«Добро»- є компонентом моралі та однією із найважливіших категорій етики. Визначення та розуміння сутності поняття «добро» неабияк впливає на розвиток та значення інших категорій етики,адже категорія добра є фундаментальною,основною.

Добро – це найвища цінність людини,яка наповнює життя певною метою,сенсом. Під розумінням цього поняття людина виявляє свої найглибші почуття, бажання, вподобання. Але за допомогою добра людина пізнає не тільки себе, а й сутність інших людей,рівень їхньої вихованості,особисті плани,інтереси.

Добра людина не таїть в собі злих намірів,помсти, заздрощів. Доброю прийнято вважати ту людину,яка несе добро людям,завжди зрозуміє, підтримає,допоможе у складній ситуації. Щоб робити добрі вчинки, потрібно розуміти їх цінність та значення для тих ,кому ці вчинки можуть принести користь.

Добро здатне наповнити існування людини певним змістом і сенсом,який супроводжуватиме нас все життя. Адже, воно є ідеальною формою життя,яке ми хочемо бачити. Але часто спостерігаємо зовсім інше…

На сучасному етапі життя, люди зневірились в існування добра. Зараз важливішим є досягнення власний цілей,незважаючи на інтереси інших людей. У світі панує несправедливість,брехня заповнює добро. Для людей пріоритетним стає досягнення особистої користі.

Користь вважається позитивним поняттям моралі,але досить відносним. Адже, розуміння сутності поняття «користь» в кожної людини різне. Користь пов’язана з категорією добра,є виявом особистої системи цінностей кожної людини та шляхів досягнення цих цінностей.

Зважаючи на те,що розуміння поняття «користь» є різним, у взаємодії між людьми може виникнути протиріччя вподобань та інтересів. Насамперед,це відбувається саме тоді,коли певна людина прагне здобути корись, не враховуючи думки,планів,цілей інших людей.

Надбання знань,умінь,навичок, досвіду визначають поняття користі на кожному етапі життя. Тому,те що ще вчора здавалось нам принципово необхідним,завтра може не мати такої цінності. Це повинна враховувати кожна свідома особа і залишатися людяною з іншими ,незважаючи на життєві обставини.

Поняття добра неможливо уявити без справедливості. Віра у її перемогу є необхідним аспектом всього життя людини. Що ж являє собою справедливість?

Це поняття в сучасному світі досить неоднозначне . Справедливість – це сумлінне виконання своїх обов’язків за принципом рівності всіх людей. Бути справедливою людною означає жити за законами моралі.

Проблему справедливості ,як поняття етики , досліджувало багато вчених. Відомі філософи : Сократ,Платон, Піфагор , Конфуцій та інші — одні з найперших намагалися зрозуміти сутність поняття «справедливість». Багатьом вченим після них,таким як Маркс,Руссо,Локк, також не вдалося охарактеризувати і визнати що насправді є справедливість.

У первісному суспільстві розуміння цього поняття передбачало незаперечне визнання норм і законів. Розрізняли відплатну і розподільну справедливість. Відплатна справедливість передбачала покарання людини відповідно до того злочину,який вона вчинила(за принципом «зуб за зуб,око за око» ). Її основною формою була родова помста. Розподільча справедливість базувалася на рівному розподілі благ і відповідальності між кожною особою спільноти,відповідно до її значимості,дій. Багатовікова історія вивчення і дослідження справедливості не принесла вагомих результатів . До сьогодні неможливо сказати однозначно , який зміст несе в собі це поняття.

Справедливість зароджувалась в нашій свідомості ще змалку. Нас з раннього дитинства навчали ,що є «добре»,а що «погано»,виховували,закладали моральні цінності,з якими ми вирушали в доросле життя. Залежно від того скільки ми отримали досвіду від попередніх поколінь і скільки вклали самі в себе , нам простіше вирішити ту чи іншу життєву проблему,визначити що є справедливим,а що – егоїстичним.

Справедливою ми вважаємо ту людину,яка дотримується моральних та правових норм, чесна перед людьми і собою, чинить з людьми так ,як хоче щоб чинили з нею, добра і поважає думку інших. А найголовніше, справедлива людина повинна мати свою точку зору і завжди відстоювати свою думку,незважаючи на будь які труднощі та непорозуміння у житті.

В сучасному насиченому житті ми часто стикаємось з вибором. І лише від нас залежить,яким він буде. Але потрібно враховувати інтереси і потреби людей,що оточують нас і завжди вирішувати питання правильно,справедливо ,думаючи не лише про власну вигоду , а також і про подальше майбутнє інших . Так можуть вчинити тільки сильні духом люди,для яких благополуччя оточуючих людей буде вищим свого. Справедливі люди відчувають відповідальність за свої вчинки.

Справедливість існує в нашій свідомості, як певне протиставлення добра злу , і кожна людина має право сама вирішувати як чинити в різних ситуаціях.

В моральному сенсі проблема справедливості виникає саме тоді, коли особистість замислюється ,чи повинна вона виконувати вимоги моралі за таких умов,коли інші люди часто зневажають це.

Проблема справедливості залишається важливою і в сучасному світі. Адже,одні люди мають все,а інші змушені виживати за будь-яких обставин. Кожного дня у світі помирають тисячі людей від нестачі їжі чи ліків. Навіть у розвинутих країнах часто люди залишаються самі зі своїми проблемами, мають почуття страху,незахищеності.

Особливо гостро вона постає зараз в нашій країні. Це яскраво проявляється у ставленні влади до простого народу. Адже ,саме зараз представники народу віддають життя за країну,прагнуть зберегти цілісність нашої держави, а можновладці лише дбають про власне благополуччя. І як при таких обставинах не зневіритись в існуванні справедливості?

Але,все ж таки віра жевріє в наших серцях.

Справедливість — це чеснота, що повністю відображає наші думки,внутрішній світ і наше життя в цілому. Все залежить від рівня нашої вихованості,від наших життєвих пріоритетів та здатність зрозуміти проблеми інших. Отже, наші дії і подальше майбутнє залежать від нас і нам вирішувати яким воно буде!