Що означає заздрість? Які причини виникнення і чому саме вона виникає? У статті цій, я спробую розібратися в цих питаннях і визначити більш менш точну характеристику цього поняття.

Це почуття знайоме кожній людині і зустрічається на її життєвій доріжці досить часто. Кожна людина розуміє його по своєму і звичайно ж, розуміння цього слова в кожного своє.

Почуття заздрості характерне кожній людині,немає нажаль, ні однієї людини,яка б в той, чи інший момент не відчувала б себе ніяково,роздратовано і сумно при тому,що хтось в чомусь кращий і досягнув в своєму житті більш високих результатів за неї. Навіть Біблія та багато інших священних писань засуджують заздрість,відносячи її до смертних гріхів.

Кожна людина розуміє, що вона унікальна та індивідуальна, але буває такий момент,коли вона порівнює себе з іншими для того,щоб вияснити хто кращий чи хто більше досяг чи навчився чогось .

Відомий психолог А.Адлер визначав заздрість як агресивну рису характеру, розглядаючи її як «фактор частого стану людської психіки». Не дивлячись на це, він виділив важливе уточнення у своїй роботі : «якщо нам не під силу знищити повністю заздрість, ми повині її застосувати в чомусь корисному,тобто направити в корисне русло».

Багато вчених розглядає заздрість у двох формах,тобто вважають,що заздрість є чорна і біла. З однієї сторони заздрість виникає тоді,коли людина прагне досягати проривних результатів,беручи за приклад тих людей,які вже багатого чого досягли в своєму житті. І цю форму вчені розглядають як білу заздрість,яка направляє особистість до саморозвитку, людина прагне досягати чогось більшого і неосяжного,щоб все більше і більше самовдосконалюватися. Тобто признаючи успіх інших, ми прагнемо також чогось досягти, і можливо навіть чогось такого,щоб в порівнянні з кимось іншим, бути кращим за нього.

Інша форма,яку вчені назвали чорною заздрістю,характеризується формуванням в особистості негативних,затьмарених емоцій та злих вчинків,які людина може створювати агресивно та необдумано в сторону інших людей,заздрячи їхнім здобуткам, успіхам та вдачам.

Саме через заздрість, таку різноманітну за значенням та неоднозначну рису особистості, може виникати безліч різних образ,зрад,злочинів і навіть війн між людьми у цьому світі.

Хоча, все ж таки більшість людей не приймають гіпотез щодо поділу заздрості на білу і чорну. Більшість з них все ж таки вважають,що заздрість не буває доброю.

При цьому, слід подивитися на це з іншої сторони: коли люди побачили,що птахи можуть літати,бути вище за них,ближче до неба,та й взагалі бачити все з висоти,з іншого ракурсу. Люди почали заздрити їм, їхнім можливостям. І можливо саме це стало передумовою створення літальних пристроїв,так як напевно їм також закортіло побачити цей світ зовсім по іншому…Також і в різних промислових,мистецьких та наукових галузях заздрість,завжди передує здійсненню проривних та по-справжньому високих результатів.

Люди випереджуючи один одного створюють безліч різного та різноманітного,яким ми користуємося.

Так,наприклад декілька днів назад я прочитала одну історію,де описували один випадок. Співпрацівник архітектурно-дизайнерської фірми викрав роботи своєї колеги,тому,що заздрив, що в неї такий неповторний талант і видав їх за свої.

Коли ж виникає заздрість і чому?

Теорій виникнення заздрості є безліч. І психологічних,і генетичних,і наукових. Так,наприклад,за однією з генетичних,заздрість-генетична, тобто така, яка передається нам по поколіннях. Цю теорію трактували як таку,що штовхає людину до самовдосконалення.

Наприклад в первісному періоді,коли ще мало чого було розвинуто, не досить успішний
рибалка,заздрячи іншому більш успішному,в якого все складалося успішно,старався придумати багато різних пристроїв,засобів та способів для риболовлі риби,для того щоб бути кращим та першим з кількості зловленої риби. І ще безліч можна наводити прикладів з цієї,або з інших точок зору.

Якщо дивитися на заздрість з наукової теорії,то тут також можна наводити теж багато прикладів. Тому,що люди різні:хтось може заздрити багатству іншого,хтось тому,в кого кар’єрний ріст кращий чим в нього,хтось може заздрити комусь,що в нього красивіша машина,тощо.

Більш детальніше я спробую пояснити це на зовсім простому прикладі. Ось народилася людина,яка ще не зовсім розуміє що і як робиться в цьому світі, їй просто вистачає усмішки та теплоти мами,а також близьких людей поруч…з часом вона підростає,вступає в контакти з людьми,які різноманітні за віком та соціальним і професійним статусами ,в неї виникають різні потреби, бажання, мета яку вона поставила собі в житті… вона багато часу і зусиль прикладає,щоб досягти цієї мети…

І тут, хтось із її знайомих, друзів або навіть родичів здобуває те, до чого ця людини так старанно і сумлінно йшла. І саме в цей момент в людини просинається почуття заздрості:вона починає ненавидіти весь світ,людей які кращі за неї,автоматично робить необдумані вчинки,тому що не контролює свої думки, не контролює себе, постійно думає про кращі сторони і переваги інших геть забувши про свої.

Заздрість — це дуже сильне, необдумане та негативне почуття, яке робить людину недоброзичливою, злою та здатною на агресивні вчинки.

Заздряча людина-це людина яка постійно себе порівнює з іншими,почуває себе ніяково,робиться агресивною,заздрячи успіхам інших.

Тому,як на мене почуття заздрості — це одне з самих сильних почуттів,притаманних людині, вона не набуває доброго значення, адже це почуття носить однозначний характер,який полягає у прагненні людини розділити успіх інших,відчути,що вона краща і здатна досягти більшого чим інші.

Радість,щастя,страх-ці почуття приходять до нас і з часом ідуть, а заздрість може поселитися в нас в душу на довгий час. Заздряча людина стає самолюбною і невдоволеною, вона ніколи не потішиться за успіх іншого, а з приводу неуспішності іншого,буде відчувати задоволення та радість.