Дана стаття присвячується проблемам моралі становлення особистості та його розвитку. В ній розкриваються особливості образу «Я» та його розвиток, який відбувається в результаті розгортання процесу моральної та духовної свідомості. Чітко виділено взаємозв’язок морально-ціннісного вчинку та образу «Я».
В даний час в нашій країні відбуваються суттєві зміни в психології суспільства, уже не існує чітких постанов моральних регуляцій, стають вираженими ускладнення відносин в суспільстві, це, в свою чергу, залежить лише від особистості, тобто, потрібно людині самій свідомо застосовувати моральні правила. Зараз необхідно приділити особливу увагу вихованню особистості, аби навчити людину робити адекватний, вільний та свідомий вибір. Тому основне завдання полягає в тому, аби особистість навчилась створювати себе сама. У аспекті вивчення людини з точки зору її самосвідомості та свідомості як регулятора осягнення людського духу та самого себе, звертаючи увагу на прояв моральних форм, з давніх часів приверталась увага філософів, педагогів та психологів.
Суть моральності – це складна наукова проблема. Не звертаючи уваги на велику кількість досліджень, в яких пропонуються системи уявлень про психічні механізми набуття людиною духовних та моральних смислів, на сьогоднішній день немає чіткої системи уявлення про процес засвоєння людиною моральних цінностей, а також становлення образу «Я». На основі сучасних досліджень досить актуальною є проблема вивчення образу «Я», який є результатом моральної самосвідомості. В процесі розгортання духовної та моральної свідомості відбувається моральний розвиток особистості. Розвиток та формування моральної свідомості залежить від становлення особистісного «Я». Постає проблема формування цілеспрямованого образу «Я», у вирішенні якої допомагають психологічні утворення, які допомагають визначити розвинену особистість і утворюють її ядро.
Моральний розвиток в психологічному плані представляє собою процес взаємодії особистісного «Я» в систему загальну взаємин людей. Важливою у поведінці людей є мораль, однак вона повинна утворитися з правил і норм, набутих та засвоєних людиною і стати внутрішнім переконанням. На основі особистого досвіду і відбувається практичне та духовне засвоєння людиною моральних цінностей. Вони здійснюються через вибірковість значень їх об’єктивних значень, перенесення в моральні переконання як вимоги, поставленні до самого себе, мотивувати свою поведінку. Безпосередній зв’язок, пов’язаний із формування та становлення моральних цінностей має становлення духовності.
Становлення цих цінностей мають важливе значення. Тут неможливим є сприйняття особистістю цінностей без духовної сфери. На даний момент часу залишаються актуальними наступні проблеми: визначення духовного «Я» особистості та психологічна сутність. Важливим є також самоусвідомлення людини. В ході самореалізації в матеріальній, практичній та предметній діяльності відбувається розвиток образу «Я». В процесі діяльності, пошуку, досвіді людина здійснює в собі перетворення, які є необхідними для самовизначення. Таким чином здійснюється духовий розвиток людини, завдяки чому особистість духовно зростає, робить якісь висновки про себе. Люди усвідомлюють невідповідність своїх фізичних та психічних можливостей своїм прагненням завдяки самосвідомості, а також невідповідність якостей особистості соціальним та моральним вимогам.
Коли людина керує своєю самосвідомістю, вона керує своїми вчинками та створює в собі нові якості. Найпершою умовою самооцінки є оцінка поведінки дорослих з дитиною. Діти спостерігають за вчинками дорослих і намагаються їх скопіювати в своєму житті. Усвідомлення критеріїв моральної оцінки є однією з найважливіших умов формування самооцінки особистості. Всі ці критерії формуються в історичному та соціальному розвитку. Ступінь засвоєння цінностей залежить від рівня розвитку мислення, вольової, емоційної сфери та всієї предметної свідомості. Розвитком предметної свідомості визначається соціально-моральна оцінка. Моральні поняття є високо узагальненими поняттями, саме тому для засвоєння критеріїв моральної самооцінки є розвиток узагальненого мислення. Коли людина вступає в дискусії, чи обговорення з іншими, вона користується моральними нормами, звичаями та правилами.
На індивідуальному рівні виражається ступінь невідповідності та відповідності людини різним вимогам суспільства. Зрілою формою само сприйняття є повага до себе і своїх вчинків та очікування того ж від оточуючих. Часто відбувається суперечливий етап, в процесі якого у людини відсутня самоповага і тому вона ставиться з презирством до інших. Дуже важливим є формування розвитку духовних цінностей, які проявляють внутрішню свободу індивіда. В духовному стані свобода особистості виникає тоді, коли вона абсолютно вільна в суспільстві і їй дається можливість зробити вибір. З цього випливає, що вільний вибір та відповідальність за нього стає критерієм особистого рівня самосвідомості.
Вибір передбачає відмову від менш цінного задля найціннішого. Для того, щоб його здійснити потрібно мати особистісні прояви. Будь-який вибір призводить до вчинків, які викликають потім конфліктний смисл «Я», що сприяє роботі самосвідомості. В процесі саморозвитку людина пізнає себе, трактує свої вчинки, створює власний образ «Я», стає духовнішою та по-своєму сприймає світ. Духовність – динамічне утворення, для нього характерним є суб’єктивність та об’єктивність існування. Виходячи з вищесказаного, можна сказати, що духовність взаємопов’язана з іншими проблемами, такими як розвиток образу «Я», моральність та ін. Поведінка, яка відповідає моральним нормам, має прийматися людиною єдиною можливою і виражати сутність людського «Я» та особистості. Така поведінка дозволяє особистості зберігати позитивне ставлення до самої себе та емоційне благополуччя.
Позиція моралі формується вчинками. Коли дитина цілеспрямовано будує свою діяльність на моральних поняттях та емоціях, вона утворює основу моральної поведінки. Система такої поведінки сприяє розвитку суспільної активності дошкільнят, завдяки вчинкам, які виявляються в особистісних якостях людей та їх потребах. Тому виховання моралі – є важливим етапом у багатогранному та творчому розвитку особистості. На творчому використанні потенціалу людських моральних цінностей ґрунтуються основні норми вихованості моралі.
Моральні цінності допомагають перетворенню соціальних норм та ідеалів на особисті переконання, які сприяють утворенню життєвих принципів. Основою цього процесу і є духовний світ особистості. Цінності, які прийнято називати загальнолюдськими, покликані покращувати поведінку людини, спрямовувати в повсякденному житті на дружелюбність, чесність, співчутливість, допомогу та чуйність у поведінці до інших. Ці якості повинні присвоюватися поступово, ставати особистими надбаннями. Тому що шлях до духовної височини та до розвиненої особистості дуже довгий та важкий. Самосвідомість має дуже важливу роль у формуванні морального та духовного розвитку особистості.
Мислення стосовно себе називається рефлексією, вона спрямована не на когнітивні утворення, а на почуттєву та емоційну структуру. Без самовідповідальності неможлива відповідальність підростаючого покоління. Складним генетичним процесом є формування особистої цінності, він включає виділення певної сторони дійсного світу для дитини, в поєднання з позитивними емоційними переживаннями та отриманням задоволення. В цей зв’язок обов’язково має включатися образ «Я», цей образ стимулює до особистісного розуміння виділених фрагментів соціальної та матеріальної дійсного світу.
Важливо зазначити, що формування моральної спрямованості неможливе без формування образу «Я». В почуттях власної поваги та гідності розкривається вся сутність людини та образ її «Я», проте ці почуття повинні виступати адекватними оцінками відповідних особистісних властивостей. Все це може здійснитися лише в тому випадку, якщо подібні почуття є до інших. В процесі набуття людиною моральних цінностей, особистість перетворює їх у особистісні цінності.
Висновoк: Моральність у становленні особистості має важливе значення. Коли людина самостійно визначає моральні цінності, вона зростає. У формуванні та розвитку моральної самосвідомості відіграє роль становлення та формування образу «Я». В свідомій моральній активності людина включає рівень моральної самосвідомості. Також варто у процесі морального зростання звертати увагу й на духовність. Адже вона є основою всіх цінностей та найкращих людських якостей.
