В сучасному світі досить важко зустріти не егоїстичну людину. Всі люди в деякій мірі, хтось в більшій, хтось в меншій, егоїст. Так вже склалось в нашому суспільстві, що кожен сам за себе, кожному вигідно робити, так як йому буде краще не дивлячись на певні заборони, закони, а головне моральні норми суспільства, які формувалися не один десяток років. Саме мораль може показати, в якому середовищі, суспільстві виховувалась особистість, в процесі онтогенетичного розвитку.
Мораль — створені, загальноприйняті норми, які утворювалися в процесі історичного розвитку людства, які налаштовують людей на хороше чи погане, на добро чи зло, і які намагаються застережити від того чи іншого вчинку, від тієї чи іншої спокуси.
Егоїзм в свою чергу — є задоволенням власних інтересів, благ, по великому рахунку є орієнтацією суб’єкта на особистісний розвиток, будь-якими силами, не дивлячись та не враховуючи інтереси інших людей, для такої людини головне тільки особистісна вигода та досягнення поставленої мети. Егоїзм це думки людини, про своє благо, про своє майбутнє, про те як вона буде жити, ставлячи на перший план себе, або себе та інтереси своєї сім’ї, або просто вагомі для неї речі.
Щодо того егоїзм поганий чи хороший, то можна сказати, що він є і хорошим, і поганим, в залежності як цією якістю користуватись. Але тут головне в тому, яка моральність егоїзму, особливості. Кожна людина діє згідно власної, сформованої, на позитивному чи негативному досвіді «Я» — концепції, а якою вона є , як сформована, на яких цінностях та конституціях це залежить від самої людини. Звичайно, на людину впливає соціум тією чи іншою мірою, але формування особистості відбувається внаслідок переробки інформації, яку вона отримує.
Моральний аспект егоїзму полягає багато в чому, адже світ наш змінюється — відповідно змінюється і мораль та моральність кожної людини. Ще з давніх часів до нас прийшло таке твердження, що егоїзм суперечить соціуму, адже егоїзм не живе за принципом «Ми», а живе за принципом «Я», тобто задовольнити самого себе, але тут постає питання «Чому я повинна слідувати за соціумом, якщо це мені користі ніякої не принесе, чому я повинна робити все на благо соціуму, задовольняючи його та чому я повинна жити чужими життями, якщо в мене є своє, є певні інтереси, зацікавленості, які б хотілось втілити в своє особисте життя».
Моральні норми інколи також суперечать самі собі, по скільки багато з них трактуються по різному і не кожна людина може слідувати їм, певна моральна норма може не задовольняти потреби тієї чи іншої людини і взагалі суперечити її намірам. Для когось моральність є на першому плані, для когось на останньому. Кожна людина діє в залежності від ситуації, в залежності від тих обставин , які склались в її житті. Людина досить унікальна в своєму роді, вона може приймати або не приймати ту чи іншу поведінку соціуму,може підтримувати, а може бути взагалі категорично проти. Егоїзм він не проявляться в тому ,що людина думає тільки про себе, вона може думати про свою сім’ю, рідних та близьких, або просто нема іншого виходу з ситуації, тому йде на вчинки, які суперечать моралі.
В сучасному світі, в більшості, ніхто не знає що таке діяти згідно нормам та правилам, тому що вони просто суперечать поставленим цілям, сучасний світ живе за принципом « Якщо сам не зроблю, ніхто не зробить», говорити що моральний аспект егоїзму є негативний і негативно впливає на соціальні норми, є не доцільним, тому що якщо слідувати моральності, то нічого не буде, а якщо і слідувати, то щоб слідували всі, тоді можна буде говорити про те що моральний аспект егоїзму є негативним. Моральний аспект не є стійким, на кожному періоді розвитку суспільства все змінюється, змінюються цінності, вподобання, закони, а вже потім під ці особливості підпорядковується моральність.
Тому можна зробити висновок, що моральний аспект егоїзму, в своєму роді, є корисним, адже якщо ми будемо слідувати тільки тим постулатам, які нам дає соціум, мораль, якщо звертатимемо увагу на те, що ми щось зробили не так і за це нас засудить соціальна маса, то ми не зможемо бути унікальними, типи особистостями, які можуть досягти певних вершин в особистісному та соціальному розвитку.
Адже кожна людина є унікальна, розвиток є індивідуальним, неповторним, по своєму особливим, ми не можемо зустріти людей схожих один на одного, кожен індивід різниться певними характерологічними ознаками, навіть якщо ми і скажемо, що люди є однаковими, так, вони є однаковими, але ми не можемо говорити, що внутрішній світ в них однаковий, все різниться, тому і егоїстичність у кожного розвинута по різному, деякі на скільки егоїстичні, що і рідних не будуть сприймати, а деякі діють згідно інтересам своїх та інтересам рідних, егоїстичність також проявляється в різних іпостасях.
Моральність егоїзму не виявляється тільки в тому, що людина за себе в суспільстві, і нікого ніколи не впускає ні в внутрішній світ, ні в зовнішній, тут все залежить від самої людини, і від того як вона пристосувалась до життя та світу в цілому.
