Етнос – провідна категорія в дослівному перекладі з грецької мови означає «плем’я або народ». Взагалі етнос можна трактувати як основну одиницю класифікації всіх народів світу, що означає конкретний народ зі своєю історією, своєю унікальною культурою, своїми звичаями, самосвідомістю і назвою. Етнос — це сформована історично на означеній території спільнота людей, які володіють загальними рисами й автентичними особливостями культури, психологічним складом, а також усвідомленням відмінності від інших подібних спільнот.
Слово «народ» вживається в науковій літературі в двох основних значеннях — в політичному і в культурно-етнічному. Взятий в першому значенні термін є синонімом поняття «нація». Поняття «народ», «етнос», «нація» вживаються як синонімічні. Почуття етнічної спорідненості завжди об’єднує людей. На думку Л. Гумільова, хоч який етнос неоднорідний, хоч яка різноманітна його структура, він становить цілісність. А групування етносу в різні «культури», «цивілізації» або «світи» — це практичне втілення підходу в основі якого є щось спільне, наприклад культура. Невід’ємні складові кожної культури це світогляд, наука, мораль, мистецтво, усталений спосіб життя народу і, звичайно, його мова.
Здебільшого культуру народу або етносу формулюють як сукупність матеріальних і духовних благ, вироблених людством в процесі життєдіяльності, це своєрідний спосіб розвитку громадянського суспільства, який представлений продуктами духовної та матеріальної праці.
Дружба є одним із кардинальних демонстрацій любові до людини, аналогії між людьми, відвертого резонансу один з одним. Утвердження виключності, незрівнянності друга рівносильно визнанню його абсолютною значущістю. Дружба визнається однією з головних цінностей більшістю людей.. Дружба — це тісні стосунки, які засновані на глибокій відданості і захопленості, спільності поглядів, захоплень і життєвих цілей, які виявляються в потягу до до тривалого багатогранного спілкування.
Основними мірилами та особливостями дружби є близькість і емоційність, які пов’язані з вибірковістю і привілейованістю дружби, зумовлюють такі її критерії, як безкорисливість, любов і вірність, принциповість, відвертість, безпосередність та довіра. Також безкорисливість в дружбі має на меті такі відносини, які вільні від ідей вигоди і зводяться до готовності підтримати один одного. Категорія дружба народів являється всебічним братерським співробітництвом і взаємодопомогою етносів та націй, які стали на сучасний шлях розвитку, в багатонаціональних державах це одна з рушійних сил розвитку суспільства; в міжнаціональних взаємовідносинах країн — основа єдності..
В радянські часи дружба народів була одним з визначальних джерел здобутків в соціалістичному будівництві, провідною силою розвитку якісно нового суспільства. Вона дає право найбільш доцільно застосовувати різні ресурси в інтересах усіх народів, швидше приймати рішення щодо підвищення культурного рівня населення та матеріального достатку і, забезпечувати безпеку і незалежність кожного окремого народу. Дружба народів збігається з повсякденними інтересами всіх країн і органічно поєднує патріотизм і інтернаціоналізм.
Дружба народів як основна тенденція зміцнення єднання народів, є перешкодою на шляху сил, що вимагають послабити співдружність, вона закладає основу для подолання забобонів. Національні інтереси країн вимагають всебічного зміцнення їхнього союзу.
Процес становлення і піднесення дружби народів не відбувається неконтрольовано. Пережитки націоналізму можуть пробуджуватися, якщо цілеспрямовано не боротися проти етнічних конфліктів, невчасно вирішувати виникаючі суперечності між національними інтересами народів. В епоху змін та конфліктів зміцнення дружби між народами та етносами є необхідною умовою етичного виховання. Адже саме естетичне виховання кожної окремо взятої особистості формує цілу систему морального відношення до дружби як феномену так і до дружби народів як явища.
За часів радянського Союзу положення дружби і солідарності народів, нетерпимість до будь-яких проявів націоналізму і шовінізму було одним з основних атрибутів світосприйняття і моральності. Братерське спілкування виникало в процесі діяльності, в той час як дружба могла проходити в будь-якій найпасивнішій формі.
Виникнення дружби найбільшою мірою спричинено подібністю інтересів. Якщо поглянути крізь призму аналогічності або взаємодоповнюваності людей, дружба виступає чинником, що сприяє посиленню цих особливостей. Моральна значущість дружби для більшості людей вище цінності власної позиції, щоб порушити дружні стосунки в ім’я власних принципів, завжди потрібні серйозні підстави. Дружба між народами є не що інше, як вияв братерської любові, адже всі ми братами та сестрами, наприклад якщо іде війна в сусідній країні, то ми напевне будемо захищати моральну позицію своїх братніх народів. Моральна значущість обов’язковості дружби дуже неоднозначна. Ця суперечність виражається і на рівні суспільної свідомості, і на рівні особистісної думки. З одного боку, зрадити — зло, яке безперечно засуджується загальною суспільною етикою. З іншого боку, очевидність дружньої підтримки підлягає постійному тиску з боку оточуючих.
Так сталося і в Україні, до недавнього часу здавалося б дружба між Росією та Україною не могла припинитися, люди дружили сім`ями, народами та етносами, а коли Росія наважилася ввести війська на територію України, посварилися навіть родичі, яких розділяв кордон. В даному випадку дружба – це поняття відносне, адже жага до грошей та території у можновладців підірвала підвалини багаторічної дружби між нашими країнами та народами, вже йде брат на брата. Тому потрібно не вести насамперед інформаційної війни, а просто якомога тісніше намагатися зблизитися з дружнім нам народом і тоді все займає свої попередні позиції, брати помиряться і лідери країн візьмуться за розум.
Список літератури
1. Етика та естетика : Навчальний посібник / Петрушенко В.Л. та ін. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008.- 180 c.
2. Лозовой В.Н., Панов М.І., Стасевська О.А. Етика Навчальний посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 224 с.
3. Мовчан В. С. Етика. Навчальний посібник / К.: Знання, 2007.- 483
