Добро – вища цінність моральної свідомості. Сутність ідеї добра здавна привертала до себе увагу філософів, духовних діячів, людей морально свідомих, людей які живуть заради добра, які творять добро і вважають це основною ціллю свого життя. «Твори добро, і воно повернеться до тебе не один раз»,- саме за таким принципом живуть люди високо культурні, духовно збагачені, набожні. Від розуміння добра в усі часи залежало спрямування системи етичних поглядів людей. Добро це те, без чого не може існувати будь-яка інша норма людського суспільства, це та людська цінність яка є орієнтиром у житті людини, яка допомагає і вчить нас бути милосердними один до одного, бути ввічливими, бути людяними, справедливими і порядними.
Що ж являє собою добро як ідея моральної цінності? В багатьох мовах, зокрема латинській, німецькій та англійській термін «добро» включає в себе не тільки поняття добра, але і зміст такого поняття як «благо». Благо тісно пов’язане з добром, однак на відміну від нього за своєю суттю воно є поза етичним, філософським поняттям, яке в дечому відрізняється від поняття добра, хоч і значною мірою пов’язане з ним.
Благо — те, що містить в собі щось позитивне. В нашому житті рідко зустрінеш людину, яка б не мріяла про матеріальні блага: мрія бути багатим або ж бути популярним інколи затьмарює очі і людина забуваючи про все навколо намагається досягнути її усіма відомими їй методами. Однак ми часто забуваємо насамперед про духовне збагачення, адже вважається що багата людина це обов’язково щаслива людина; відома людина- щаслива людина, хоч насправді все може бути зовсім не так. Забуваючи про все довкола інколи можна пропустити дещо дуже важливе, адже щастя не в грошах, і не в славі, щастя за гроші не купиш. Добре коли мрії перетворюються в реальність і звичайно потрібно ставити перед собою цілі, але потрібно вміти тверезо оцінювати свої сили і пам’ятати що щастя залежить від тебе самого, а не від матеріальних благ. Не обов’язково мати мільйони, щоб бути просто щасливою людиною, щастя полягає в тому щоб поруч з тобою були дорогі тобі люди, які були б здоровими; щастя ходити кожного дня на роботу і виконувати свою улюблену справу. За Арістотелем є три блага: тілесні (здоров’я,сила), зовнішні (багатства, честь, слава) та душевні (гострота розуму, душевна доброчесність). Всі вони є важливими у житті будь-якої людини, визначають темп її життя.
Від того, як ми будемо розуміти зміст поняття блага, великою мірою буде залежати і наше уявлення про добро. Однак в історії філософії та культури більш значне місце посідає інше значення блага — це духовно осмислене розуміння позитивного змісту буття вцілому. З такої точки зору благо є світоглядною позицією, яка визначає якість ставлення людини до дійсності, що є важливим для розвитку людської моральності. Для того щоб серйозно ставитись до виконання своїх обов’язків, прагнути зробити свій внесок в розвиток позитивного начала людського існування, людина повинна спочатку бути впевненою що це позитивне начало існує, на благо людського буття в цілому. В іншому разі мета людського існування зводилась би до примітивного самоствердження людського егоїзму. Людина повинна вірити в благо, яке вона робить для всіх, що це потрібно її близьким і їй самій в першу чергу і дещо обмежувати себе в своїх егоїстичних потребах заради людей всього світу, заради блага і добра. Якби кожен робив те що йому хотілося б, то мабуть в світі панував би хаос, кожен має щось робити на благо не лише собі, а й на благо всім людям.
Звідси випливає мораль людської поведінки, те як та чи інша людина вирішує для себе питання проблематики людського блага. Ідея блага є світоглядною передумовою моральності загалом, але передумова не є самою моральністю і для того щоб ідея набула морального значення вона повинна бути осмисленою, повинна бути власним вибором, власним обов’язком кожної людини. В такому разі ідея блага перетворюється в ідею добра.
Добро — це сукупність моральних вимог, яких повинна дотримуватись кожен. Добро це ідеал, це зміст досконалого життя, це те чому вчать нас, і чому не можливо навчити. Кожна людина самостійно обирає шлях по якому вона йде, і тільки від нас залежить чи залишиться в нашому серці місце для добра чи збережемо ми своє серце від зла, образ, від усього того що робить нас далекими від доброти,чи будемо ми добрими з людьми, чи будемо ми йти своєю життєвою дорогою роблячи цей світ кращим, чи будемо ми цінувати те добро яке роблять нам люди, і чи будемо ми відповідати їм тим самим. Зрештою без доброти людина не може бути щасливою, адже всі люди народжуються з частинкою світла, любові та доброти у серці. Однак впродовж життя не кожна людина замислюється над тим щоб зберегти ту дитячу доброту, те тепло яке є в душі кожної дитини, адже як важливо творити добро, допомагати людям, саме доброта оберігає душу від зла, ненависті і образ;це те без чого людина не може існувати, людина без добра, без віри у добро губить свою душу.
Добро і благо речі хоч і взаємопов’язані, але відмінні одна від одної. Добро це поняття більш ширше, аніж благо. Як вже зазначалось вище блага бувають різні, важливим є благо яке людина робить для інших людей; добро – це моральні вимоги, яких повинна дотримуватись кожна людина.
