Як визначити який вчинок є альтруїстичним? Деякі вважають що це такий вчинок, коли людина не отримує користі від цього, але приносить користь іншому, чи навіть отримує деякі збитки. Та є думка, що цього недостатньо, адже коли ми робимо щось добре для інших – ми отримуємо моральне задоволення. Отож вважають що по справжньому альтруїстичний вчинок не повинен приносити ніякої користі, навіть нематеріальної, адже це вже буде не повна віддача.

Як саме визначають поняття альтруїзму? Альтруїзм – це один із типів соціальної поведінки, при цьому він є один із самих давніх. Зачатки альтруїстичної поведінки можна шукати ще у тваринному світі. Деякі тварини жертвують своїм життям ради інших, такі як бджілки, які охороняють вулик та жалять ворогів, при цьому помираючи; заєць, який барабанить лапою по землі, коли бачить хижака, попереджуючи інших та відволікаючи звіра на себе. Звичайно не завжди альтруїзм супроводжується смертю, наприклад у найближчих родичів – мавп також присутня альтруїстична поведінка, коли вони вичісують один на одному бліх, хоча цей час можна було б потратити на пошук їжі.

Як в природі сформувалася така поведінка? Хоча егоїзм краще сприяє виживанню одного індивіда, та для виживання популяції потрібен альтруїзм.

В біології розглядають альтруїзм як інстинкт, який виник в результаті природного відбору (останні дослідження вченого Р. Докінза). Однозначного формулювання поняття альтруїзму не має. Це питання вивчають багато наук: етика, філософія, психологія, біологія, генетика, теологія.

У філософії альтруїзм розглядають як моральну категорію, цим займалися такі видатні філософи як Г. Лейбніц, А. Шопенгауер, Л. Фейєрбах, О. Конт.

Біологічному напряму на виникнення альтруїзму протистоїть інший – соціальний. Цей напрям обґрунтував Павлов. Науковці які підтримують цю ідею (Гальперін, Рьюіз) вважають альтруїзм – це досягнення людського суспільства.

В наш час альтруїзм є поширеним явищем. Він проявляється не тільки в буденному житті людей, а й виражається більш глобально. По всьому світові волонтери допомагають людям з різними життєвими труднощами, дітям, тваринам. Це люди які не просто час від часу надають комусь короткочасну допомогу, а вкладають багато зусиль в щоденну боротьбу за благополуччя людства. Ми жертвуємо на благодійність, здаємо кров, допомагаємо незнайомим людям.

Альтруїзм часто супроводжується почуттям жалю, співпереживання, співчуття. Частіше всього альтруїстична поведінка спостерігається серед людей, які пережили подібну ситуацію. Наприклад діти які вирослі в неповних сім’ях чи взагалі сироти частіше вже дорослими допомагають сиротинцям, багатодітним сім’ям та ін.

Безкорисливі вчинки можуть не мати емоційну основу, а бути раціональними. Наприклад в суспільстві з анархічним ладом, альтруїзм виступає як основа, тому що щоб вижити в світі де немає грошей і тобі ніхто нічого не повинен, необхідно ділитися з іншими, щоб така форма організації суспільства могла існувати, адже в анархічному ладі головна не конкуренція, а взаємодопомога. Часто коли хтось вживає слово «анархія», це асоціюється з хаосом, але це помилка, тому що високо самосвідомі особистості які складатимуть суспільство і їм не потрібен буде поводир, влада – це приклад протилежний хаосу, це можливе майбутнє людства.

Достатньо розуміти що альтруїзм хоч і безкорисливий, але все одно приносить користь людині, яка творить добро. Релігії вчать що добро повертається, як і зло. Але це не має бути ціллю для безкорисливих вчинків, необхідно бути готовим до того, що це добро не повернеться, що ти навіть можеш не почути подяки. Адже як часто ми чуємо як хворі критикують своїх лікарів, по-перше через хворобу людина стає більш дратівливою, по-друге пацієнти також не всі високоморальні. Але лікарі продовжують працювати, їздити з місіями до бідних країн і допомагають тим хто потребує.

В релігії альтруїзм часто займає важливе місце. Наприклад, у буддизмі альтруїзм є одним із основних положень. Розуміючи що життя – це страждання, природу страждання, буддисти проповідують альтруїзм як один із шляхів до спасіння (виходу із сансари), і в деяких школах буддистів існує правило що жоден просвітлений не повинен виходити із сансари поки ще є істоти які потребують нашої допомоги. Так ніхто не повинен радіти, поки в світі ще є страждаючі. Порівняння себе із менш благополучними людьми, для того щоб оцінити своє «щастя» та радіти це не правильно. Ми часто жаліємося на життя, та це не привід до того, щоб радіти що в тебе життя краще ніж в когось.

Альтруїзм в наш час має свої особливості, в епоху споживачів, айфонів та інших гарних речей людина в будь-якому разі витрачає більше на свої забаганки, ніж задумується про допомогу бідним та знедоленим.

Адже майже в кожного з нашого оточення є дорогий комп’ютер, купа різних гаджетів, можливості ходити в різні заклади, відпочивати влітку на морі, але рідко можна зустріти людину яка обирає інший шлях: замість власного задоволення жертвує на благодійність, проводить вихідні займаючись волонтерством, а не відпочиває(напр.). Звичайно, в тому не має нічого дуже поганого, що далеко не всі люди альтруїсти, бо це більше залежить від природжених характеристик та виховання в сім’ї.

У деяких визначеннях альтруїзму вказується що це протилежність егоїзму. Два полюси які мають абсолютно протилежні властивості, по різному проявляються у поведінці. Та ніколи ми не знайдемо абсолютно егоїстичну чи альтруїстичну людину. В нас поєднані такі речі, тому що це важливо для виживання роду і окремих індивідів. Інші вважають що не можна ставити егоїзм в протилежність альтруїзму, що це однаково близькі до людини моделі поведінки.

Будучи безмежно альтруїстичною, людина вичерпає всі свої можливості, сили. Не можна забувати і про себе, для того існує поняття здорового егоїзму. Звичайно, егоїст який допомагає іншим, але керується своєю вигодою не вчиняє альтруїстично, хоча його вчинки і приносять користь.

Альтруїстичні вчинки людини не завжди говорять про неї, що вона дуже добра та моральна. Адже стільки існує випадків, коли людина допомагаючи незнайомим зовсім не піклувалася про рідних. Людей котрі піклуються про бездомних тварин, але ненавидять людство, не піклуються про рідних і навіть вчиняють шкоду людям важко назвати високоморальними, але елемент альтруїзму в них присутній.

Отже, можна сказати що альтруїзм це дуже широке поняття, проявляється у різноманітних сферах життя від побуту до устрою суспільства, свої зачатки має ще в тваринному світі, та людина усвідомлюючи себе і оточуючий світ розвила цю якість.