Всі зародки сучасної моралі випливають з генотипу наших предків, тобто сучасна мораль є похідною від первісної. Мораль виробилася в культурі через суспільні вимоги. Дотримання таких вимог підвищує людську гідність, а уникнення дотримання суспільних правил навпаки понижує її.
Зародилася мораль ще з родо-племінних общин. Тодішня мораль стосувалася лише осіб свого племені/роду, тобто «своїх». Кожен рід, кожне плем’я виробляло свою мораль виходячи з повсякденного життя, з повсякденних потреб. Тобто, сталої норми моралі не існувало, люди орієнтувалися на наочні зразки. Такі зразки були в міфах, переказах, реальних вчинках. Самого поняття моралі не існувало, існували певні звичаї та правила, які стали зародками сьогоднішньої моралі.
В усі часи мораль існувала для того, щоб загнати суспільство в певні рамки. В первісні часи такими рамками була лише природа, на відмінну від сучасності, де рамки ставить влада. Люди були зв’язані з природою, з погодними умовами… Вони були єдні з природним світом, що змушує задуматись сьогодні. Нам варто більше звертатися до природи, щоб знайти гармонію.
Багато хто скаже що в первісних людей моралі не існувало, а чи існує вона зараз, коли люди знищують один одного без наявної на те причини? В ті часи людьми керувала природа, інстинкти, а зараз влада і гроші. Тому, на мою думку, нам треба повертатися до тодішньої моралі чи її відсутності як вважають деякі люди.
В родо-племінних общинах відповідальність лежала на ватажку, або була колективною в цілому. Але на пізніх етапах родових общин з’явилося поняття помсти, для того щоб зрівнювати, згладжувати збитки. Можливо саме поява такого поняття і стала причиною розвитку суспільства, стала передумовою війнам та завойовуванням інших територій.
Ці пізні етапи пов язані з виникненням патріархату, тобто з дискримінацією жінок мораль набула певного ряду нових правил та норм. З ‘явилися поняття зради та вірності , з ‘ явилися міри покарання за брехню і т.д. В цю епоху зародилася самосвідомість людей, що дало поштовх для саморозвитку і пізнання нового в собі та інших, а отже люди не сиділи на місці і перебували в пошуку незвіданого .
Відкриття простору має вплив на розвиток морального вибору. Проте, саме власний вибір, з часом, ставиться в прийняті рамки і виходження за ці рамки осуджується іншими. З цього можна зробити висновок, що мораль виробилася для того щоб мати вплив на людей, керувати ними. І подальший її розвиток призводить до поневолення людей правилами та нормами, що не дають змоги повністю пізнати себе, пізнати власні можливості та здібності.
З іншого боку, розвиток моралі ще з давніх часів, позитивно вплинув на суспільство. Якщо навіть розглянути канібалізм та насилля за часів патріархату. Як я вже зазначила, ставлення до жінки було зневажливим та споживчим. Тобто, патріархальне ставлення до жінки в ті часи було як до об ‘єкту фізіологічних потреб, або як до їжі. В літературних джерелах є багато допущень, що чоловіки їли жінок навіть зі свого племені.
Але з розвитком моралі, такі явища зникли і з’ явилося поняття «свого», прив’ язаності іншими словами, а згодом і любові. Зупиняючись на любові, можна допустити що саме з неї і почався розвиток цивілізації, на мою думку. Саме любов стала передумовою розвитку окремих моральних цінностей, таких як вище зазначена вірність та чесність. Отже, мораль розвивалась поступово, паралельно з розвитком та появою цінностей.
Отже, є як негативні, так і позитивні сторони розвитку моралі. Очевидними є те, що зародження відбувалось поступово, разом з розвитком людства. Тому мораль можна розбирати як невіддільний аспект розвитку суспільства, починаючи з родо-племінних общин і закінчуючи сьогоденням. Також, необхідно вивчати розвиток моралі, для того щоб попереджати можливі помилки, які допускались раніше і допускаються в наші дні. Для цього треба аналізувати і порівнювати, здавалося б навіть те, що абсурдно. Нам варто взяти до уваги ставлення до природи родо-племінних общин, взяти його за зразок, для того щоб вбачити типові помилки нинішнього суспільства і зробити відповідні висновки.
Особисто, є дивним розглядати мораль тих часів, які історично недостовірні, тих часів про які так мало данних підтверджених фактами. Тому залишається лише розмірковувати та керуватися здогадками, а не фактами. Хоча, так можна сказати про кожну епоху, адже де нас не було, про те ми не можемо стверджувати на всі сто відсотків, так як і наші наступники не зможуть з впевненістю казати про нинішні часи та нинішні події. Саме тому я розглядаю розвиток родо-племінної моралі з різних сторін, щоб мати приблизне уявлення як було насправді. Є багато літературних джерел, інформація в яких різниться, тому єдиний висновок про тодішню мораль зробити неможливо. Дослідження моралі є досить цікавою та необхідною областю вивчення в усі часи, так як в різні епохи моральні цінності різнилися між собою. Навіть сьогодні нема сталих норм моралі, в кожного народу є свої особливості і тому дуже часто спостерігається явище розбіжності моральних цінностей.
