Людина завжди знаходиться у суспільстві. І вона, безумовно, є елементом свого оточення. Наше життя зіткане з різноманітних звуків, які створюють наш настрій. Це немов оркестр. І ми є елементом цього творіння. Тоді ж хто буде диригентом? Як на мене, це моральні норми. Вони диктують нам правила. Наша мета — зрозуміти та відтворити музику, у тому ж темпі. Тобто мораль це ті речі, які збереглися та створилися протягом століть у нашому суспільстві.
Тема моральна свідомість сьогодні дуже актуальна. Бо багато хто з нас забуває про елемент моральності у світі та нехтує цим. Як на мене, без моральності важко жити, бо не було б ніяких «стоп – кранів», які допомагали балансувати людині.
Велика кількість досліджень була проведена на тему моральності такими науковими діячами, як Кольберг, Макаренко, Нельсон та інші. Кольберг за допомогою експериментів [1] виявив, що з віком моральні судження змінювалися. Макаренко приводить практичні рекомендації [4], щодо звичайною поведінкою та усвідомленням, як треба поводитися й перевіряти моральне виховання дитини. Нельсон відзначив [6], що навіть діти трьох років можуть розуміти «хорошу» та «погану» дію своїх вчинків. Тобто у дітях 3 років вже сформувався фундамент моральної свідомості.
Мета моєї статті дослідити норму моральної свідомості в залежності від норм суспільства, зовнішніх чинників та індивідуальних особливостей людини.
Багато питань та дискусій виникало саме на тему моральності. Навіть Фрейд торкнувся цієї теми. Своєю теорією сексуальності викликав цілий вибух протиріч та шокованості з боку тогочасного світу. Вважав, що не потрібно цуратися свої інстинктів, вони навпаки ведуть до морального вдосконалення особистості. Доводив, що бісексуальна, гомосексуальна поведінка – нормальне явище у суспільстві. Фрейд говорив, ті речі про, які мовчали в той час, тому його теорія була революційною. Також Скіннер розглядав мораль через біхевіоральний підхід. Безліч дослідів було проведено про те, як суспільство впливає на наші моральні установки.
Моральні норми може регламентувати, як сама індивідуальність так і суспільство в цілому. Наші цінності є основою моралі. Прикладом моральних норм у суспільстві можуть слугувати дослідження [3], які проводились під час Євромайдану у 2013 році. Метою експерименту, за допомогою методики Шолома Шварца, виявити ієрархію цінностей, тобто динаміку переконань того, що є важливим у житті. Результати показали, що у більшості населення на першому місці була безпека та доброзичливість. Безпека стоїть на не просто так.
Люди знаходились на піку війни, тому на перше місце потрапили базові цінності. В країні, яка перебуває під час воєнних дій люди спочатку думають про самозбереження, а потім про духовні аспекти. Прикладом цього може слугувати неперевершений роман Ремарка «На Західному фронті без змін». Дуже яскравим елементом цього є момент, коли солдат вбив свою першу жертву, розуміє весь жах свого вчинку. Але він виправдовує себе тим, що зробив це заради своєї безпеки. У цій ситуації солдат увімкнув свої захисні механізми і тільки після цього починає розуміти інші аспекти цього діяння. Розмірковує над тим, що ця людина така ж як і він, і те що мала сім’ю та дітей, які чекають на повернення.
Моральні норми у житті особистості закладені ще з дитинства. Характер моральних норм можуть бути, як позитивними вимогами, що несуть собі реалізацію певних якостей ( « виконуй обіцянки», « поважай старших» і т. д), так і табу на деякі вчинки ( « не бреши», « не кради» тощо). Але там де є заборона, є і бажання підкоритися цьому. Піти проти системи, бути не таким як усі, стати нонконформістом. Саме це питання порушено у романі Достоєвського « Злочин та кара ».
Головний герой Раскольніков хоче піти на злочин, щоб його близькі перестали приносити себе в жертву заради інших. Його намір був вбити процентщицу, адже після того, як вона зникне зі світу сотні людей, які заклали у неї гроші будуть вільними. Однак відраза до такого насильства знов піднімається в душі героя, розуміє, що такий вчинок аморальний, тому в його душі бореться демон з ангелом. І все ж Раскольников вбиває сокирою стареньку. Але, хто давав йому таке право, розпоряджатися життям іншої особистості?! Він возвеличив себе до рангу жриця, який карає заради блага інших. Але чи дійсно це добро? Як казав Мефістофель у романі « Фауст»: «Так хто ж ти? Я частина сили, що вічно прагне зла, але породжує добро» Для когось те , що зробив Раскольников було добро, але чи дійсно ті люди заслуговують на це?!
Отже, життя неможливе без моральної свідомості, яка диктує нам всезагальні норми. Але наше бажання спробувати щось інакше, іноді охоплює нас. Хоча ця протидія не завжди є доцільною. Так як закладені норми в суспільстві збудовані віками нашими пращурами. Також повинні не забувати, що на ступінь моральних вчинків впливають й зовнішні чинники. Від цього відбувається перебудова цінностей людей.
Так наприклад, країни, у яких ведуться бойові дії, моральні цінності змінюються. На перший план виходять складові, що допоможуть зберегти життя індивіду. Тобто заради свого життя людина не коливаючись вб’є собі подібну. Це інстинкт самооборони дістався від наших пращурів. Тому, норми у моральній свідомості відіграють важливу роль. Вони допомагають буди людяними та поважати один одного.
Список використаної літератури:
1. Кулагіна І.Ю., Колюцкий В.Н. Вікова психологія: Повний життєвий цикл розвитку людини [Електронний ресурс] /
2. Бех Д. Формування особистісних цінностей, як складових образу «Я» вихованця в процес розв’язання соціальноморальних завдань / Д. Бех // Постметодика. – 2009.
3. Шестаковський О. Н., Радикалізовані європейці: цінності Євромайдану в порівнянні з європейськими. Інфографіка [Електронний ресурс]
4. Якубенко С.C. Моральна свідомість особистості: Сутність та структура [Електронний ресурс]
5. Малахов В.А. Етика: курс лекцій: [навч. посібник] / Малахов В.А. – К.: Либідь, 2002.
6. Веракса А.Н., Дитяча психологія [Електронний ресурс]
