МОРАЛЬ І ЗВИЧАЙ

MZМораль — є складним явищем в житті людини. Нерідко під мораллю розуміють сукупність певних правил, та норм поведінки як окремої людини так і суспільства. Перш за все мораль — це вид правильного суспільного життя людей її функція — це регуляція людською поведінкою та між людськими стосунками. Моральні норми людських відносин, поведінки, свідомості існують поряд з традиціями, звичаями, правом, жорстокими формами впливу. Мораль постійно оцінює наміри і вчинки людей, їх мотиви і думки.

Мораль є свідченням духовної зрілості, рівня розвитку та характеру між людьми. Вана є складною для розуміння сутності пізнання, її неможливо зрозуміти без певної структури, особливостей функціонування. Коли ми пізнаємо природу моралі то ми можемо зробити висновки якою вона є: природною, чи не природною. Але нажаль достовірно визначити якою вона є ми не можемо.

Відомий російський дослідник Олександр Титаренко говорив, що в різні часи та періоди вчені по різному тлумачили мораль: як сутність житейського досвіду, як школу виховання, навчання чесності, честі, як насолоду, шлях до неземного щастя, збереження честі, забезпечення порядку серед верст населення, вміння буди собою, виражати любов, слухати голос совісті, робити все з честю, вміння викривати несправедливість, безчестя, вміння бути чесним, та відданим, вміння бути згуртованими, вміння слухати ближнього, вміння не зійти з правильно шляху, бути відданою людиною.

Коли ми вивчаємо головні етапи розвитку моралі, важливо вміти розрізняти мораль відповідно до кожної епохи. Наприклад: творчі здобутки філософа Арістотеля більше свідчать про теоретичну ідеальну модель моралі, ніж про саму мораль. Також погляди на мораль в нього більш етичні. Ще про більш детальну та повну інформацію про мораль, та моральність – ми може довідатись, та здобути в поемах античних віків.

В різних науках про суспільство та про людину в етиці, соціології, педагогіці, психології – пропонуються нам різні визначення моральність в зв’язку від того, яку сторону її соціальну ,чи функціональну мають головною в даному досліді. Так в найбільш визначеному визначені з точки зору філософії – мораль постає перед нами , як форма все спільної свідомості, яка відбиває соціальну дійсність у вигляді специфічних понять, також історично представлено добро та зло, які закріпились тоді в світогляді людей у вигляді: принципів, ідеалів, норм поведінки людей в цілях збереження та розвитку суспільства, як одного цілого. На даний час ніхто не сперечається з тим, що моральність, або мораль характеризується не тільки свідомістю, але і поведінкою людей. В людській діяльності не залежно від того, береться вона в рамках суспільства, чи в індивідуальному розвитку особистості, якщо не дивитись в цілому то вони виступають в нерозривній єдності. Особливістю людської діяльності – є її цілеспрямованість як нам відомо. Свідомість запропонована нам в більш широкій структурі людської діяльності, яка пов’язана з множиною зв’язків: функціональних та причинних. Не може бути виключенням з правила і моральна свідомість. Вона включена в людську поведінку, як її істотний елемент, та мораль в цілому створює сторону, або дію людської діяльності.

Звичай є невід’ємною частиною людського життя.. Він формує та оберігає людину то її свідомість та її моральні цінності, як в людині самій так природному довкіллі та в суспільстві людей. Звичаї супроводжують людину від колиски до могили. Завдяки їм в житті кожної людини усувається менше безладдя: в поведінці, на роботі, відпочинку, харчуванні, одязі, веденні господарських робіт. Але до головних належать ті, які стосуються проведення обрядових дійств. Кожна людина отримує від предків звичаї і традиції. Наші предки свято вірили, що саме від обрядового дійства багато в чому залежить їхнє життя, існування їхніх дітей, онуків і правнуків. У різні часи та на різних періодах життя існувало багато звичаїв. Люди завжди і у всьому їх дотримувались, вони були непорушною системою у житті людей. За допомогою звичаїв пізнавали світ. До наших часів збереглось та передалось нам у спадщину від наших пращурів лиш невелика кількість, з тих що знали наші бабусі, та прабабусі.

На сьогодні звичаї теж впливають на людське життя. Спілкуючись з людьми, в більшості випадків реалізуємо свої цілі. Ми діємо просто так як діяли наші предки , і це є нам звичним і зручним для нас і для тих хто нас оточує. У давні часи люди, які діяли за звичаями майже і не усвідомлювали, що можна діяти і робити — по іншому. Для них мораль і спілкування на рівні звичаю складалася безпосередньо. Мораль на відміну від звичаю це само відношення які тісно пов’язанні відношення м до інших. Будь-яка часто повторювана узвичаєна дія чи поведінка зовсім не означає, що вона моральна. Не забуваймо і ми про свої звичаї, бо заповіданні вони нам нашими мудрими предками.

В Україні є надзвичайна кількість різних, цікавих звичаїв. Люди з давніх-давен і до сьогодні намагаються їх дотримуватися. На Різдво Хрестове в усіх церквах, а іноді будинках люди створювали вертеп, він був символом Різдва. Також обов’язково на святий вечір співали колядки, щедрівки та варили запашну кутю. На передодні Великодня усі випікали паски та красили писанки. Також в народі говорили, що худобу потрібно виганяти в поле тією вербовою гілкою яку освятили перед Великоднем. Символом Нового Року вважається ялинка, тому, що вона зелена і символізує настання весни. Прикрашали ялинку сріблястим дощиком для того щоб дощі завжди були рясні, також прикрашали яблуками і грушами, щоб був хороший урожай. На Андрія усі дівчата гадали на свого судженого, виконуючи при цьому багато обрядів. Коли наставало свято Івана-Купала дівчати плели віночки і пускали їх на воду, до якого берегу приб’ється віночок, то з тієї сторони прийде суджений.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.