Чи є різниця між совістю та соромом? Та взагалі, що це таке?

Усі ми відчували у своєму житті такі відчуття, як совість та сором, совість за нескояне, або сором за якийсь вчинок. У народі є такий вислів « мучить совість» і інколи ми навіть не знаємо,що зробити,щоб не відчувати це неприємне відчуття та взагалі, чи може людина зберігати чисту совість? Як зазначено у Біблії сором — це самоосудження . Людині не можна судити саму себе,тому вона може покоїтися, щоб їй стало легше.

Совість — це наш внутрішній голос, моральне почуття, за допомогою якого ми можемо дати оцінку власним діям, взагалі собі та всьому, що нас оточує. Вона проявляє себе у глибоких переживаннях. Якщо щось тебе турбує або ти невпевнений, що твій вчинок вірний совість не дає тобі спокою.

Також якщо ти щось хотів зробити, але не зробив совість не покидає тебе. Саме вона дає здатність людині об’єктивно оцінити свої думки та дії. Та перш ніж зробити якийсь вчинок, запитай себе « Чи залишиться моя совість чистою?». Вона не може з’явитися раптово, чи, навпаки, зникнути. Людина повинна об’єктивно оцінювати себе, повинна мати певний соціальний статус, мати гідність.

У народі є такий вислів « Жити по совісті». Щоб виховати людину перш за все треба спиратися на моральні чинники. Бо людина повинна усвідомлювати, що вона робить та нести за це відповідальність. На мою думку, людина контролює свої дії,тому повинна усвідомлювати моральність або аморальність зробленого чи незробленого.

Саме у своїй праці «Як виховати справжню людину» В. О. Сухомлинський надає велике значення гідності людини. Він хоче донести до читачів, що не можна втрачати такі моральні якості, як благородство, честь, сором та інші не менш важливі чинники людяності.

У давнину совість описували як «обов’язок» та «сором». Совість та сором близькі за змістом поняття, але ж все-таки мають деякі відмінності. На відміну від сорому совість не має залежності від інших людей та їх думки. Вона може «мучити» за те,що знає тільки сама людина, і більш ніхто.

Совісна людина має моральні обов’язки і якщо з ними справлятися, то можна зберегти чисту совість. Голос совісті нагадує нам про можливі наслідки певних дій. Допомагає обрати нам вірну дорогу.

Сором можна відчувати не тільки за свої дії, а й за своїх друзів чи рідних. Або ж перед тими, хто для нас небайдужий. Людина може соромитись себе із-за невпевненості, може соромитись щось сказати,бо не розуміє доречно це буде чи ні.

Хтось може знати про тебе невірну інформацію,через це ви відчуваєте сором. Та як би це прикло не було..це не саме приємне людське відчуття, навіть, можно сказати, болісне. Іноді ми шукаємо свою провину в речах, котрих її нема, відчуваємо сором перед кимось, але цей сором не виправданий. Люди можуть використовувати таку психологічну пастку, як почуття провини іншої людини, це допомагає їм навіяти свою думку та переконати людину, змусити переступити через власні цінності.

Не можна ганьбити людину при всіх, це не тільки визиває відчуття сорому, але й принижує її честь та гідність.
Коли ти розумієш, що ти вчинив аморально або твій вчинок зашкодив іншим ти відчуваєш таке почуття як сором. Та ніколи не забувайте, що усі ми люди, а людям властиво помилятися. На своїх помилках ми навчаємось.

Навіть сидячи з друзями, можна згадати якийсь прикрий випадок котрий ви зробили декілька років тому, та у вас знову прокинеться таке відчуття, як сором. Якщо є змога змінити зроблене на краще, то обов’язково не згубіть цей шанс, можливо, це зробить чистішою вашу совість. Саме вина породжує сором. Але найгостріша ступінь прояву цього відчуття- це ганьба. У християнстві сором вважається першим переживанням людини, після гріхопадіння.

Багато людей вже подавно втратили морально-етичні установи. Вони не відчувають ні сорому ні совісті. Це жорсткі люди, котрих не можна назвати щасливими, а в деяких, можливо, не заклали такі моральні якості ще в дитинстві, що погано відобразилось в подальшому житті людини. Намагайтесь читати більше оповідань,котрі мають повчальний характер. Контролюйте свої бажання, думайте про їх наслідки.

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що совість та сором- це поняття, моральні цінності, котрі треба закладати у вихованні з самого малку, бо знання здобуті у дитинстві супроводжують нас все життя. Інколи дуже важко відрізнити добрі вчинки від поганих. Як зазначав Демокріт : « Не роби нічого непристойного» .

Це допоможе тобі обійти таке відчуття як сором та зберегти чисту совість. Такі якості можуть змінити твоє життя в кращу чи гіршу сторону. Якщо сором невиправданий, то це стимулює тебе до нових дій, ставить перед тобою певні цілі, щоб виправдати свою гідність перед іншими. Ніколи не закривайтесь в собі, прислухайтесь до свого внутрішнього голосу, котрий допоможе вам зробити вірний вибір.

Не йдіть за своїми примхами, прислухайтеся до своєї совісті, вона допоможе вам обійти погані думки і дії, та завдяки цьому не зазнати сорому. Усі ми повинні дотримуватися моральних норм, і саме завдяки цьому залишимось людьми та збережемо свої кращі якості.