Етика протестантизму взяла свій початок із етики загального християнства. Представники протестантської етики були не вдоволені Римським трактуванням Біблії. Найбільшим обуренням було те, що церква торгувала відпущенням гріхів — тобто індульгенціями, або ж так званим «Прощення на перед». Після 1517 року римсько-католицька церква розпалася на дві головні гілки: протестантську та католицьку . Ці дві течії мали дуже багато спільних рис, які також були притаманні загальному християнству.

Теорія протестантизму з часом розпалася ще на кілька течій та під-течій, які були по-своєму особливі. З кожним роком вчення про протестантизм змінювалося і розвивалося, з періоду реформації він перейшов до фундаменталізму, а згодом в єванглієкалізм, потім в ліберальну та діалектичну теологію. Найголовнішим було те,що прихильники цієї течії бачили і сприймали світ по іншому, у них були інші етичні та моральні норми, ніж в прихильників загальної християнської течії.

Потрібно зауважити, що етично-моральні уявлення про людину та світ в центрі самої протестантської течії дуже мінялися. Слід зазначити що саме протестантська течія завжди намагалася бути актуальною. Порівняно з початком періоду реформації,коли стверджувалося,що прихильники течії мають вірити тільки в єдиного Бога, тому що лише завдяки його волі все вирішувалося, то вже в більш сучасному світі стверджували, що Бог є творцем, але він вже не має втручатися в світові справи.

Течія протестантизму базується на п’ятьох особливих принципах які стверджують, що свята книга, тобто — Біблія має бути єдиним джерелом протестантських доктрин,а кожен прихильник течії має власне право проповідувати та тлумачити Біблію. Наступний принцип полягає в тому що, прощення люди могли отримати лише власною вірою, тому що,справи не впливали на нього. Також одним з найважливіших принципів є те, що прощення ніколи не могло бути заслуженим, воно обов’язково мало проходити лише у формі милості. І ще одним не менш важливим принципом було те що в протестантизмі лише Ісус і тільки він один має бути і є головним медіатором між Богом і світом. А п’ятий і останній принцип базувався на тому, що люди повинні поклонятися одному єдиному Богові і поклонятися лише йому. вважалося що тільки така віра могла врятувати не суперечачи при цьому Біблії

Якщо розглядати протестантську етику загалом, то можна сказати що вона дуже схожа, тому що людей завжди намагалися виховати в такому соціумі,в якому вона матиме реальне уявлення про гідність та мораль християнства після періоду середньовіччя. Доказами цього є головні принципи віросповідання та життя прихильників протестантизму:

1)Протестантська течія тлумачить, що всі люди на світі однакові і рівні між собою та перед Богом, тобто багата людина не може бути кращою за бідну людину. Тільки людські справи кажуть про саму її особистість.

2)Для спілкування з вищими силами людям не потрібні церкви або ж священики, тобто кожна людина має право сама просити у Бога те що їй потрібно, а людина з гріхами сама має попросити прощення і буде прощенною.

3)Прихильники протестантської течії мають самі читати священну книгу і самі її трактувати. Кожна віруюча людина повинна сама замислюватися над змістом Біблії.
З точки зору етики це прогрес,тому що людям дана свобода-свобода вибору та власної,справжньої думки.

4)Протестантська течія працю людини вважає обов’язковою та корисною справою. Якщо людина вправляється з тією чи іншою справою,а більш того вона їй подобається, то це вважається покликанням. Людина має працювати не лише для того щоб вижити в світі , а й для світової користі також.

5)Одним з найважливіших понять сучасної етики є-свобода волі, прихильники протестантизму вважають її недоторканною і головною задачею сьогоднішнього суспільства.

6)Забороняється католицизм та всі канони, які йому притаманні. Існує тільки Творець та Біблія, яку потрібно пропагувати і виконувати всі заповіді.

7)Прихильники течії забороняють сповідатися,вірити у свята та чернецьку систему.

8) Так і у середньовіччя церкві забороняється втручатися в особисте життя людей.

9)Ця течія проявляє велику повагу до сім’ї.

10)Прощення за гріхи справами у цій течії відсутнє, а лише віра в єдиного Бога, дає надію на те, щоб людина потрапила до раю.

Протестантська етика повною мірою бере на себе формування особистої думки людей. Вона побудована на релігійних нормах та вченнях, які в минулому підчинялася церкві. Отже, морально-етичне сприймання сформувалося завдяки великій кількості чинників, які впливають один на одного.

Етика протестантизму є гарним вихователем і заслуженим представником життєвої філософії. Етика протестантизму взяла свій початок із етики загального християнства. Представники протестантської етики були не вдоволені Римським трактуванням Біблії. Найбільшим обуренням було те,що церква торгувала відпущенням гріхів — тобто індульгенціями або ж так зване «Прощення на перед» .Після 1517 року римсько-католицька церква розпалася на дві головні гілки: протестантську та католицьку . Ці дві течії мали дуже багато спільних рис,які також були притаманні загальному християнству.

Вивчаючи протистанську етику, виявилося, що етика є досить цікавою для пізнання, тому що її фундамент покладений на Біблійні, тобто релігійні погляди про світ та певну роль людини в цьому світі. Також вразливим є те, що протестантська течія намагається відштовхуватись від сьогоднішніх, актуальних уявлень про Всесвіт, а також те що кожна людина не залежить від церкви, а має свободу волі.