Кожен із нас рано чи пізно стає підлеглим або керівником. Хто такий керівник і яким він може бути? Це особа, діяльність якої полягає не лише у виконанні власних обов’язків, а і у диференціації обов’язків певного трудового колективу, перевірці їх своєчасного виконання.
Керівник може бути чудовим трудолюбивим спеціалістом, доброю, життєрадісною і прекрасною людиною, яка із легкістю і задоволенням іде на контакт, а може бути замкнутою, агресивною, не володіючою навиками професії, не комунікабельною особистістю. Як і в будь-яких відносинах самі відносини залежать від ставлення обох сторін до них. Ставлення керівника до підлеглого і робітника до роботодавця часто характеризуються в залежності саме від особи, яка є керівником. Відносини «керівник-підлеглий» характеризуються виникненням безлічі протиріч стосовно як професійних обов’язків, так і особистісних амбіцій.
Найчастіше ці протиріччя виникають саме у стосунках із важким керівником. Це можна пояснити тим, що підлеглий, розуміючи роль роботодавця, намагається пристосуватися до його правил, побажань, завдань, щоб утриматися на поточному робочому місці. Відповідно до теми, розглянемо детальніше важкого керівника, його риси і причини їх прояву.
В першу чергу для розкриття даної теми необхідно розкрити саме поняття «важкий керівник». Чуючи це словосполучення, деякі одразу вважають, що це пов’язано із комплекцією тіла керівника, тобто мають абсолютно абсурдне уявлення. Важкий керівник – це людина, яка є важкою у моральному сенсі цього слова. Зазвичай ми називаємо це важким характером.
У кожного з нас різне розуміння цього поняття. Хтось буде вважати, що людина з важким характером це та, яка просто не хоче йти на контакт, або та, яка є занадто емоційною чи та, що має не досконале виховання і не вміє спілкуватися з оточуючими. Тобто, фраза «у нього важкий характер» частіше слугує відмовкою щоб не визнавати себе людиною, яка не змогла знайти спільну мову із керівником.
Для людини із важким характером характерними рисами можуть бути агресивність, замкнутість, надмірна інертність, не зацікавленість у своїй професійній діяльності, відмова від співпраці тощо. Ці якості є не просто характеристиками людини, вони є калькованими проявами характеру у різноманітні області життєдіяльності, в першу чергу у професійну.
З’ясувавши риси, що є характерними для важкого керівника ми не можемо виявити причини. Їх може бути безліч, вони можуть бути пов’язаними із минулими подіями, або із теперішніми. На мою думку, виявити причини прояву важкого характеру людини неможливо, оскільки, в першу чергу, занурюватися у внутрішній світ керівника це не професіонально, не гарно і не правильно. Прояв такого інтересу є порушенням дистанції спілкування у даному типі відносин. Причина може бути закладена фундаментом дитинстві через певне потрясіння, може бути пов’язана із тяжкими періодами життя, життєвими випробуваннями. Це є особистою справою людини.
Також , дуже важливо зазначити, що термін «важкий керівник» не варто співвідносити із поняттями «поганий керівник» або «погана людина». Наявність у людини важких рис характеру може слугувати і у позитивному плані на спільну трудову діяльність.
Тобто, коли підлеглий знає, що його роботодавець – це особистість із тяжким характером, який може не адекватно, або занадто суворо відреагувати на не правильно, або не своєчасно виконані обов’язки, то його старанність та продуктивність праці виявляється значно вищою. Це спричинено тим, що керівник одразу поставив себе як важку персону із якою важко піти на компроміс, яка чітко надає накази і вимагає безпосереднього і безпомилкового їх виконання у зазначені терміни, яка не дозволить, як кажуть, «їздити на собі». Саме ця важкість і твердість інколи є необхідною деяким роботодавцям.
Виявити, що Ваш керівник є важкою людиною необхідно одразу. Більшість вважають, що вони можуть одразу побачити свого роботодавця наскрізь і знати чого від нього чекати. Але інколи це може бути зовсім не так.
Хочу навести приклад із власного життя. Минулого літа я працювала вожатою у дитячому оздоровчому таборі. Під час працевлаштування я познайомилась із усім складом керівництва, але звітуватися безпосередньо я мала перед методистом. На перший погляд – це весела, спокійна і не вимоглива жінка, але в процесі діяльності я виявила, що це на справді дуже важка особистість, зрозуміти яку, здавалось, і зараз здається, неможливо. Щонайменше порушення, або не розуміння поставленого завдання викликало «розгром» усього табору.
Отже, я хочу сказати, що важкий керівник може бути як позитивним поштовхом до діяльності, так і стимулом до вияву негативного ставлення до власної професійної діяльності. Важкий характер є не завжди помітним з першого погляду.
Зазначені риси тяжкого керівника, як агресивність, замкнутість, відмова йти на компроміси, найчастіше йому притаманні. Причини їх прояву не можуть бути розкриті, оскільки ця інформація закладена у особистій свідомості особистості, вона може це знати, або не знати, пам’ятати, чи не пам’ятати, але у будь-якому випадку підлеглий має з повагою поставитися до особливостей характеру, діяльності, свідомості свого роботодавця.
