Якщо брати до уваги правову культуру та правила етикету, то, звісно, людина, яка б взагалі не мала уваги про елементарні правила етикету не мала б права працювати в такій серйозній та відповідальній сфері. Вміти правильно спілкуватися та пояснювати з оточуючими,на мою думку, повинно бути найпоширенішим вмінням кожного з нас.

Якщо мова йде про керівників, скажімо, судового відділу, то, безперечно, сила командного духу повинна бути незламною. Головна задача керівника: виховати цей дух у свого, такого різного та індивідуального колективу. Взагалі, керівник – дуже складна та відповідальна робота. Головна людина в колективі є прикладом і результатом довгої та плідної роботи над собою. Отже, правила етикету повинні бути чи не на найвищому рівні.

Взагалі етика являє собою норми поведінки, сукупність прийнятих юридичних та моральних правил, або норм поведінки, які людина сама ставить перед собою, або ж відповідних до ситуації чи оточення.

Етична поведінка формує в собі ідеальну поведінку відповідно до ситуації, має в собі належну та компромісну думку її вирішення з уникненням конфліктних ситуацій. В колективі або процесах професійної діяльності часто виникають ухилення від суспільних норм, що має назву неетичної поведінки.

Будь-яка людина, яка займає відповідальну посаду має володіти такими якостями як чесність, справедливість, турботливість та сміливість, мати терпіння та розуміння. До правових органів ми звертаємося лише якщо в нашій родині проблеми, тому чекаємо не лише вирішення проблеми, а й співчуття та розуміння.

Думаю кожному з нас було б дуже приємно зустріти ще й відповідального спеціаліста в цій галузі, який творив би суспільно-корисні дії ,які є не передбачені законами або не відповідають інтересам правового керівника. Слід зауважити, що кожен з нас самостійно обирає, скажімо, професійну мову спілкування з своїми колегами та громадянами. В кожного з нас є свої проблеми, іноді не хочеться нікого бачити взагалі, але робота вимагає постійного перебування в колективі. Це свого роду перешкода для спеціаліста, який вбачає в своїй роботі своє призначення.

Свої проблеми треба лишати за дверями свого кабінету, заради уникнення конфліктів та непорозумінь. Якщо кожен з нас буде намагатися принести більше добра, ніж зла, то колективу буде приємно працювати у взаємодопомозі та розумінні.
Взагалі, моральн-етичні норми мають рекомендаційний зміст, але саме вміння їх використовувати кажуть про юриста, як про знавця своє справи. Адже, з освіченою та кваліфікованою людиною приємно працювати. Думаю, кожен із нас вимагав до себе гідного ставлення не тільки оточуючих, а й юридичних осіб.

Зайшовши в офіс ми всі чекаємо побачити охайне та привітне вітання, яке зазвичай бачимо в передачах по телевізору. Хочу сказати, що не завжди очікуване відповідає реальності. Взагалі, було б непогано якби моральні правила і норми були введені обов»язковими правилами при роботі в офісах та в керівничих посадах.

Треба бути людиною на яку завжди можна покластися не зважаючи на соціальний, матеріальний чи посадовий критерій. Якщо ж вже судити по правовій культурі, то всі до одного мають пам»ятати що в першу чергу ми всі люди і невідомо де і ким ми будемо завтра. Я завжди хочу бачити перед собою чесних, вірних, освічених та щирих людей. Хто б ти не був: вчитель чи юрист, у тебе завжди повинно бути почуття співпереживання та розуміння.