Мораль – це школа виховання в людини суспільних правил, це уявлення, певні норми, судження інших людей, форма людської унікальності. На мою думку, без свiдoмoстi, або ж унікальності — моралі не існує, тому що якби людина не була здатна виконувати конкретні норми поведінки, то напевно, свід перетворився би в суспільний «балаган».
Моральна свідомість – це те, що керується конкретною системою конкретних норм, оцінок та принципів. Спілкуючись, людина у життєдіяльності встановлює моральні відносини у суспільстві, можна визначити на скільки людина освідчена та розумна. Іноді людина і не задумуються над тим, чи не образила вона свого співрозмовника. Можу сказати лише те, що кожен вчинок людині воздасця.
З власного життєвого досвіду, можу сказати, що моральна свідомість виділяють як суспільну та індивідуальну. Суспільна представляє погляди і оцінки певних груп людей. Індивідуальна являє собою погляди і оцінки людей.
Культура спілкування є дуже важливим елементом спілкування. Загалом, мені здається, для того, щоб в людини була культура в спілкуванні, в її характері так і в поведінці і вчинках мають бути чесність, доброта, простота, щирість, повага.
Василь Сухомлинський колись казав «Заговори зі мною, щоб я тебе побачив». Цю фразу я можу пояснити просто: щоб взнати, на скільки людина ввічлива, вихована, розумна та душевно настроєна потрібно просто завести дискусію з нею. В більшості, тільки завдяки спілкуванню люди обмінюються своїми знаннями, своїм досвідом та своїми навичками. Тобто, спілкуючись, мораль полягає в чемності і щирості добрих намірів. людина може задовільнити свої потреби, але й водночас необхідно пам’ятати, що тільки в спілкуванні людина може показати себе як з кращої сторони, так і з гіршої.
В спілкуванні людей можна визначити культурні межі, які надають йому людяності. Спілкуючись, людина спрямовує свою увагу до співрозмовника, цим і показує свою моральність.
Найбільш високими моральними потребами та культурами людини є формування демократичних основ у суспільстві. Слід сказати, що моральне спілкування — це стійкі зв’язки між людьми. Особлива роль моральності індивіда полягає в тому, на скільки широко та насичено складений внутрішній світ людини. Загалом, у суспільному житті, моральність моральність є історично змінною формою зв’язку між людьми. Не можу залишити без уваги те, що саме гуманність суспільних відносин самовиражає та самостверджує людей, а значить спонукає до участі у вирішенні питань суспільного життя, пробуджує ініціативу, моральну зацікавленість, мотивацію. Водночас спілкування людей просякнуте фальш’ю, ліцемірством, демагогією, тому необхідно виховувати у людському спілкуванні гуманізм задля блага всієї нації. Найповніший та найкрасномовніший вид спілкування з’являється у товариський, дружніх та любовних відносинах.
Яку б сферу людського спілкування я не розглядала, видається фактом те, що світ людського спілкування такий багатий та різноманітний, що залишається тільки удосконалювати себе та свої навички. Культура педагогічного спілкування — це спілкування педагога з своїми учнями з метою покращення навчально — виховного процесу, що враховує емоційний стан дітей, індивідуальні особливості кожного з них, інтелекту педагога та звичайно, вік дитини .
До речі, залежно він індивідуального підходу педагога до кожної дитини залежить інтерес дитини до різноманітних сфер , Педагог працює в соціальному середовищі, яке зумовлює його удосконалюватись. Виявлення цієї діяльності в великій мірі залежить від характеру моральних відносин, які працюють і функціюють у педагогічному колективі. Моральні відносини педагога — це суспільні відносини, що грунтуються на прийнятих моральних цінностях людей, які формувались з роками і досягли високої гармонії на даний момент.
Аспект моральних відносин виділяється у вчинках та поведінці педагога, у яких реалізується його моральна свідомість. Це робить моральні відносини більш міцними та відкритими.
Моральне спілкування – це найголовніший чинник моральних відносин. Людина через спілкування передає своє ставлення до співрозмовника і це є дуже важливо саме з нашій, освітній професії.
Коли людина спілкується, вона показує свою культуру та свою вихованість. Чим багатший внутрішній світ, словниковий запас, свідомість, тим кращі настроєність та моральне спілкування.
На даний час, завдяки спілкуванню, людина себе реалізує, або ж навпаки. Частіше навіть можна визначити професію педагога лише поспілкувавшись з ним. Наприклад педагогів ‘видно’ одразу. Професійний говір не вступається жодній людині. Мені здається, саме людина, а якщо ближче – то людська мова визначає як надалі будуть ставитись до людини оточуючі , як до особистості, якщо людина не моє розуміння що таке етикет та «з чим його їдять», вживає нецензурну лексику, має понаднормові слова-паразити, до неї відповідно будуть ставитись. Тут все взаємопов’язано – якщо турбуєшся про свою вихованість, внутрішню культуру свого «Я», свою свідомість, а саме, якщо ти знаходиш спільну мову з собою, тоді ти чиста душею людина.
