Кохання… Який глибокий зміст закладений у це слово. У всі часи, на різних континентах люди говорили про нього. Комусь здавалось, що це хвороба ,комусь, що це чари, хтось взагалі не вірив що воно існує. Про нього складали вірші, писали музику, малювали картини, із-за нього розгорялись війни. Кохання дозволяє навчитися помічати прекрасне й потворне. То що ж це за почуття таке , яке водночас і надихає на творення прекрасного і руйнує людські життя?

Кохання — це почуття яке має свої моральні цінності такі як: повага один до одного, розуміння, уважність, терпимість, оптимізм, довіра, турбота, готовність до вчинку самопожертви заради іншої людини, самовдосконалення. Це духовна близькість двох людей.

Спочатку це просто симпатія, початок почуттів і можливість знайти кохання. Як правило в першу чергу ми звертаємо свою увагу на привабливість людини, її зовнішній вигляд, якісь особливі риси зовнішності (можна захопитися ходою, очима, усмішкою, ямочками на щоках, жестами, кожним сказаним словом, дотиком). У момент закоханості людина створює в своїй уяві прекрасний і досконалий образ, що часто може не відповідати дійсності.

Головним в наш час пріоритетом вважається статус в суспільстві ,зовнішній вигляд,поведінка людини, і таким чином багато хто вважає, що все можна змінити (наприклад пластичні операції) і купити за гроші також можна все і всіх, думаючи так, вони втрачають свою сердечність та людяність і взагалі втрачається вся цінність почуттів і відносин між людьми. Але всі забувають про внутрішній світ, про моральні цінності та про душу людини. Тому не завжди зовнішність відіграє вирішальну роль, вона повинна доповнювати внутрішню красу людини,вони мають бути як одне ціле.

Наприклад коли ти бачиш симпатичного хлопця який гарно одягнутий, з стильною зачіскою, карими очима і тобі здається що ти закохалась, а коли ви знайомитесь ближче то виявляється, що у вас немає нічого спільного і поговорити вам немає про що, і моральні цінності ваші відрізняються. Тому закохуються частіше в людей красивих зовні, а кохають — за душевну красу.

Кохання, виникає в душі людини, воно у кожного своє, неповторне, особливе, індивідуальне і яким би воно не було (кохання – дружба , кохання в сімейній злагоді ,чи то жертовне кохання), воно об’єднує пару, тому що ці відносини будувалися на гармонії, розумінні, взаємоповазі, і влаштовують обох. Звичайно кожному хочеться знайти своє одне, неповторне, щасливе кохання і жити з цією людиною до останнього подиху, до останнього поштовху серця.

Потрібно допомагати один одному не тільки в побуті, а й у скрутну хвилину коли здається весь світ відвернувся від тебе, адже разом пережити все це набагато легше. Вислухати свою другу половинку, дати пораду, можливо і самому зізнатися в чомусь — тоді і на душі стане краще обом. Можливо хтось скаже що це можуть зробити і друзі, але ж у закоханих людей все і повинно починатися з дружби, тому що кохана людина в першу чергу повинна бути найкращим другом і порадником.

Найважче це кохання на відстані, тому що його так важко зберегти. Люди починають з’ясовувати стосунки, виникають непорозуміння, звичайно дуже часто все це за якихось дрібниць, але в той момент здається що людина тебе зовсім не розуміє, і що взагалі може бути між вами спільного. Коли ти, наприклад, телефонуєш коханому, а він каже, що я зараз не можу з тобою розмовляти, пізніше зателефоную і кладе слухавку тобі здається що все, він тебе розлюбив і не хоче з тобою говорити, а причиною може бути робота, якісь невідкладні справи ,а ти вже себе накручуєш .

Чомусь кохання на початку вашої зустрічі таке палке, емоційне, щире, невимушене наповнене радісними зустрічами і приємними словами, зачарованими поглядами, необдуманими вчинками, коли ти не задумуєшся а що скажуть люди. Коли проходить якийсь час воно переростає в більш серйозні відносини між чоловіком і жінкою у кожного вже є свої обов’язки, свої звички які можуть подобатись одному але не подобатись іншому,а ще згодом коли люди одружуються взагалі починає все змінюватися.

Інколи люди можуть тривалий час зустрічатися і в них буде все прекрасно , ні суперечок, ні якихось непорозумінь, обох все влаштовує, а тільки слід ним одружитися як починається: Чому ти не виніс сміття? Чому ти мене ображаєш? Як я взагалі могла вийти за тебе заміж !! А це все тому, що коли закохана пара зустрічається то у них немає ніяких обмежень і обов’язків, це просто хлопець і дівчина, і в цей період вони такі закохані що не помічають якихось недоліків, їм здається ,що це їхня доля, що у них стільки спільного, а коли вони набувають статусу подружньої пари, то вимагають від чоловіка тих обов’язків, які повинен виконувати чоловік, а чоловік в свою чергу вимагає того ж від жінки ,але ж будь-яке обмеження чи то у вчинках, чи то у словах не може подобатись людині. І дуже часто людина не оправдовує той ідеал чоловіка або жінки який ми собі придумали і ми розчаровуємося.

Кохання — це почуття, яке не приходить відразу його не можна запланувати ( не можна придумати собі от завтра я закохаюсь і так і станеться). Це надзвичайне почуття, яке може зруйнувати необережно сказане слово, погляд, якась дія. Це почуття з’являється в житті раптово, коли ти цього зовсім не чекаєш, можливо навіть коли це тобі й не потрібно. На мою думку всім людям дано кохати і бути коханими. Але бувають такі випадки, що людина проживає все життя, так і не пізнавши цього надзвичайного почуття, почуття, яке не можливо купити ні за які гроші, і виграти у лотерею. Ти або кохаєш, або ні, а примусити тебе кохати ніхто не може. Можна звичайно притворюватися ніби ти любиш людину але такої любові на довго не хватить.

Різні люди по різному розуміють почуття кохання, закоханості. Хтось вбачає в ньому стан душі, хтось певний обов’язок, хтось вигідний союз.

Таким чином справжня любов завжди заснована на моральних засадах. Кохання – одна з найвищих моральних цінностей. Почуття кохання стверджує іншу людину як унікальну істоту і людина приймає улюбленого таким, який він є, як абсолютну цінність.

Життя виробило певні моральні вимоги до кохання . Найважливішими з яких я вважаю є такі: бачити в своєму коханому друга вірного і надійного; прагнути щоб шлюб був найважливішим періодом у вашому житті; ставитися до свого кохання як до коштовної цінності (обережно, з турботою) тому, що це возвеличує людину; бути гідним кохання.

Моральність любові в тому, що вона возвеличує особистість, збуджує її творчу енергію, створює і формує людину і її внутрішній світ. Це величезна сила, яка править світом. Хоча це почуття інколи має і руйнівний характер. Воно може викликати моральне піднесення у людини, вир різних емоційних станів, ця людина стає для тебе всім світом, а також відчуття щастя, що у поєднанні з почуттям відповідальності, обов’язку, совісті, утворює основу морального світогляду. Завдяки цим почуттям може змінюватися і вся система цінностей людини, воно може повністю змінити твої смаки, переконання. Моральний зміст любові виражає багатство й красу людських почуттів, її зв’язок з навколишнім світом і суспільством. Це почуття є показником людської культури.