Щодня безліч ситуацій вимагають від нас здійснення вибору. Для нас, це вже є невід’ємною частиною життя, без якої ми будемо відчувати дискомфорт. Ми вже звикли до того, що здійснюючи будь-які покупки, ми бачимо мінімум два різновиди одного товару і можемо обрати той, який нам більше до смаку. У сучасності, існує навіть вибір, як саме нам робити покупки, чи йти до магазину, чи просто скористатися Інтернет ресурсами. Така сама ситуація і з вибором дій, що пов’язані з мораллю.
Найголовнішим вибором нашого життя, з точки зору моралі, це вирішення, бути добрим, чи злим? На рівні з цими питаннями стоїть ще безліч подібних: «Бути хорошим для себе, чи для інших? Нехтувати своїми, чи суспільними принципами?». Ще є різниця між тими хто має бажання робити добрі справи, допомагати іншим і тими, хто бажає щоб їм допомагали. Але знов таки, для кожної людини поняття «добро» і «зло» несуть різні значення. Так для однієї людини добром є ввічливе ставлення, вихованість, моральна підтримка. Для іншої, добром буде матеріальна допомога.
Нам дуже важко робити свій вибір, бо межа між добрим і поганим майже непомітна, бо одне плавно переходить в інше.
Це суто індивідуальне, бо кожен сам вирішує, що для нього є благом і коли воно перестає таким бути, чи перетинати цю лінію і в який бік. Та добрим для сіх не будеш, як би ти цього не бажав. Неможливо розірватися і догодити абсолютно усім, не забуваючи й про себе. Тому, кожний раз ми маємо зважувати усі «за» і «проти», передбачувати результати кожного вибору і обирати той, який є найбільш доцільним у досягненні поставленої мети. Проте не варто забувати про гуманне ставлення до людей. Але люди це істоти, які постійно коливаються, наче ті терези, то вбік добра, то убік зла. А керуються при цьому, найчастіше, моральними нормами поведінки. Та беручи до уваги той факт, що ніякого суттєвого покарання за дотримання чи недотримання цих норм ніхто не несе, окрім докору совісті, то деякі люди вважають, що їх можна проігнорувати і жити лише у своє задоволення.
Ідеальним, на мою думку, є досягнення внутрішньої гармонії. Люди розумні створіння, здатні прилаштовуватися, знаходити компроміс між внутрішнім «Я» і суспільними вимогами. І найкращим варіантом буде, якщо обраний шлях стане для людини не зовнішньо обумовлений вимогами суспільства, а внутрішніми бажаннями вчинити саме так.
Однак, окрім вибору яким бути, задля досягнення певних цілей, є ще вибір, як саме їх досягати. Цих варіантів досить багато. Головним тут буде досягти того, щоб обрані шляхи не викривлювали первинно поставлену мету. Ми можемо йти шляхом чесної людини, намагатися все робити по совісті і довгі роки чекати на досягнення саме того результату, який бажали побачити на початку шляху. Є звичайно швидший шлях, але він передбачатиме використання, іноді, аморальних вчинків. Деякі люди активно прямують до своїх мрій, прагне зробити світ кращим, вирішити глобальні проблеми задля суспільного блага, щоб усі разом і кожен сам по собі були щасливими. А хтось все життя вагається, чи варто йому щось робити, тому що боїться помилитися, не досягнути поставленої мети і вчинити шкоди чи суспільству, чи собі.
Роблячи вибір ми визнаємо пріоритет одних цінностей над іншими. Так інколи вибір постає між добром і добром, злом і злом. У цих випадках визначальне місце має пріоритет більшої користі або меншого зла. І якщо в одних випадках вибір є очевидним і не викликає вагань, то інші вимагають роздумів та викликають гострі внутрішні суперечності.
Основним правилом морального вибору є те, що він має бути самостійним, людина має сама обрати, як саме їй вчинити у певній ситуації. У кожного в житті були і будуть такі ситуації, де ми вагаємося з вибором і хочемо почути якусь підказку від найближчих нам людей. Але тоді це не буде власним вибором, цей вибір буде нав’язаний, чужий. Звичайно, ми можемо прислухатися до інших, але у випадку незадоволення результатами скоєної дії, кого вважати винним? Думки — чужі, але дію виконував ти. Якщо ж ти сам обираєш, що тобі робити, спираючись на власні думки і відчуття, винним, окрім самого себе, нікого вважати не будеш. Знати, чи морально правильно вчинили будемо лише ми, мучити совість буде лише нас.
Отже, важливим у моральному виборі є досягти «золотої середини». Адже інколи виникають ситуації, коли заради суспільного блага ми маємо чинити проти власних принципів і навпаки, притримуючись своїх намірів зазнати нерозуміння з боку оточуючих. Тому будь-який вибір має бути безпечним, нешкідливим для оточення, але й не завдавати шкоди собі. Та у будь-якому випадку, ми не маємо права критикувати вибір людини, бо не знаємо, чим вона керувалася, обираючи саме його.
Просто необхідно пам’ятати, що нічого не буває даремним і якщо в певний час ми вчинили так, а не інакше, то це мало статися. Якщо вибір був правильним, то це викличе почуття блаженства, задоволення. Неправильний вибір є повчальним для нас, проаналізувавши його ми можемо зрозуміти, що саме зробили не правильно і намагатися попередити подібні помилки у майбутньому. Тому потрібно бачити позитивне у будь-якому випадку. Головне не опускати рук, намагатись змінити світ на краще, а як ми знаємо, починати потрібно з себе.
