У повсякденному житті ми постійно зустрічаємось із терміном «егоїзм» . Настільки часто ,що перестали вбачати тут щось незвичне і часто використовуємо не за призначенням ,бо слово в усіх на вустах, але розуміється надто абстрактно.

Найяскравіший приклад ,який тільки можна привести – фашизм. Ідея, що арійська раса є вищою ,кращою ,тому має панувати і підкорити собі решту світу, ну і для розваги переслідувати і винищувати народи, що є нищими і негідними існувати поряд — євреїв і циган. З приводу євреїв особливе упередження, адже бізнес євреїв-купців успішно процвітав у чужій для них Германії і цим пригнічувались права благородних німців. Але це крайність ,так званий глобальний егоїзм.

Проблема моральності захоплення частини чужої країни і досі на жаль є актуальним питанням .

Більш буденний ,але при цьому не менш яскравий приклад можна спостерігати у майже кілометровій черзі до лікаря в поліклініці ,де час від часу знаходиться найрозумніший, на якого неписані закони черги не діють. Ну або по легенді у громадському транспорті хлопець має поступитись місцем дівчині ,не тому ,що вона однокласниця чи колега по роботі, а просто тому ,що вона жінка, але так не робиться .По статистиці переважно саме дівчата поступаються місцем бабусям .

Моральний вибір – як правильно вчинити ,так зване гамлетівське «бути чи не бути» диктує часто корисливе «я міг би вчинити, але нехай краще хтось інший».

Термін «егоїзм» доцільно використовувати тоді ,коли мова йде про переважання власних самокорисливих інтересів над інтересами інших особистостей — коли людина буквально «йде по головам» ,щоб задовільнити свої потреби ,здатна на підступні вчинки задля досягнення мети. Моральною свободою не наділена егоїстична людина ,адже моральна свобода — здатність здійснювати свою волю, при цьому не обмежуючи волю іншого .

Егоїсти протирічать золотому правилу моралі- «стався до інших так, як ти хочеш ,щоб ставились до тебе». Для егоїста будь які засоби виправдовують ціль ,адже це Його ціль.

Істина «будь добрим і люди неодмінно до тебе потягнуться» в наш час фактично перетворилась у «будь добрим і люди неодмінно тобою скористаються» .

Людина зазвичай приписує комусь таку рису як егоїзм ,але активно заперечує її наявність у себе. З боку звичайно видніше, але тут треба копати глибше :егоїзм — погана риса ,всі це знають, я хороша людина- отже я не егоїст. Примітивна логіка. Ну і для себе виправдання завжди знайдеться- «просто так склались обставини, на моєму місці так би вчинив будь-хто».

Витоки егоїзму лежать в неусвідомленості своїх вчинків, людина просто не розуміє ,що чинить несправедливо по відношенні до когось. Прояв – людина йде на договір із власною совістю і дозволяє собі певні дії .Приклад, посягання на чужу власність ( ну я ж повернув, мені ж так сподобалась річ, я взяв і ніхто цього навіть не помітив),ну або банальне «чому я маю це робити, якщо може це зробити за мене». Ну звичайно ,я ж занадто лінивий ,йому зробити все одно не важко, тим більш якщо він все одно буде робити ,то може зробити і мені. Сильні в особистісному плані егоїсти часто є маніпуляторами .

Всі проблеми родом з дитинства, недоліки виховання сприяють виникненню негативних рис особистості . Найбільша перспектива вирости егоїстами у дітей , якими батьки надмірно опікуються. Батьки намагаються огородити дитя від усіх проблем, не дають щось виконувати самостійно ,навіть збирати за собою іграшки, постійно хвалять і прощають пестощі ,ідуть на поводу істерик і сліз ,не пояснюють ,що потрібно ділитись, допомагати іншим та ділитись. Усе для дитини, заради дитини, світ крутиться навколо дитини .Що занадто – то не є добре, діти звикають до надмірної уваги і починають її вимагати від всіх.

Коли таке балуване чадо потрапляє в нове соціальне оточення ,то потреба в увазі не задовільняється ,виникає дисонанс між тим ,що є і тим ,до чого звикла. В цьому винить не свої завищені вимоги, а тих, хто не підкоряється і не виконує. Вироблення вміння піклуватись про інших може скорегувати неправильно закладену модель поведінки .Необхідно привити з малечку моральні орієнтації та розвивати адекватну самооцінку і критичність до власних дій. І ,звичайно, слова дорослого не мають розходитись з діями, він має бути прикладом для наслідування.

Отже, егоїзм — дуже поширене явище і більшою чи меншою мірою присутнє у кожного ,просто не кожен може адекватно оцінювати себе . Як писав Екзюпері : «Встав вранці, умився, привів себе в порядок — і відразу ж приведи в порядок свою планету »,-тобто приведи в порядок свій внутрішній світ. Почни викорінювати егоїзм у себе і світ зміниться .І як гласить золоте правило етики – «стався до іншого так, щоб ти хочеш, щоб ставились до тебе».