В наш час зростає значимість комунікативної культури особистості. Особливо у культурі ділового спілкування. Адже, це впливає на успішність презентації при прийомі на роботу, на успішність переговорів, кар’єрний ріст та на багато іншого.
Діловий етикет — це набір правил, які показують культуру взаємовідносин між людьми, які займаються або хочуть зайнятися спільною діяльністю. Він включає в себе правила спілкування між колегами, між керівниками та підлеглими, умови ведення переговорів, норми проведення ділових зустрічей, правила оформлення ділової документації.
Оскільки людина працює в колективі, то вона повинна дотримуватись не тільки правил ділового етикету, але й норм службової субординації. Вона представляє собою систему службових відносин, які виникають на фоні певної ієрархії. Тобто, керівник нижнього рівня знаходиться під керівництвом керівника вищого рівня.
Керівник і співробітники повинні дотримуватись певних правил взаємовідносин. В спілкуванні з підлеглими керівник має бути коректним, він має давати завдання згідно посаді певного працівника. Субординація пропонує дотримання певного принципа емоційної нейтральності по відношенню до підлеглих. Також одним із важливих обов’язків керівника є рівне і стримане відношення до всіх співробітників. Необхідно регламентувати порядок доступності керівника для всіх підлеглих. Але занадто доступним він не має бути, оскільки це розвиває дуже дружні відносини, які заважають створенню нормальної ділової атмосфери.
У зв’язку з характером посадових обов’язків в окремих співробітників, потрібно їх виділити в окрему групу, члени якої будуть мати право звертатися до керівника без попередження. Для інших працівників необхідно вказувати час візиту. Кожен співробітник має бути впевнений, що при потребі він зможе попости до керівника на прийом. Якщо ж керівник повністю недоступний своїм підлеглим, це може привести до втрати певної інформації та некоректної роботи персоналу.
Ієрархічні сходи можуть складатися із різної кількості сходинок. Довгі ієрархічні сходи небажані, адже із-за віддаленості керівника можуть виникнути різні проблеми в управлінні.
Крім етики ділового спілкування та норм службової субординації є культура ділових взаємин, якої також потрібно дотримуватись. Загальними вимогами взаємин у колективі відносяться: шанобливе і тактовне ставлення до колег, незалежно від їхніх задатків та рівня професіоналізму, за рахунок приниження інших не піднімати власний авторитет, уважне й доброзичливе відношення до колег, які в пошуках нових шляхи, методів й форм роботи, допомагати новим та колегам з нижчим рівнем професіоналізму в удосконаленні умінь та навичок, не допускати сварок своїм досвідом і майстерністю, з повагою та шанобливо ставитися до цінностей та традицій колективу, дотримуватись дисципліни, виконувати виробничі вимоги, приймати справедливу критику колег і керівника.
Новому співробітнику не слід розповідати про складні особисті взаємини між співробітниками, а тим більше налаштовувати проти когось. Чоловік-співробітник повинен пам’ятати, що до жінки-співробітника потрібно відноситися з особливою повагою: пропустити вперед, притримати перед нею притримати двері, не вживати у її присутності не вживати грубих слів та виразів,при потребі пропонувати свою допомогу, поступитися місцем та ін. У той же час жінці-співробітнику не слід забувати, що чоловік не завжди може виконувати правила етикету.
Джон Честара пише у своїй книзі «Діловий етикет«, що: не можна принижувати гідність людини, особливо у присутності колег або когось іншого, завжди приділяйте людині увагу, не критикуйте в присутності інших, краще висловіть свою критику цій людині віч-на-віч, але сформулюйте її коректно, щоб її не образити, будьте впевненими у своїх думках, діях і рішеннях, не показуйте людині при бесіді з нею, що ви не зацікавлені.
До основних вимог ділового спілкування відносять правильність та достовірність інформації, точність та стислість. Потрібно вміти правильно та коректно доказувати своє рішення, або спростовувати доводи інших. Тому потрібно вміти аргументувати. Саме аргументування, побудоване на законах логіки, помагає правильно виміряти цілі, розвинути вміння «дивитися під ноги, але бачити горизонт», співвідносити вигоду і благо. Для того щоб скласти в процесі ділової розмови гарне враження про себе, потрібно знати правила поведінки, для того щоб отримати розумну відповідь необхідно вміти правильно ставити запитання, для того щоб не було поведінкових помилок — до якого типу темпераменту належить співрозмовник, правила поведінки в конфліктних ситуаціях. Необхідною для кожного працівника та керівника є техніка самозаспокоєння.
Невербальне спілкування є одним із засобів культури ділового спілкування. Мова жестів і рухів тіла — засоби невербального спілкування, а також вони є точними індикаторами внутрішнього стану співрозмовника, його бажань і думок, особливо міміка обличчя.
Успіх будь-якої розмови та справи залежить від навичок встановлювати довірливий контакт з співрозмовником, а такий контакт залежить від того, як ви себе поводите, а не лише від того, що ви і як говорите. Тому особливо увага повинна звертатися на манери, позу і міміку, а також на жестикуляцію.
Отже, можна зробити висновок, що у діловому колективі не все так просто як здається. Тут є свої певні правила спілкування, вимоги та принципи. У кожного працівника є свої обов’язки, на основі його посади, але є багато таких, яких мають дотримуватися всі, незалежно від посади, яку він посідає.
