З давніх-давен людей цікавили такі важливі питання: як правильно жити, яких правил та норм дотримуватись, як відрізнити добро від зла, хорошу людину від поганої, поняття шляхетності, порядності, справедливості, ввічливості, щастя та моралі. Філософія весь час намагалася пояснити і дати точну відповідь на ці вічні питання, але все марно. Одна теорія суперечила іншій. Кінцевого результату зміг досягти видатний давньогрецький філософ Арістотель, утворивши слово “етичний”, що означало мудрість, справедливість і чесність. А науку, яка вивчає людські чесноти та риси характеру людини, назвав етикою.
На сьогоднішній день етичні (моральні) правила та норми так увійшли в наше повсякденне життя, що ми дотримуємось їх на підсвідомому рівні, майже не помічаючи. Ми застосовуємо етику в професійному і побутовому житті, вдома та на роботі, спілкуючись і відпочиваючи, відвідуючи різноманітні культурні заходи. Але незважаючи на це, не всі люди повноцінно усвідомлюють що саме являється етикою.
Для кращого розуміння етики необхідно розглянути її структуру більш детально. В сучасні етиці можна виділити шість основних структурних напрямів:
— емпірична (описова) етика;
— професійна етика;
— нормативна етика;
— загальна теорія моралі (філософські проблеми етики);
— теорія морального виховання (педагогічна етика);
— історія етичної думки.
Емпірична (описова) етика
Цей напрям етичного знання вивчає та аналізує риси характеру, звичаї, моральні норми та чесноти, що є характерними як для індивідуума так і для соціальних верств чи груп населення суспільства в певний проміжок часу, на яких і ґрунтуються моральні стосунки у суспільстві.
Головним завданням теорії моралі в цьому аспекті являється дослідження проблематики життя, тобто пошуки його сенсу, питань, що стосуються відповідальності та свободи вибору, а також історію та походження даних понять.
Професійна етика
Цей напрямок етичного знання займається вивченням лише відокремлених соціальних угрупувань, що виконують однакову спільну справу. Цей соціально-філософський напрям можна умовно назвати описовим кодексом, що визначає правила поведінки спеціалістів у службових обставинах, а також норм, відповідно до чинного законодавства та внутрішнім корпоративним правилам, що описують стосунки у колективі, та розподіл моральної відповідальності за виконання своїх професійних обов’язків.
Відгалужування професійної етики в окремий напрямок знань зумовлено тим, що етична теорія сучасності має стати практичною базою для формування моральної свідомості особистості і повинна провести чітке розмежування між професійною майстерністю та професійною мораллю. Вивчити суспільні завдання та цілі професій, їх значення у соціальному прогресі заради успішного виконання їх функцій, та розвитку соціуму в цілому.
Нормативна етика
Завдання нормативної етики можна описати наступним чином: дослідження поведінкової моделі, спостерігаючи через призму моральності, вивчення якісних рис характеру особистості, та їх вплив на відношення до навколишнього, відповідність цих рис загальноприйнятим нормам. Тобто, нормативну етику можна вважати так званою збіркою вимог, стереотипів та приписів поведінки суспільства, її моральних цінностей, що відповідають суспільним нормам.
Загальна теорія моралі (філософські проблеми етики)
Оскільки предметом етики є мораль та її походження зміст і вплив на суспільство в цілому, то насамперед етика розкриває місце та роль моральності у житті всієї спільноти, визначає впливання моралі на людську життєдіяльність, досліджує та проводить аналіз змісту та сенсу моральної свідомості індивіда, визначає сутність добра і зла, честі і справедливості, свободи і відповідальності, совісті, обов’язку та сенсу життя в цілому.
Цей напрям також включає в себе дослідження філософії моралі задля розуміння морального аспекту життя, вивчення специфіки та структури моралі, розв’язання проблеми її походження та співвідношення моральної свободи, відповідальності та необхідності.
Теорія морального виховання (педагогічна етика)
Основним завданням педагогічної етики є надання інформації для засвоєння моральних норм, моделей поведінки та виховання в особах лояльного ставлення до цих норм.
При моральному вихованні потрібно звернути увагу та заздалегідь попередити розвиток негативних рис особистості, які б могли призвести до порушення етичних правил моралі. Через це вихователь має сформувати в особі чітко встановлену моральну позицію та протистояти зовнішнім негативним впливам.
Теорія морального виховання складається з утворення свідомості зв’язку з суспільством, необхідності підлаштовувати власну поведінку до інтересів суспільства; ознайомлення з ідеалами моралі, вимогами соціуму, доказ його розумності та правомірності; відтворення моральних знань у систему переконань, формування моральних звичок та непорушних моральних почуттів, високої культурності як найголовнішого прояву поваги до людей.
Історія етичної думки
Історія етичної моралі являється важливим компонентом філософії моралі, адже демонструє і вивчає те, як виникали етичні проблеми, як змінювались шляхи їх вирішення, сприяє розумінню закономірностей розвитку та функціонування моралі, визначає історичну типологію моралі.
Цей напрямок звертає нашу увагу на головні моральні питання, що хвилюють суспільство протягом століть, це допомагає нам зрозуміти, зміну світогляду людей в залежності від умов, в яких вони перебувають. Як люди вирішують ці проблеми, на що вони спираються і що для них є важливим в даний проміжок часу, можемо спостерігати як перетворюється система моралі, роль та суспільні принципи в її житті.
Отже, незважаючи на те, що заснована етика існувала в Стародавній Греції, її актуальність не зменшується і до сьогодення. Загалом етика досить складна та багатогранна наука зі своєю історією. Розглянувши детально її структуру, можна оцінити значущість та важливість кожного напрямку як індивідуально, так і в системі етичного знання.
