Існуюча моральність етики була закладена у приписах Біблії, на основі якої були принципи здержування від нанесеної шкоди іншим людям. Для людей вона є самою цінною та основною складовою загальнолюдської етики. Тому характерні риси етики в Біблії, це були самі життєві приписи про захищення сиріт, вдів та справедливості, які були дуже поширенні на Близькому Сході. На Близькому Сході біблійний зміст не був такий популярним, і тому він відрізнявся від етики та релігійного джерела. Головними приписами в Біблії були розділи про благословенні Божі, десяти заповідей та проклять.
Тому в біблійних законах він тільки вказував на саму етичну мету. Біблія ще дужа схожа над іншими літературними ознаками інших народів світу. Які впевнено займалися етичним вихованням. Було ще таким припущення, що справедливість Бога та питання відплати, виступало припущення, яка на основі складової релігійного сприймання випливало у світовому відчутті. Також Біблія етики не змушує людину відмовлялася від часткового чи повного повсякденного життя та досягнення досконалості над помилками.
Для Близького Сходу характерним було розглядати аскетизм, так як нормальні людські потреби і як коріння злого, чужої Біблії і взагалі культури. Вся Біблія та етичні вчення, були саме перше адресовані на європейський народ. На базі вказівки по вимогам також було розглянуто всим людством. Яке давало найважливіший внесок для етики та для людей, це закон про відпочинок у суботній день.
Тому для людства давався вихідний незалежно від її соціального статусу. Основою пізнання, яким керував саме Бог, це правила які прагнуть визначення правильного сприймання життя і прагнення до дотримання Божих законів які створив саме Бог. Самим першим обов’язком було –«Любов до Бога», тому що якщо людина буде всім віддаватися Богові, то вона ніколи не зробить нічого злого, а буде прагнути до добра для людства та цінитиме своє життя. Боргом перед Богом було збереження чистої душі, бо душа вона і є даром Божим. Людина також народжена до схильності скоєння зла чи гріха, але є схильність перебороти це зробивши добро, і чим вона собі допомагає подолати гріх, особливо за допомогою повчання Тори.
Людина яка зберігає свою правильність в захищенні себе та своєї гідності, можна вважати створеною для Бога. Тому,на мою думку,є важливим, щоб у людей були рівні права справедливості та вільного життя. Самою головною ознакою вважається правда, тому що правда відпечатається на істині. Бо світ стоїть на істині, і той який нехтує обов’язками говорити чи діяти в ім`я істини, зраджує своє життя та світ. Я вважаю що світ добрий, якщо до нього відноситися добре,як до людини, тоді дари людини стають благословенні.
Основою іудаїзму виступав аскетизм, який із жвавістю дивиться на майбутнє світу яким не потребували переходити в інший світ. Тому вважається таким, де пропонувалося Богом побудувати його царство. У традиціях євреїв вважалося обов`язком кожної особи у числі чеснот. Є такі що потребують допомоги, та вважаються її гідним допомоги. Ще в іудаїзмі просилося милості не в співчутті, а в самій справедливості в чому люди були позбавлені недосконалості в суспільстві. Тому милостиня так і називалася самою праведністю Божою.
Самим важливим аспектом є те що сама людина не вміє себе виокремити від спільноти та виконувати обов’язки із відносинами по державі. Сама сім’я мала певні зобов’язання вважливості суспільного життя. А в не шлюбному рішучі завдання, відкидалося в сім’ю насправді не тільки народженням дитини, але також згуртованості та забезпечення родини. Основою шлюбу вважалося внеском добробуту світу та божого встановлення. Саме Богом створено жінку і чоловіка, тому вони мають рівноправні права в шлюбній гармонії. Є також змішані шлюби які були заборонені, а саме розлучення було допустимим, але за крайніми випадкам коли шлюб був не вдалим. Але розлучення не схвалювалося.
За законами Біблії. Жінка не мала зашкодити чоловікові у його справах, даже тоді коли він хоче з нею розвезтися. Також для жінки було створено рабське законодавство яке давало право дружинні подати на розлучення у випадках жорстоких побоїв та іншого тілесного пошкодження. Коли виник рабинський закон то в ньому йшлась мова про розлучення де згода дружини вважалася не потрібною. В Біблії було обов`язковим навчати дітей і цей обов`язок був зафіксованим. Обов`язком дітей вважалося шануванням батьків та повагу до них.
Етика ще була зафіксована в буддизмі. Основою буддизму лежить поведінка людини. Через досягнення досконалості та в дотриманні заповідей святого навчання, можна розуміти роздуми людини в досягненні істини, та її шляхи порятунку. Обов`язками заповіді Будди вважалося тим щоб люди не вбивали живу істоту, не красти чужо власності. А також головне не торкатися чужої жінки, не брехати. Для спеціальних людей які прагнуть досягти досконалості, створили п`ять заборон яка розвивається набагато ширшому колі суворих приписів.
Це такі як заборона повної цнотливості у вірності, заборони чужої власності. Використовуючи моральні приписи етичного буддизму означала вимогою всіх способів життя. Самою важливою заповіддю було милосердя та любов до всіх осіб та життя істот. Дуже багато дослідників, говорили що етика Будди займає головне місце в роботі етичного і філософського вчення, а також утворювали громади, які стали розповсюдженні в релігії.
Отже, на близькому сході, було головним дотримуватися традицій, поважати Біблію, жити в мирі і злагоді. Також дослідники вважали, що потрібно допомагати ближнім, тому що Бог створив людей і дав їм певні правила, які мають дотримуватися і поважати Божі закони.
