Тема професійної етики педагога є надзвичайно важливою у нашому житті.

Саме від педагога залежить, які уявлення, сприймання та розуміння про світ будуть у людини, наскільки майбутня особистість засвоїть правила та норми життя в суспільстві, яку модель поведінки вона обере.

Моральна діяльність педагога передбачає такі форми та норми взаємодії між вихователем та учнем, які сприяють формуванню та розвитку творчої особистості з почуттям власної гідності, людини, здатною реально оцінювати свої можливості і орієнтуватися у нашому складному сучасному світі.

Становлення особистості людини, її свідомості розпочинається ще у ранньому дитинстві. Саме педагоги мають значний вплив на цей процес. Тому важливо, щоб перед дітьми був достойний приклад належної поведінки.

Рівень розвитку сучасного життя змінює постановку багатьох морально-етичних проблем, потребує від педагога не лише глибокого розуміння соціальних процесів, людяності, широкого етичного кругозору, розвинутої емо¬ційної сфери, високого почуття відповідальності, але й особливої наукової компетен¬тності.

Ми живемо у час науково-технічної революції. Телефони, планшети, комп’ютери заполонили наше життя. Діти, підлітки і молодь надають перевагу спілкуванню онлайн, а не особистій зустрічі. Чому? Тому що віртуально можна створити і підтримувати ідеальний образ, приховати вади та недоліки. Щоб зустрітися віртуально не потрібно думати, що одягнути, робити зачіску і макіяж, а головне – дивитися в очі співрозмовнику.

А чи може найсучасніший ґаджет замінити живе спілкування між людьми? Співрозмовник по інший бік екрану – не такий, яким ми його уявляємо, а людина, яка дивиться на екран монітору, насправді в житті можливо дуже самотня.

Наші діти дійсно самотні: батьки вимушені цілими днями працювати, щоб утримати родину, а на дітей, зазвичай, не вистачає ні часу, ні сил. Друзі? Та їх також не відірвати від комп’ютера. Тому, чи не єдиною людиною, у якої вистачає і сил, і часу, і бажання спілкуватися, є педагог.

Науково-технічна революція накладає відбиток на особливості спілкування учителя та учня, визначає його специфіку. Як же має поводити себе педагог у даній ситуації: йти в ногу з часом, пристосовуватися до обставин, чи дотримуватися традиційних форм і методів роботи, дозволяти чи забороняти? Користуватися електронною книгою чи надавати перевагу паперовій? Записувати завдання на дошці чи в контактах?

Спілкуватися з вихованцем в реальності чи онлайн? Засвоювати новинки науки та техніки і використовувати їх на свою користь, чи доводити переваги традиційних засобів навчання?

Варто пам’ятати, що моральне виховання – це двобічний процес, який передбачає систему стосунків «учитель-учень». Саме від того, якими будуть відносини між учнями та педагогом залежить активна життєва позиція підростаючого покоління, його ставлення до навчання, друзів, однолітків та дорослих, формуються ідеали та уявлення про майбутнє. Сучасне життя доводить, щоб мати вплив на вихованців, педагог має досконало вміти володіти їхньою мовою, їхнім способом спілкування у віртуалі.

Як би нам не хотілося дотримуватися традиційної форми бесіди, але, взаємодіючи з вихованцем на його території онлайн, ми здатні більше вплинути на нього, змінити його думку, ставлення до навколишньої дійсності, спонукати до певних вчинків та дій, змусити подолати негативні бажання, управляти їхньою поведінкою. На мою думку, педагогам варто засвоювати такі специфічні форми спілкування та впливу, не властиві традиційній педагогічній моралі, як онлайн.

Сучасні дослідження доводять, що для науково-технічної та інформаційно-технологічної революції характерні серйозні соціальні наслідки та протиріччя. З одного боку, бурхливий розвиток технічних засобів зв’язку та мережі Інтернет істотно впливає на духовний розвиток людини, полегшує процес залучення її до вітчизняної та світової культури.

Водночас через ці ж технічні засоби пропагують ідеї, погляди, вчення. Вони використовуються для поширення псевдоінформації та псевдокультури, спонукають до тих чи інших вчинків. Я рахую, що сучасний педагог не може стояти осторонь всього цього. Оскільки зміна пріоритетів у свідомості людини уже відбулася, заборонити і зупинити безперервний потік інформації через мережу Інтернет учитель вже не може. Тому на нього покладається важлива місія.

По-перше, педагог має навчити вихованця орієнтуватися в інформаційному просторі, знаходити потрібну, корисну та достовірну інформацію. По-друге, учитель зобов’язаний максимально знати, якими відомостями цікавляться його вихованці, навчити критично сприймати, давати власну оцінку та переосмислювати, формувати вміння розрізняти важливу інформацію і так зване сміття. Педагог мусить пам’ятати, що від того, які сайти відвідує його вихованець, значною мірою залежить наскільки моральною особистістю він буде.

Основними напрямами оновлення сучасної освіти в Україні є розвиток особистості учня, формування в нього системи ціннісних та предметних компетентностей, гуманістичного світогляду, високої моралі, активної громадянської позиції. Перед педагогом стоїть завдання забезпечення якості знань на основі новітніх досягнень науки, культури і соціальної практики.

На мій погляд, в сучасному інформаційному світі учитель не навчає.

Він керує процесом освіти підростаючого покоління, направляє, указує шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми, показує, де можна знайти відповідь. І вихованець має сам приймати рішення скористатися допомогою, чи йти своїм, часто буває хибним, шляхом. Тут варто згадати про педагогічну честь і авторитет.

Тільки учитель, який користується повагою та авторитетом у підростаючого покоління, який здатний спілкуватися з ним на рівних, може вплинути на думку вихованця, змінити її. А реальність така, що більший вплив на вихованців має педагог, яких заходить у клас з планшетом, а не з паперовою книгою, педагог, який при поясненні користується мультимедією, а не класною дошкою.

Тому професійний обов’язок учителя в тому, що він повинен творчо підходити до виконання своїх професійних обов’язків, критично оцінювати міру впливу новинок науки та техніки, проаналізувати плюси та мінуси їх застосування, досконало володіти сучасними ґаджетами, орієнтуватися у світі онлайн. Але не для того, щоб самому відірватися від реального світу, а для того, щоб навчити своїх вихованців не загубитися у віртуалі, показати переваги живого спілкування, навчити молоде покоління не боятися реального життя, спілкування очі у очі.

Я думаю, що виховання моральності здійснюється більш успішно, якщо діти та підлітки залучаються до різних форм соціальних стосунків і беруть участь у таких видах діяльності, які заохочують, розвивають особистісні інтереси.

Отже, завдяки науково-технічній революції відбувається створення нової системи цінностей, іншого бачення світу. Це викликає безліч суперечок та пересудів. Професійний вчитель має бути креативною особистістю, здатною об’єктивно оцінити складність і протиріччя ситуації, і у процесі виховання всебічно розвинутої особистості не забувати про необхідність співробітництва педагога з учнем на рівних.

Для цього він має бути озброєний універсальними знаннями, вміннями оцінити ситуацію і використати її на свою користь. Як ми знаємо, те, що забороняється хочеться ще більше. Тому я вважаю не потрібно забороняти, а необхідно навчити використовувати нормовано, показати переваги і недоліки того та іншого способу спілкування.

На мій погляд, педагогам слід використовувати ґаджети на свою користь та, водночас, показати підростаючому поколінню як ними грамотно користуватися. Я вважаю, що учитель має бути тим провідником, який допоможе не заблукати у віртуальному світі, вкаже як поєднувати реальний світ і світ онлайн, навчить живому спілкуванню і відірве від екрану. А для цього педагог має сам досконало володіти сучасними досягненнями науки і техніки.