Етика займає в нашому житті важливе місце – для когось вона стоїть на першому, а для когось на останньому. Хтось будує за її принципами своє життя, слідує ним, хтось їх свідомо ігнорує.

Етикетна культура показує рівень загальної моральної культури людини, вихованість, її ставлення до оточуючих у встановлених рамках етикету. Це проявляється у ввічливості, тактовності, чуйності, делікатності, вмінні слухати співрозмовника та сором’язливості. З однієї сторони всі ми усвідомлюємо, що без цього ми не можемо обійтись. Із іншої, правильне та моральне з легкістю переходить в нашій свідомості у щось набридле, застаріле.

З плином часу одні етикетні правила і цінності поступаються місцем новим, не завжди позитивним. Таким чином, чим важче доводиться кожній людині, у стандартизованому суспільстві, тим частіше вона звертається за допомогою до моралі та етикетної культури, шукає те, що дасть їй тверду основу. Свідомо чи несвідомо кожен із нас повертається до критичних питань моральності, питань вибору моральних цінностей.

Сучасне суспільство диктує нам свої правила і більшість людей піддається загальноприйнятим законам етикетної культури, але дуже часто ці закони є видозмінені та проявляються не найкращим шляхом. Одна людина впливає на іншу, тому що та не має своїх власних стійких переконань, яким би вона твердо слідувала. Погано, якщо цей вплив виявиться негативним і певна людина йому піддасться, хоч за своєю моральністю вона добра людина, але її не вистачило власних переконань. Така риса притаманна нашому суспільству, і було б добре якби вплив людини на людина завжди давав позитивні результати.

Та як би ми не хотіли, негативна сторона завжди присутня. Необхідно зазначити, що на сучасному етапі розвитку нашого суспільства підвищились соціальні вимоги до емоційно-духовної та функціонально-ділової складової культури громадян. В наш час цінується не тільки загальна картина взаємної ввічливості, але і привітність тону, володіння етикетним словом, доброзичливість. Один благородний вчинок може порадувати і підбадьорити людину, пробудити в ній відповідну реакцію миролюбства і терпіння, інтерес до спілкування.

Ще з народження дитини батьки повинні приділяти увагу і виховувати дитину з моральної точки зору. Адже діти наше майбутнє і від них залежить, яке буде наше суспільство, буде воно моральним чи аморальним. Сім’я є найактивнішим середовищем формування у підлітків основ розсудливості — культури етикету . Вона є маленька держава в державі. Тут панують закони і правила, вироблені досвідом багатьох поколінь. Сімейний побут і його етикет можуть включати в себе соціальну сутність, а можуть являти собою особливий феномен, як це відображено в багатьох творах класичної літератури. Від старшого до молодшого передаються особливості національного характеру, прагнення пізнати прекрасне в житті, стремління до впорядкованості побуту.

Мені здається, що зараз етикетної культури дотримується більшість людей, хоча є і ті, які дотримуються протилежної сторони. Це можна побачити в найпростішому: в щоденному вітанні, в культурі спілкування з людьми, поводженні в громадських місцях, за столом, в манері одягатися. Сучасне суспільство сьогодні ставить перед нами «високу планку», яка все більше і більше зростає, і ми повинні відповідати її, якщо хочемо бути свідомими, освіченими, культурними та рівноправними членами суспільства.

Ми повинні дотримуватися правил етикету не звертаючи увагу на наш настрій, бажання, психологічного стан у даний момент, а по життю. Ці вимоги повинні стати для людини «звичкою», якою вона без вагань користуватиметься щодня.

В нашому житті мають бути присутні – лад, злагода, конструктивність, любов та єднання. Без них немає успіху в будь-яких справах, діяльності, немає справжніх  людських відносин. Агресивність, нетерпимість, неввічливість та дратівливість виходять сьогодні із моди, адже не знаходять підтримки в оточуючих. Тому що кожен хоче бути поміченим, почутим, позитивно оціненим, включеним до діалогу, бо все в житті діалог.

Етикетна культура формувалася протягом тривалого часу. На цих нормах поведінки базується всі суспільні відносини, бо існування без дотримування певних правил неможливе. Сьогодні це розуміють і дотримуються майже всі члени суспільства. Етикетна культура є обов’язковою і дотримуватись її повинні всі і кожен. Правила етикету є загальноприйнятими, тобто мають характер своєрідної угоди між членами суспільства, про підпорядкування певним стандартам поведінки. Кожен високоосвічений індивід повинен не тільки розумітися, ай і слідувати  основним нормам етикету, і розуміти необхідність їх існування. Манери людини показують багатство її внутрішнього світу, моральний та інтелектуальний розвиток.

В сучасному суспільстві етикет має дуже велике значення: він допомагає налагоджувати контакти між людьми та спілкуватись. Поведінка, стиль життя людини є показником багатства її внутрішнього світу. Дотримання демократичності у відносинах дає всім можливість піднятися до того рівня, якого вимагає сучасна етикетна культура, яка забезпечує досягнення порозуміння між людьми, створює доброзичливі стосунки. Етикет на сучасному рівні має не роз’єднаний, а об’єднувальний характер, і тому він виступає актуальним засобом досягнення своїх цілей та потреб. Сьогодні в інтересах кожного із нас розуміти необхідність основних норм етикету, дотримуватись їх, тому що це і є сутність етикетної культури.

Людина завжди має потребу відчувати вищі, незмінні ціннісні орієнтири, які зміцнюють її духовні сили, збагачують сенсом її життя, визначають дієву спрямованість її життя.

Наша етична культура є «народною» – але, не в значенні передання  існуючої народної свідомості і традицій народного буття, а зовсім іншому значенні. І тому сьогодні доволі багато в нашій країні людей які приховують їхню власну безвідповідальність за плечима «широких народних мас», мислять «народами» і «націями» там, де краще було б попіклуватися про конкретну людину.

Значення етики зумовлюється  її спрямуванням на аналіз і обґрунтування моральних норм та цінностей. Становище в сучасному суспільстві підносить згадану роль етики на головне місце. Сьогодні ми чуємо про зв’язок демократії й прав, але ж не тільки правом одним існує людська культура і цивілізація, відомий і інший принцип — «що не заборонено, те дозволено», але це не є єдиним механізмом врегулювання людських стосунків навіть у вільному демократичному суспільстві. Свобода висуває високі вимоги до нашої совісті і відповідальності, а значить – робить особливо помітним їхній нестаток.

Нам на кожному кроці доводиться зустрічатися з невмінням людей слухати одне одного, і взагалі спілкуватися, підтримувати цивілізовані ділові стосунки. У нашому суспільстві буяє неповага до особистості людини, брутальність, примітивне себелюбство. Але з кожним днем людей, які борються з проявами аморальної поведінки, із безкультурним поводженням, «падінням людства», стає все більше.

Отже, етикетна культура посідає в сучасному суспільстві одне із головних місць. Більшість людей усвідомлює необхідність та обов’язковість існування певних норм та правил, які урегульовують відносини в суспільстві. Сучасний етикет – це своєрідний кодекс моральних манер і правил поведінки. Сьогодні людині дуже важко обійтися без знання етикету, він потрібен на роботі, вдома, в громадському транспорті, у повсякденному спілкуванні, в усіх сферах нашого існування. Головною рисою етикетної культури залишається слідування: законам гостинності і милосердя, повагою одне до одного, стремління до добросусідських відносин, до взаєморозуміння і об’єднання. Етикетна культура навчає нас розуміти загальне і індивідуальне, вміти пізнавати і обмежувати себе. Сучасний етикет складався протягом століть і змінюється й тепер (хоч ми цього не помічаємо).