Любов… З кількох вуст ми чуєм це слово? Як часто? Від кого ми чуємо його? Напевно, ледве не щодня. Та чи задумувались ми що насправді означає це слово? Яку основу воно містить в собі? Який символ, сенс закладений у ньому? Мало ймовірно, що ми задумувались над даними питаннями. Тай на віщо? Любов потрібно відчувати, а не розуміти. Її досить важко пояснити словами, адже це абстрактне поняття. Це найсвітліше почуття, найкраще, найпотрібніше для людини. Адже людина переживає позитивні емоції, вона наче окрилена, вона щаслива.

Любов трактують по-різному. Це може бути трактування з релігійної точки зору (любов до Бога), з етичної точки зору (має багатозначне значення), з фізіологічної (за визначенням Роберта Хайнлайна любов – це хімічна реакція) тощо.
З народження дитина відчуває любов до матері, адже та дає їй все необхідне для комфортного життя. Потім вона може проявити любов до гарної іграшки, до інших членів сім’ї, до тих людей, які найбільше проводять час з дитиною. З часом дитина проявляє любов до дітей, які стали її друзями, вона може любити щось робити (малювати, читати, танцювати, співати, фотографувати, подорожувати тощо). Також може бути любов до своєї професії, Батьківщини, держави, ідеї, любов між чоловіком та жінкою. Тобто, можна полюбити будь-кого або будь-що. Слово одне, але сенс, глибина почуттів, наше ставлення, емоції які виникають будуть різноманітні.

Людина може щось або когось любити або навпаки не любити і не завжди вона дає собі звіт у тому, чому саме так відбувається. Можна сказати я люблю за щось або всупереч всьому. Ти просто відчуваєш, що є щось або хтось дуже дорогий, з ким ти забуваєш про себе, з ким твоя душа розквітає. Про кого тобі хочеться турбуватись, кому хочеться завжди й в усьому допомагати, підтримувати, проводити разом час, шукати завжди зустрічі та відчувати задоволення навіть від простого спілкування. Бачити, відчувати прекрасне в собі, в інших, в навколишньому світі, в усьому, що нас оточує, навіть в маленькій комашці. Та самому творити це прекрасне, створювати, будувати. Це не обов’язково має бути щось велике, таке, чим буде захоплюватись весь світ, досить і того, що це викличе радість у твоїх рідних.

Найскладніше та найвеличніше почуття між людьми – це любов між чоловіком та жінкою. Дана любов має свої особливості, адже вона більш інтимна, вибіркова, виявляється в близості, потязі, прихильності. Дана любов «може грати всіма барвами веселки», тобто прояви емоцій, які переживає людина, можуть бути найрізноманітніші – від окриленого аж до пригніченого. Адже не завжди на наші почуття відповідають взаємністю. Любов є рушійною силою розвитку особистості, спонукає її до творчості, діяльності, дарує відчуття щастя.

Любов залежить не від іншої людини (її зовнішньості, характеру, уподобань), а від самої людини, її здатності любити, її життєвого, емоційного досвіду, психологічних особливостей (хтось кохає мовчки, але робить справи, а хтось кричить на весь світ, як він кохає, а взаємно нічого не робить для іншої людини тощо), також залежить від індивідуальних особливостей кожної людини, від виховання, життєвих цінностей людини тощо.

Я вважаю, що любов є одним із компонентів для створення дружної, щасливої сім’ї. Особисто я виховувалась в сім’ї, де панує любов, злагода, мир та взаєморозуміння. Я завжди відчуваю підтримку, не лише чую, що мене люблять мої рідні, але й відчуваю, бачу прояви цієї любові. І саме тому для мене любов є основою мого існування. Я не можу жити без даного почуття. Я розумію його по-своєму, я маю потребу не лише у тому, щоб отримувати її, але і віддавати. Адже вона виявляється в найпростішому: у побажанні гарного дня, у привітанні, у посмішці, компламенті, допомозі, в обіймах, маленьких подаруночках. Мені не потрібен весь світ для щастя, мені потрібні ті, кого я називаю своїми друзями, ті, хто є моєю сім’єю, ті кого я люблю, в підтримці яких маю потребу, ті кому я можу присвятити весь свій вільний час.

Любов не існує без таких моральних якостей як взаєморозуміння, взаємодопомога, відповідальність, турбота про інших. Це впевненість в тому, що ти не один, що ти комусь потрібен, що є люди, яким ти не байдужим, для яких ти потрібен. Справжній ти – з твоїми недоліками, вадами, поглядами та переконаннями, весь ти до мозку кісток. Ти маєш відчувати той душевний спокій, мати ту душевну рівновагу, яка допоможе тобі разом з іншою людиною(коханою) пережити всі негаразди і бути щасливими разом.

Звісно ж хтось може не погодитись з моєю думкою. Хтось скаже, що головне – це матеріальне забезпечення, комфорт, нове житло, зміна місця проживання та таке інше. Можливо для когось це і є головним, але на мою думку сім’я без любові – це не сім’я, а співіснування, ведення спільної справи тощо.

Що ж таке сім’я? Сім’я – це не лише штамп у паспорті, не лише офіційно оформлений союз чоловіка та жінки. Це духовне злиття двох начал. Це осередок з якого відбувається розвиток особистості чоловіка і жінки. Духовне тепло, взаємна віддача та отримання того ж у відповідь, довіра.

Твої рідні мають викликати у твоїй душі усі світлі почуття, ти маєш жити для них і відчувати від них теж саме. Я не розумію як можна повертатись з роботи в дім, де тебе чекає людина яку ти ненавидеш, в кращому випадку терпимо ставишся? Хоча це справа кожного, усі ми різні. Крім того, сім’я є важливою складовою держави, маленьким кірпічиком, з якого будується ціла система. Адже в сім’ї виростають діти – майбутнє покоління країни і яким воно буде, залежить саме від тої атмосфери в якій перебуває дитина(у більшості випадків).

Сім’я – це велика праця. Праця двох людей, які прагнуть гармонійного життя. Думати , що ось одного разу ти зустрінеш людину твоєї мрії, свою другу половинку, свій ідеал і ви заживете довго і щасливо, дуже смішно. Адже як не буває ні ідеальних людей, так і не буває ідеальних стосунків. Дивлячись на щасливі пари, які проходять повз, сміються, дивляться ніжним поглядом один на одного ми навіть не задумуємось, скільки всього зробили для того, щоб бути щасливими зараз, скільки непорозумінь, сварок, життєвих труднощів вони пережили не відомо. Головне, що вони разом, вони люблять один одного і зможуть звернути гори тримаючись за руки.
Бережіть своїх рідних та просто любіть, будьте щасливими.