Україна давно вже є незалежною , а процес створення суспільства з високою моральністю далекий від завершення. Саме однією причиною такого явища є розповсюдження корупції в суспільстві та державі. Отже, як відомо корупція — це діяльність людини котра є протиправною ,та полягає у зловживанні службовцями їх правами та посадовими можливостями з метою збагачення.

Розглядаючи корупцію на державному рівні , а саме серед працівників державних закладів,установ ми розуміємо що порушуючи свої посадові обов’язки службовець насамперед порушує їх перед самою державою.

Як відомо в корупційні стосунки завжди втягнуто участь двох сторін.

Перша сторона (громадянин),сподівається отримати певну вигоду, недоступну без корупційного впливу з боку держслужбовця,або отримати цю вигоду було-б набагато складніше ніж при такому сприянні. Друга сторона(держслужбовець) сподівається отримати від громадянина винагороду, отримання котрої не визначено договором між держслужбовцем і державою.

Виконана послуга, яку надає держслужбовець громадянину , може бути частиною його службових обов’язків, або навпаки їм суперечити. Вагоме значення має той аспект, що держслужбовець не просто займається виконанням обов’язків доручених державою , а використовує своє службове положення , вступає в несанкціоновані відносини з громадянином.

Таким чином, першочергово страждає від корупції встановлений державою правопорядок та плідна робота державного апарату. На думку багатьох, головним аспектом цієї ситуації є значне розповсюдження корупції в державі,серед держслужбовців різної ланки та в суспільстві в цілому.

Існує думка ,що всі ланки державного апарату пронизані наскрізь корупційними схемами, які утворюють замкнену систему. Такий стан речей, бентежить всі шари суспільства ,і потребує вивчення ситуації з усіх боків та її оцінювання, і наполегливої праці для виправлення ситуацію,що склалася.

Українські та міжнародні експерти прийшли до висновків,що на цей момент, корупція в Україні є найважливішою проблемою,або навіть однією з головних загроз розвитку нормального суспільства. Тобто суспільства котре живе дотримуючись норм моралі. Знайти вирішення економічних, соціальних, політичних проблем принципово неможливо в умовах корумпованості всіх ланок влади.

Наслідки від корумпованих дії не тільки перешкоджають розвитку суспільства ,а являють собою загрозу інтересам національної безпеки в країні. Найбільшою проблемою корумпованих стосунків є те ,що ці відносини почали сприймати в суспільстві як норму,хоча більшість громадян висловлює думку ,що це явище є небезпечним.

В суспільстві, яке дотримується норм моралі та спрямоване на досягнення загального добра,корупційні відносини є руйнівними для суспільства,є моральним злом, яке підлягає засудженню. Якщо розглянути явище корупції зокрема ,можна визначити такі аморальні елементи:

1. Порушення статей закону. Як відомо корумпований представник держави(держслужбовець) ,який порушує свої посадові обов’язки ,порушує закон,який потребує загальнообов’язкового виконання. Тим самим він відмовляється від виконання свого морального обов’язку.

2. Шкода загальному добру. Справа в тому ,що приписи легітимної влади є загальнообов’язковими до виконання,та існують для розвитку і захисту загального добра суспільства.

Метою корупційних відносин є особиста вигода ,а не загальне добро. Через корупцію завдається шкода загальному добру:опосередкована шкода(коли сторони занедбують загальне добро,ставляться байдуже до його розвитку,хоч прямо і не шкодять йому),безпосередня шкода (один з учасників корупційних відносин незаконно збагачується через загальне добро).

3.Дуже часто через корупційні дії ,збагачуючи свої статки за рахунок інших членів суспільства,порушується розподільча справедливість. Тим самим для інших членів суспільства може наноситись пряма шкода,за котру будуть нести відповідальність учасники корупційних відносин.

4.Обман.Через те що корупційні стосунки заборонені та караються законом,учасники цих відносин вимушені приховувати їх,та створювати для них видимість законних дій. Це згодом приводить до прямого обману,що заборонений саме з точки зору моральності.

Тож крім того,що корупція є злочином,її можна оголосити моральним гріхом,бо корупція завжди є отримання користі за рахунок обкрадання ближнього. Зміна цієї ситуації може відбуватись за рахунок знищення корупційних можливостей у законодавчому полі. До появи яких призводять, складність отримання в органах влади певних послуг,особисте спілкування заявника і чиновника,обмеженість доступу до адміністративних органів,діяльність адміністративних органів ,яка спрямована не на попередження штрафу ,а на його стягнення ,тощо.

Надалі слід вказати ,що явище корупції притаманне не лише Україні. Якщо проаналізувати досвід країн ,яким вдалося подолати корупційні стосунки можна визначити ,що боротьба з цим явищем може бути плідною тоді, коли корупційній злочинності буде оголошена «моральна боротьба»,у поєднанні з законодавством підтримуючим антикорупційні дії.

Україна має демократичне суспільство , для існування котрого необхідні громадяни,які готові працювати для створення добра своєму ближньому та для держави в цілому. Необхідні свідомі громадяни ,які розуміють ціну людської гідності ,та які розуміють важливість існування людини в суспільстві.