«…квартирный вопрос только испортил их».
Воланд. «Мастер и Маргарита»

Іпотека. Для когось це поняття означає можливість, для когось добровільне рабство і кайдани.
Немає в світі людини, у якої б не було мрії про власне, окреме житло, про свою «фортецю». Але, на превеликий жаль, у більшості людей немає можливості придбати квартиру, і іпотека стає єдиним виходом.

У нашій країні іпотека — це щось незвідане і нове. На заході люди давним-давно оформлюють кредити на житло, не боячись, що їх «кинуть», і вони залишаться на вулиці без грошей і даху над головою. Юридично вони захищені законом і відносно стабільним курсом валют. Там людина, для банку є клієнтом, а не прохачем і жертвою, яку можна розвести.

В Україні все відбувається навпаки. Нестабільна ситуація в країні, війна, курс долара, що скаче, недовіра до банків не додають привабливості поняттю «іпотека». Якщо на заході, люди, оформляючи кредити, спокійно їх виплачують, маючи гарну роботу, і живуть в прекрасних житлових умовах, то у нас іпотека не рідко стає причиною серйозних проблем, в тому числі і психологічних.

Справа ще в тому, що багато людей в гонитві за мрією купити квартиру, бувають вкрай не обережні, і беруть іпотеку, до кінця не зрозумівши, що це таке.

Крім того, людина може не враховувати власні матеріальні можливості, і не думати про майбутнє. Не маючи стабільного заробітку, іпотека перетвориться в сипучий пісок, трясовину, яка потягне за собою, як мінімум весь вільний час, а як максимум — і життя людини.

Зазвичай, оформлюючи кредит, люди думають: «Подумаєш, кредит, як-небудь виплачу, зате буду жити в своїй квартирі». Подібне байдуже ставлення, до такого, здавалося б, серйозного питання, часто закінчується погано. У голові піраміди потреб моментально стає іпотечний кредит, і наступні 20-30 років йдуть на його виплату.

Прекрасно, коли у людини немає гострої потреби в грошах, їй на все вистачає. І іпотека не є проблемою. А коли ні? Життя перетворюється в люту погоню за грошима. Людині стає наплювати на все — у неї немає часу і коштів на хобі, на друзів, на нові захоплення, на подорожі. Якщо є сім’я — відсутність грошей може стати яблуком розбрату і призвести до розладу в сім’ї. В голові крутиться тільки одна думка: «Де взяти гроші?». Людина реально перетворюється на робота, який працює за алгоритмом «робота — дім — робота — дім».

Людина, що живе в кредит і якій все складніше його сплачувати, постійно підсвідомо напружена. Вона стає злобною, дратівливою, вона заводиться з півоберту. Вона живе в стані постійного стресу, який стає хронічним. Людина живе без перспективи, не знаючи, коли цей стрес закінчиться.

Такі люди часто відмовляються від посиденьок з друзями, так як для них це зайва витрата грошей. Вони придумують всякі відмовки, оскільки їм соромно зізнатися в тому, що з грошима у них туго і зайвих коштів на розваги у них немає. Удома вони поводяться досить деспотично, змушуючи економити всю сім’ю, і контролюючи навіть мінімальні витрати. Прохання про покупку зимового пальто або портфеля для дитини змушує їх нервувати і звинувачувати близьких в необдуманому марнотратстві. Подібна ізоляція від друзів і тиранія в сім’ї може зіпсувати відносини з рідними і близькими людьми, що ще більше посилить стрес.

Після такого, квартира, куплена в кредит, навряд чи буде приносити радість. Вона ніколи не стане затишним будинком, а буде лише нагадувати про відсутність грошей і вільного життя. Квартира стане тими самими кайданами, які зв’язали людину по рукам і ногам, змушуючи працювати цілими днями, і не бачити нічого крім роботи. Вона стає чужим і неприємним місцем, в яке не хочеться повертатися.

Життя в умовах постійного стресу і депресій може підірвати здоров’я людини, як психічне, так і фізичне. Організм, що функціонує в стресі, а тим більше постійному, перестає відновлюватися. Він не може знайти баланс. Підвищений рівень адреналіну заважає імунній системі боротися з хворобами.

На психологічному рівні відбувається перенапруження нервової системи, що призводить до того, що людина може «вибухнути» в любий момент, як бомба. Сказане не вчасно слово, косий, на її думку, погляд, здатний викликати шалену лють. Така людина втрачає здатність до гнучкості і креативності мислення, і працює як машина, дотримуючись плану і без емоцій. Її мало що цікавить, усі її дії відбуваються машинально, автоматично. Вона живе за звичкою.
Таким людям складно насолоджуватися життям, вони нічого не помічають навколо себе. Вони загрузли в рутині і побуті, мало що приносить їм радість. Їм складно бути оптимістичними і позитивними, бути впевненими в завтрашньому дні.

Але при цьому, хочеться зауважити, що не завжди відбувається саме так. Якщо людина розуміє, з чим має справу і впевнена у своїх можливостях, іпотека не буде для неї випробуванням і проблемою.
Але якщо вплутатися в те, чого не розумієш, та ще з позиції «все одно, аби було», можна зіпсувати життя не тільки собі, а й близьким людям.

Тому, слід вчасно поставити собі запитання: «А воно того варте?»

P.S. Воланд мав рацію. Люди, часто мріючи про матеріальні блага, забувають про найважливіше.