Християнство ,як могутня релігія,поряд з іншими ,такими як іслам та буддизм, відноситься до трійки головних і наймасштабніших релігій на нашій планеті. Християнство займає перше місце по розповсюдженню та популярності серед людей. Християни вірять лише у єдиного творця – Отця,Сина і Святого Духа, який представлений нам у особі Ісуса Христа.
Моральна свідомість християн являється соціальним та історичним відблиском їх практичних відносин в колективі та суспільстві. Моральні засади християнства проявляються в тому, що християнська моральна свідомість в своєму архаїчному змісті продовжує існувати і по наш час, вона виступає силою, яка тормозить подальший моральний розвиток людства. В багатовіковому історичному існуванні християнська мораль пристосовувалась до різних соціальних та політичних інтересів. Та не зважаючи на це, християнська мораль зберегла свої моральні та ідеологічні засади, основні положення яких ставляться в обов’язковий зв’язок з християнським віровченням.
Серед інших моральних засад християнства, які зв’язані з віровченням, являється те, що в них є такі моральні настанови, котрі неможливо знайти в будь-яких інших, а саме нерелігійних системах моралі. До них можуть відноситися,наприклад, християнське вчення про страждання, про миліть Божу, любов до ворогів, неспротив злу. Якщо взяти християнські засади в більш глобальному сенсі, то їх можна виділить як систему моральних понять, норм та відчуттів та відповідної до них поведінки.
Основи християнської моралі заложені в Євангелії і в апостольських посланнях. Раніше християнство і жило всім тим,що учила його церква, супроводжувало у життя всі настанови Господа та Його учнів, і ця правда самого життя в ранньому християнстві і вивела її на передовий щабель моральності . Моральні засади християнства спрямовані на віру в людину, в його свободу, зусилля людей на дорозі до пради та істини Христової.
Основа християнської моралі виходить із християнської біблії, в більшій мірі із « Нового завіту», який входить в канон самої Біблії. Для християн головним джерелом їх етики являється священна книга- Біблія. Християнська етика не побудована на наших абстрактних уявленнях про саме християнство, вона будується на фундаменті самого християнства , а саме «Слові Божому». Звичайно, думаючи про «Слово Боже» люди говорять : « я вірю в Біблію, і Біблія – це і є слово Боже», але ж в Біблії не написано все,так там є багато актуальних слів,які бажанні для християн, для їхнього спасіння. В Біблії розкритий план спасіння, але при цьому вона не розповідає про всі аспекти культури, науки, мистецтва і різного роду деталей сучасного нашого життя.
Та все ж в Біблії достатньо для того, щоб ми були моральними, вихованими лічностями, людьми, які поступають вірним шляхом. Це можливо тому,що в християнських книгах є багато заповідей, указань, і якщо їх всіх взяти та виокремити основне, то воно поміститься в « Десять заповідей» , де написано : « не май інших богів перед лицем своїм» і « не створюй собі кумира» та інші. Ці десять заповідей, ніби являються базою, засадами християнської моралі.
В чотирьох перших із них йдеться про наше відношення з Богом, а шість заповідей, які зв’язані з стосунками між людьми, але в будь -якому випадку, кожна із них впливає на все, якщо ми не слухняні перед Богом і не проявляємо до нього повагу, чи буде це впливати на стосунки з людьми? Рано чи пізно,звичайно, буде, і навпаки, якщо ми грішимо по відношенню до людей, невже ми можемо говорити про те, що наші стосунки з Богом будуть нормальні.
Але, якщо і ці « Десять заповідей» взяти і з них виокремити,щось найголовніше, знайти суть всьому, а саме суть християнської моралі, то в кінцевому результаті у нас виявиться, що все це виражається двома заповідями, одна з яких звучить так «Возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всею душою твоею, и всею крепостию, и всем разумением твоим» і друга, подібна їй « Возлюби ближнего своего как самого себя».
Цими заповідями і формуються основі засади християнства, моральне відношення людей один до одного. Засади християнства дають нам змогу зрозуміти,що над всіма нами є Бог, що він також встановлює певні обмеження, які не дозволяють людини відходити далеко від Біблії, забуваючи ці дві, основні заповіді, яких потрібно дотримуватися в першу чергу.
І якщо говорити про основні засади християнської етики, то можна виявиться декілька речей, які принципові та фундаментальні. Перша з них це любов до Бога, бо коли ми любимо Бога,тоді все інше додається. Ми за любові до Бога можемо пробачати наших близьких тому, що ми також молимося і просимо прощення у Бога, нам важливі стосунки з Богом ми хочемо ,щоб він нас пробачив, бо якщо він нам байдужий, то тоді і ми наших близьких наврядчи будемо пробачати.
Якщо ми не пізнали Його любов, то яким шляхом ми будемо мати любов до інших, ми будемо жорстокі, не стриманні, грубі. І друга – любов до ближнього. В християнській моралі це виражається в тому, що ми можемо і маємо бажання послужити, щоб людина звільнилася від різного зла і це будується на нашій любові до Бога та ближнього нашого.
До третьої засади відноситься страх Божий, який заключається в ненависті до зла, коли людина розуміє, що вона ніколи не залишається одна,що вона завжди находиться перед очима Бога, то вона буде боятися грішити даже в ті моменти,коли поруч немає жодної людини тому, що вона знає, Бог завжди спостерігає за нею. Четверта- це ,коли ми живемо в свободі, яка створює відповідальність за те, як ти нею користуємося, і в той самий час ми поважаємо свободу іншої людини, єдиним може бути ігнорування свободи людини, коли ми рятуємо його життя.
Таким чином, моральні засади християнства базуються на любові до Бога та ближнього свого, на єдинстві людей їхній свободі, яка робить віру християн справжньою і відбивається в спасінні, яке чисті духом та думками християни уже отримали.
