Соціалізм, як термін, з’явився не так давно, з точки зору світової історії. Беручи до уваги те, що його значення постійно змінювалося, на протязі 130 років, від мети його використання, історики не дають чіткої відповіді, що ж таке соціалізм. Поступово до нього почали додавати уточнюючі прикметники типу аграрний, пролетарський, демократичний, товариський, утопічний, науковий соціалізм, що давало змогу хоч якось систематизувати спектр поширення його значення. Тлумачення цього поняття досить туманне особливо з позиції моралі.
Справа у тому, що мораль соціалістичного ладу не має якоїсь конкретної міцної основи, а лише ідею, яка базувалася на економічних засадах і політичній позиції тогочасного суспільства. Соціалізм виник у результаті незадоволення населення тенденцією промислового капіталізму, що був попередником соціалістичного устрою. Таким чином відбувся перехід від приватної власності до суспільної, повна відміна, хоча б теоретична, оплачуваної праці і просування ідеї рівності серед людей згруповуючи їх у один спільний легіон під егідою свободи та безкласовості. Такий процес відбувався у багатьох країнах починаючи з таких як Франція, Германія, Англія, Швеція і закінчуючи Китаєм і, що досить важливо для нашої вітчизняної історії, СРСР.
Повертаючись до ідеології соціалізму можна визначити основну думку, яка зможе характеризувати його основні моральні засади.
Соціалізм пропагандував ідею егалітаризму , тобто концепцію, основною метою якої є створення рівноправного суспільства, де люди не будуть відрізнятися один від одного за матеріальним благополуччям, будуть рівні у своїх правах і матимуть повний доступ до усіх суспільних та матеріальних благ. Такі перспективи були досить привабливими і, не дивно, що багато людей, особливо нижчого, бідного прошарку, підтримували соціалістичні ідеї. Бідність пролетаріату, нездатність забезпечити себе матеріально та вічне зневаження від інших, більш успішніших співвітчизників, призвело до масової апатії бідноти, розуміння безвихідності із ситуації в яку штовхнула тебе твоя власна держава.
Тому, не дивлячись навіть на те, що при адекватній та об’єктивній оцінці ідеї соціалізму виглядають важко досягненими і наївними, люди підтримали їх сподіваючись на вирішення хоча б мінімальних проблем, які супроводжували їх довгий період часу. Щоб досягти бажаної мети, тобто рівності, соціалізм пропонував повністю знищити приватну власність, яка була причиною усіх нерівностей у суспільстві. Виходячи із цього знищенню підлягався і ринок – місце, де могла реалізовувати свою діяльність приватна власність чином збитку товарів виробництва.
Це повністю змінювало економічну систему, робило своєрідний переворот. Разом із цим поставав образ нової людини з іншою мораллю. Тепер її образ був вільним, незалежним, справедливим. Основні людські якості містили гуманний відтінок. Людина проголошувалася господарем свого життя, мала право творити своє майбутнє самостійно, без обмежень з боку держави та матеріальних статків. Вона була частиною суспільства без якого її існування не мало ніякого сенсу.
Рівність полягала не лише в однаковим володінням матеріального достатку, а й в однакових обов’язках. В початковому утопічному соціалізмі взагалі йшла мова про суспільство, яке несло відповідальність за кожну сформовану особистість прагнучі до марального вдосконалення. При цьому основні діячі, які просували соціалізм у маси, були впевнені, що він неминучий і закономірний.
Розглядаючи соціалістичні учення, а їх нараховується досить багато, і розкривши їх схожі ознаки, ми віднайшли і сформували моральні засади, що доповнювали економічні і політичні цілі, які їм притаманні. Можна зробити висновок, що теоретично вони дійсно захоплюють, особливо тих, хто схильний ідеалізувати та мріяти. Думка про рівність завжди була присутня на протязі всього розвитку людського суспільства і людської цивілізації загалом.
Але є реальність і від неї нікуди не втекти. Соціалізм максимально приблизився до ідеї свободи, рівності та справедливості. У кожній країні був свій фінал соціалістичний планів та цілей. Деякі держави і по нині називаються соціалістичними, хоч їх і не багато. Якщо розглянути нашу вітчизняну історію, то в період, коли Україна була ще в складі СРСР, соціалістичний період супроводжувався певною кризою та дефіцитом, але, не дивлячись ні на що країна розвивалася і йшла вперед надаючи можливість країні у майбутньому вдосконалитись і перейти до нового етапу історії – комунізму.
Тож, підводячи підсумок, ми повторюємо головну думку, яка була на протязі усієї даної письмової роботи, про значення соціалізму у формуванні моралі тогочасного суспільства та його роль у розбудові етичних понять, правил існування між людьми. Звичайно, якщо мислити критично ідеї соціалізму навряд чи колись могли би реалізуватися. Надто багато проблем, які пов’язані і економікою, природою людської натури, жагою більшого ніж ти маєш. Але якщо розглядати чисту ідею, без домішків раціоналізму, то вона дійсно заслуговує на існування, що і підтвердила сама історія багатьох країн світу.
