Етика — наука яка вивчає мораль та природу моральності людини. Також етика розповідає про особливу сферу людської діяльності про прояви в історичні практиці людей.

Етика виникає і розвивається у житті людей як спосіб моральних між людських відносин. Характерним є те, що цих відносинах виражена сутність людини, яка є потребою співпричетності із людьми та суспільством. А також реалізується у ставленні до іншого та визначає мету моральних відносин між людьми.

Етика вивчається як наука в якій узагальнюються усі форми моралі та формуються етичні теорії які пояснюють природу моральності, функції та закономірності її розвитку. А також етика звертає свою увагу до світу людини, її родової сутності яка реалізовується в моральній діяльності конкретних індивідів. При вивченні процесу морального розвитку людини етика разом із психологією розкриває своєрідність моральних почуттів та механізм реалізації у життєдіяльності людей.

Наукова інтерпретація моралі великою мірою від розуміння. За ставленням ми визначаємо істинність або не істинність етичних знань та стверджуємо специфіку моральної діяльності яка розвиває етику як науку.

Розглядати моральність також можна у її практичному значенні, оскільки для людського способу в ставленні до світу виражається в моральному спілкуванні людини співвідносити себе з іншими людьми. Проявами моральності в житті певних людей визначаються як порядність, людяність та доброчесність. Можна сказати, що критерієм людської оцінки є судження про природність, своєрідність людини та її прояву в моральній діяльності.

Слово «етика» виникло із слова «ethos», яке визначає звичне місце існування людини, яке уточнювалося з часом та сталим характером явищ. Смислом сталого характеру людини та її існування визначається через побут, характер та звичаї.

У побуті та звичаях виділяють те, що закріплюється в людині як належне, тобто певну специфіку, яка тлумачилась древніми богами про суспільну сутність людини. Регулятором спільноти виступали неписані закони моральності.

Звичаї у процесі розвитку відображали спільність суспільного зв’язку людства та норми людяності. Отже у своєму змісті звичаї містили своєрідний зміст і розуміння гідної людини.

Також є підтвердження які доносять до нас пам’ятки стародавньої культури, які вказують на єдині етимологічні корені етики та моральності у яких вказується про форми суспільної свідомості. Щоб зрозуміти феномен моральності та його особливості пізнання етикою було розкрито та наголошено на тому, що у звичаях є моральність яка схоплює її глибокий зв’язок з наукою, який проявлявся на рівні функціональної моральності.

Значну увагу приділяє Арістотель ще одному терміну «етика» у значенні якого наголошується вчення про моральність. У то й же час вчений неодноразово підкреслював виховні етичні дії моральності людини. Також Арістотель є одним із перших вчених який уводить етику як самостійну дисципліну у систему філософських наук, яка вивчає сферу між людських відносин.

Вчений вивчаючи моральне не як приречене людині, а як те що виникає з її діяльності та розвитку. Він наголошуючи на тому, що не можна бути практичним, коли ти не є моральним. Він робить висновок з того, що метою морального характеру є лише моральні засоби та розкриває зв’язок з таких слів «що метою морального характеру є лише моральні засоби» — це говорить про те, що розумінням людської моральності є значення моралі у житті кожної людини.

Отже можна зробити висновок, що моральність розвивається і ґрунтується на житті людей яка впливає на моральний розвиток здійснюється діяльність людської організації. А також моральність виражається у звичаях які виникли здавна. Особливою діяльністю між людських відносин життєвої практики людей є моральність, яка підвладна вихованню специфіки яка впливає на людину через життєві умовні зміни та характер, що забезпечує суспільне виховання людей.

На мою думку етику слід вивчати з підліткового віку, оскільки з такого віку людина починає самовдосконалюватись та дотримуватись моральних норм. Оскільки етика є дуже важлива наука, без якої не може обійтись людство — це вміння спілкуватись з людьми, а також вести себе так, щоб іншим було приємно та зручно з нами проводити час та вести розмову.

Я вважаю, без етики як науки людство не могло працювати та відпочивати. Оскільки забезпечує саморегуляцію моральної поведінки людини та відображає більш високий рівень моралі і людських цінностей. Я хочу наголосити саме на добрі та злі, змісті життя, честі та гідності, любові й дружбі.