У нашій країні склалася досить непроста ситуація, щодо психологічної допомоги, а саме — вона хоч і багатьом потрібна, але мало хто за неї приходить. І хоч останнім часом ця тенденція і стала трохи здавати свої позиції, але все ж факт залишається фактом — складно заробляти достатньо професією психолога зараз. А раз багато ми не заробимо (звичайно ж бувають чудові винятки з правил, але на жаль, це лише винятки), то мотивувати свою діяльність з фінансової точки зору, особливого резону немає.
Кожен хоче в першу чергу пізнати себе, а вже потім розкривати перед собою інших людей і це абсолютно логічно і ясно, а де ми можемо себе зрозуміти і розкрити як не в цій прекрасній професії. Цікавість і тяга до самопізнання, цілком можуть претендувати на основну силу мотивації в діяльності психолога, такі собі колони, на які спирається міст.
Отже, що ж залишається, окрім грошей і цікавості? Звичайно ж найголовніше, може і не у всіх, але як мінімум найголовнішим воно повинно бути, якщо вже ви обрали даний шлях по життю, обрали таку роботу, роботу психолога, найголовніше це бажання допомагати людям. Робити свою роботу не тільки механічно, адже не в якому разі не можна забувати — ви працюєте ні з папірцями, це реальні люди, це їх долі, в якійсь мірі психолог вторгається в долі цих людей і порушує звичний черга їхнього життя. Неприпустима будь-яка помилка, адже відповідальність може виявитися занадто високою і коштувати навіть життя клієнта.
Звичайно ж прекрасно вставати вранці з посмішкою на обличчі, розуміючи що сьогодні буде хороший день, і що це не вихідний. Прекрасно коли ви любите свою справу, то чим ви займаєтеся. Саме моральні почуття повинні очолювати мотивацію діяльності психолога, як на мене, тільки в такому випадку можна по справжньому любити свою роботу і отримувати від неї задоволення, а не ходити немов на каторгу або якісь безперервні катування кожен день, насолоджуючись і впиваючись вихідними і святами .
Морально-орієнтованого людині буде куди доречніше працювати психологом, ніж кому небудь ще, адже що може бути краще в плані моральності, ніж допомога людям, ви зможете розкрити свій потенціал в тій мірі, в якій дозволять ваші особисті амбіції. Люди, природно відчувають відношення психолога до себе, недолік емпатії може згубно позначитися як на клієнта, так і на його бажання продовжувати з вами працювати, а це вже серйозний мінус.
Звичайно ж, можна недооцінювати роль моральних почуттів у мотивації діяльності психолога, говорити, мовляв я живу якось і без цього, але роблю свою роботу все ж добре. У таких випадках хочеться помітити, що робити свою роботу добре — не завжди добре, бо в деяких ситуаціях потрібно робити щось краще ніж вчора, краще ніж зазвичай. Завжди варто прагне до вдосконалення, шукати якісь додаткові стимули, боротися зі своїми слабкостями, з поганими рисами характеру, покращувати не тільки навколишній світ, а й самих себе, звичайно ж потрібно починати саме з себе.
Відносно альтернативних стимулів діяльності психолога, так, звичайно ж вони можливі, і стимули будь-якого роду будуть в такій ситуації вітатися, аби психолог робив свою роботу з тієї продуктивністю, яка для нього є максимальною, а на наступний день пробував знову і у нього виходило ще краще.
