Добро и зло творить всегда
Во власти всех людей.
Но зло вершится без труда,
Добро творить трудней.
(Фаррухи — Абул Хасан ибн Джулух Фаррухи Систани)
Добро — те, що сприяє моральному вдосконаленню людини і порятунку його душі. Зло — те, що сприяє моральній деградації людини , штовхає до поганих вчинків і , спокушаючи до скоєння гріха , губить душу. Зло зазвичай виступає під особою помилкового добра , намагаючись підмінити собою справжнє добро . Коли ми говоримо про людину «добрий» , то маємо на увазі , що він готовий прийти на допомогу іншому , і робить він це не заради вигоди, які не напоказ , а безкорисливо , за велінням серця. Добра справа — це те , що дарує радість іншій людині. Добро має бути сильним , діяльним .
Доброта — ознака сили , а не слабкості. Сильна людина проявляє великодушність, він по — справжньому добрий , а слабка людина буває добренькою тільки на словах і бездіяльним у вчинках.
Поняття добра і зла досить рівностороннє, так як, один без одного існувати не може. Якби не було зла, людина б ніколи не дізналась, що таке добро, і навпаки. Адже,батьки вчать нас з цими поняттями ще з раннього дитинства, читаючи казки, в них добро завжди перемагає зло. Так діти з самого рання розуміють,що бути злим — це погано і за добро нас чекає винагородження,а за зло – покарання.
В наш час добра майже не існує,адже всі люди злі,егоїстичні. Навіть діти агресивні, тому як зараз техніка розвивається дуже стрімко . Діти між технікою і живим спілкуванням передають перевагу техніці( ігри з насиллям) , що викликає порушення психіки.
Також дуже часто зустрічається проблема добра і зла у відносинах між людьми протилежної статті,як говорять: « Один кохає, а інший дозволяє кохати.» В моєму житті була така ситуація. Нещодавно до початку історії я отримала освіту медсестри,зовсім випадково познайомилась з людиною,але ми не спілкувались деякий час. Він потрапив до лікарні, але в цей час мені він зателефонувала. Я вирішала її провідати, виявилось,що досить непростий діагноз: «Перелом в декількох місцях великогомілкової кістки». Отож, людина була знерухомлена. Коли я прийшла до лікарні,я почала йому допомагати, так як розуміла,що йому досить тяжко, але я розуміла що є в нього батьки та інші, але мені хотілося більше дізнатися про його стан, а саме як пройшла його операція і на скільки тяжкий буде його після операційний період. Під час розмови з лікарем я дізнаюсь,що операція пройшла успішно. На протязі 10 днів, я провідувала його кожного дня.
Після виписки також не кинула людину в біді,адже, лікар мене просив наглядати за ним далі, виконуючи його призначення( масаж,ін’єкції). Спочатку цій людині це подобалось, як я доглядаю за ним, готую їсти,інколи навіть прибираю, але згодом на мою ДОБРОТУ людина відповідала зовсім не так як мені хотілося. Проявляв до мене зневаження, але мені було дуже жаль його і я не звертала на це увагу. Мені мама говорила,жартома,що я сестра милосердя. І навіть одного разу сказав,що я йому заважаю будувати особисте життя, але все-таки подякував. Це було останньою краплею. Через деякий час я зустрілася з цією людиною вона мені сказала спасибі.
Аналізуючи цю ситуацію, можна сказати, історія допомогла мені ще раз переконатися в очевидному: добро і зло існує. Ми можемо їх не помічати, можемо не звертати увагу, можемо ігнорувати, але факт залишається фактом. Добро і зло нас супроводжують щодня, в кожному вчинку, в кожному русі. Наші вчинки обов’язково мають наслідки, вони змінюють наш світ в кращий чи гірший бік. Я вірю, що своїм вчинком, я змінила цей світ на краще. І нехай ця людина не оцінила мій вчинок належним чином, але я знаю одне — я зробила добро. І я рада,що він все ж таки оцінив те,що я для нього робила напевно слідкуючи вислову: «Что имеем не храним, потерявши плачем».
І якщо була б змога повернути час назад, знаючи наслідки, я б все одно вчинила так само і ніяк інакше. Адже, по-перше – допомагати людям в хворобі це мій професійний обов’язок, а по-друге – саме такий вчинок є людяним, гуманним і добрим. І якщо, хтось його не оцінив, нехай це залишиться на їх совісті, моя совість чиста. Я зробила добро.
