Хтось запитав: «Чи правильно говорять, що за зло треба платити добром?» Учитель сказав: « А чим же тоді платити за добро? За зло треба платити по справедливості, а за добро — добром ».
Конфуцій

Проблема справедливості є актуальною в нинішньому суспільстві. Оскільки зараз одні люди розкошують, а інші бідують, щохвилини мільйони страждають від недоїдання або від недостачі ліків.

Що ж таке взагалі справедливість?!Справедливість існує в людській свідомості, і тому для кожного вона характеризує якийсь індивідуальний погляд, і відповісти на це питання конкретно, ми не в змозі. Ми тільки можемо стверджувати, що справедливість є однією з категорій етики.

Справедлива людина – це та, яка зробивши хорошу справу, не чекає винагороди. Це людина, яка притримується моральних та правових норм, відповідає на зроблене їй добро добром, поважає думку інших людей, щира та звичайно чесна. Несправедливою є людина, яка все це ігнорує і не є прозорою із суспільством та собою.

Над поняттям справедливості роздумували багато філософів, але я хотіла би зупинити на праці видатного американського філософа Джона Ролза «Теорія справедливості». В цій праці йдеться про два принципи справедливості, які повинні дотримуватися всі.

У першому принципі Ролза йдеться про те, що кожна людина повинна мати рівні права незалежно від того, ким вона являється : чи це людина більш забезпечена, чи менш.

У другому принципі акцентується увага га тому, щоб доступ посад був відкритий для всіх. Але на жаль, в даний час цей принцип грубо порушується, оскільки влаштуватися на хорошу роботу дано не всім, тільки по знайомству, або ж при подачі якоїсь «подачки».

Також, порушення цього принципу пов’язане з надмірною кількістю випускників з низьким рівнем знань, і тут підключається актуальна на сьогодні проблема безробіття населення.

Справедливим Джон Ролз, також, вважає право голосу на виборах. Людина повинна віддавати свій голос свідомо, обдумано і не під тиском інших осіб. Одним з непомітних тисків на людську свідомість є реклама, яка скрізь на екранах телевізора, в метро, на вулиці.

Він, також, порівнює політичну справедливість зі справедливою конституцією. Люди, які приймають закони повинні приймати справедливі рішення, які захищатимуть інтереси населення.

Наприклад, візьмемо недавні події в нашій країні. Суперечливим та не одностороннім питанням виступає тема двомовності. Патріоти ж звісно займали позицію проти введення іншої мови, і вони мали на це право, адже все своє життя вони живуть на цій землі та працюють на неї. Несправедливою є позиція й щодо ветеранів, які виборювали незалежність, та до більш далеких предків, люблячих свою мову та культуру, які потом і кров’ю виборювали гідне життя.

Але за принципом свободи та справедливості Джона Ролза інші (російськомовні) громадяни мали право вимагати прийняття цього закону. Існує дві сторони медалі, але в даному випадку на мою думку, «орлом» є неприйняття закону.

Ситуація, яка склалася в країні показую обличчя тих людей, які нею керують. Інтереси людей не приймаються до уваги, це суперечить принципу Ролза про те, що соціальна й економічна нерівність має бути влаштована так, щоб від неї можна було б чекати переваги для всіх. Але чомусь ці переваги є непомітними для населення, і навпаки через міру помітним тим, хто усім цим керує.

Джон Ролз вважає, що справедливість повинна бути в усьому. А саме в благі, в багатстві і владі. Обставини місця народження особи не повинні впливати на досягнення успіху, на отримання нею освіти і кар’єрного росту, тому що всі повинні бути рівними, навіть якщо це людина з малозабезпеченої сім’ї. Нерівність треба обмежувати.

Немало філософів займалися питаннями політичної справедливості, тому тут і не обійшлося без критики. Багато з них вважали, що погляди Ролза не є самодостатніми.

Цікавою є критика німецького сучасного філософа Р.Циппеліуса, який висловив це у своїй праці, яка має назву «Філософія права». Він вважав, що визначення принципів Ролза залишає багато запитань, та звинувачував його в абстрактності та недієздатності його принципів справедливості.

Все таки дослідження проблеми політичної справедливості на цьому не завершилися, оскільки ця проблема для філософів здавалася невирішеною.

Я все таки більш схиляюся, саме до теорії про справедливість Ролза, бо якби вона діяла, то в країні можливо не було б такого хаосу.

На мою думку, якби суспільство дотримувалося би цих двох принципів справедливості Джона Ролза, то ми могли би досягти суспільної рівноваги. Якщо кожна людина нестиме за собою відчуття справедливості, то вона зможе подолати спокусу щодо порушення правил, які призводять до поганих наслідків, а саме до політичних конфліктів.

Розумними людьми стають ,а не народжуються і розум не робить людину справедливою. Досконала людина виховується, тому якщо ми хочемо, щоб люди які нас оточують були справедливі, ми самі повинні бути такими. Люди повинні засвоїти, що потрібно чинити так, щоб інтереси інших були враховані і захищені, а не тільки робити через, що це вигідно їм. Тоді б населення нашої планети було би набагато добрішим і не таким агресивним один до одного.