Історія російсько-українських відносин, як політичних, культурних, історичних так і моральних є досить суперечливою та давньою. Починаючи з часів Київської Русі по сьогодення український та російський народи живуть по сусідству, співпрацюють як культурно так і економічно, конкурують, і досить часто не знаходять спільну мову. Але останнім часом відносини стають холоднішими. погіршується ставлення один до одного.
Причин цьому можна назвати безліч. Основною причиною, на мою думку, є відносини на політичному рівні та телебачення, якому в сучасному світі потрібно менше довіряти. Моральні відносини особливо погіршились у зв’язку з останніми подіями які відбуваються на території України, зокрема анексія Криму, антитерористична операція( так звана неоголошена війна, по-іншому я не можу її назвати).
Взагалі питання відносин є досить суперечливим і у кожного з приводу цього буде своя думка. Тому я вирішила зробити серед свої знайомих опитування в якому було лише одне питання: «Які на вашу думку сучасні російсько – українські моральні відносини?» Чесно кажучи не думала, що багатьом буде дуже складно відповісти, але все ж є ті хто із задоволенням поділився своєю думкою.
Один із моїх знайомих сказав так: «Перш ніж відповісти хочу повернутись в 2008 рік і згадати, як під час одного із самітів НАТО в Бухаресті Володимир Путін президенту США сказав, цитую: «Ти ж розумієш, Джордже, що Україна — це навіть не держава! Що таке Україна? Частина її територій — це Східна Європа, а частина, і значна, подарована нами!»З цих слів можна сказати,що президент Росії взагалі не вважає Україну державою і цим самим навіює свою думку іншим. І тому із – за таких моментів відношення народів погіршується.» Я повністю згодна з думкою Віталія, адже саме президент є прикладом для свого народу і саме, хоч і не тільки від нього, але залежить на скільки будуть розвинуті міжнародні відносини та якими вони будуть і як довго триватимуть.
Наступний хто відповів на моє питання це був Константин. Мені було цікаво почути його відповідь, адже в нього надзвичайно велика кількість друзів з Росії. Ось як він висловивсь: «Відносини не з легких. Але вони занадто індивідуальні. Зі своїми друзями з Росії , які не засуджують теперішні події в Україні я підтримую хороші відносини, хто проти — расстрелять» Ця відповідь є доказом того, що телебачення, інтернет-джерела дуже впливають на особистість людини, а іноді навіть «зомбують» її, тому не завжди потрібно вірити тому, що пишуть або розповідають. Краще, самі подзвоніть людині,яка живе в іншій країні і розкажіть, що відбувається в країні насправді. З приводу фрази Валентина «хто проти — расстрелять» — я не погоджуюсь і трохи засуджую,адже не можна бути таким категоричним.
Ще одним, хто поділився своєю думкою був Назар: «Все запущено и печально. Моя мысль такова, что и наши власти и русские ведут двойную игру, показывая войнушку своим народам. А, по факту, просто наживаются на сложившейся ситуации.» Цілком, на мою думку, не можливо не погодитись , адже не оголошена війна між країнами, дійсно для когось є наживою, тільки не зрозуміло для кого саме, адже позитиву в цьому абсолютно немає, крім тяжкої ситуації в країні, спостерігається погіршення взаємовідносин між двома державами. Знаю багато прикладів, як родичі проживаючи на різних територіях (Україна, Росія ) більше не спілкуються і не хочуть підтримувати зв’язки. І це не може не вплинути на подальший розвиток обох країн та відносини людей між собою.
Далі відповідь дав Микола (14 років): «Моральні стосунки між Україною та Росією дуже погані , тому що : по-перше зовнішня агресія Росії натравлює росіян і українців один на одного . По-друге — «зомбоящик» , зомбування населення Росії телебаченням . По-третє — дуже складна історія між Росією та Україною.» Чесно кажучи, не очікувала такої лаконічної відповіді від дитини 13 років. Навіть в такому віці, дитина вже може дати відповідь на таке не просте та суперечливе питання.
Наступною була Марина, її відповідь є досить цікавою і вона варта уваги: «На сегодняшний день моральные отношения между Украиной и Россией являются натянутыми и негативно окрашенными в политической сфере, а также информационной. Так уж сложилось, что у меня папа гражданин Российской Федерации и он считает, что власти «скармливают» народу вранье и ложь. Но также есть дядя, у которого прямо противоположная мысль в отношении информационной среды. Он утверждает, что телевидение не врет, а украинские СМИ промыли мозги украинскому народу. Так, что стоит обратить внимание, что это действительно спорный вопрос, кто и что делает. Но в результате мы можем наблюдать негативно настроенный народ двух стран, которые еще недавно назывались братьями.»
Також своєю думкою поділився Семен (19 років),йому було не легко, але ось як він вважає: «Якщо чесно я не знаю, що з цього приводу написати. Якщо не брати до уваги війну, то, на мою думку, відносин як таких, між Україною і Росією не було, тобто були, але не такі як би хотілося. Вони до нас ставилися як до лакомого шматка. Росія дуже хитро себе вела та й веде, наче і йде нам на поступки, робить все для нас, і ми вже наче вважаємо її другом, але в один прекрасний момент, вона нас кусає нас як най сильніше, наступає з під тіжка. Тобто силою відбирає Крим, і повторюється історія знову — ВІЙНА! А якщо коротко, то ніяких відносин між даними країнами не може та й не могло бути, бо усе призводить, до того, що ми зараз бачимо.»
Отже, провівши такі міні- інтерв’ю , я можу з впевненістю сказати, що скільки людей у нашому світі , стільки і думок. Тому прислухатися лише до однієї думки не варто. А також потрібно переосмислити те, що каже і показує нам телебачення, як впливає влада на нас, і для чого нам війни. З кожним роком саме через вище сказані причини, і не тільки відношення між країнами погіршується. І взагалі варто задуматись, чи були моральні відносини, як такі взагалі?
