Соціалізм являє собою соціальні та економічні ідеї, фундаментальним поштовхом яких є соціальна істина.

Етичний соціалізм – це ідея, яка стверджувала, що сутністю соціалізму є моральні цінності, а не політичні і соціально-економічні взаємозв’язки. Першими етичними ідеями соціалізму були сформульовані Г.Гогеном, П.Натропом, Р.Штамлером, К.Форлендером. Ці представники етичного соціалізму висвітлювали свої ідеї в роботах Марбурзької школи. Головною метою вчених було доповнити принципами ідеалістичної етики всю теорію наукового соціалізму.

Етичний соціалізм вивчає стан та внесок особистості в суспільсті, він бере за основу аналіз всіх товаристських явищ, особливо, вивчення економічних відносин. Виходячи з цього, соціалізм розглядається результатом об’єктивного розвитку і революційного вирішення соціальних протиріч, охоплюючи все капіталістичне суспільство. Цим етичний соціалізм відрізняється від наукового .

Так як науковий соціалізм не вивчає ні моральних цінностей, ні положення особистості у суспільсті. Соціалдемократи виштовхують соціологію з всіх етичних та моральних імпульсів. Вони розглядають ворожнечу за соціалізм, як моральну задачу, а не як революційну чи політичну боротьбу робітничого класу. Вирашенням такої проблеми мають і робітники і капіталісти, одним словом – суспільство.

Теоретичне зародження соціології йде у вченні І. Канта про «практичний розум» з його протиставленням природної необхідності автономності людської волі.

Іммануїл Кант описав зародження теоретичної сторони соціології у вченні «практичний роздум». Саме в ньому Кант висвітлив проблему потреби індивідального вираження кожної людини.

Пауль Наторп, Герман Коген, Едуард Бернштейн являються основоположниками етичної соціології. Вони хотіли долучити до марксизму етичні принципи в неокантівському стилі, але їхні настуники дійшли до іншого поняття соціології – теологічного, до змін соціального вивчення капіталізму моральним несхваленням його негативних аспектів.

Етичні соціалісти, спотворюючи марксизм, відштовхують його ідеї про суть історичного соціального процесу, про сам перехід до соціалізму, як результат вирішення протиріч капіталістичного суспільства, його розгортання.

Усі представники етичної соціології стверджують, що марксизм приводить суспільство до того, що люди перестають піклуватись про своє життя, вони не відчувають відповідальності за свою долю, за долю всього суспільства, тобто, призводить до фаталізму.

Етичний соціалізм не сприймає вчення марксистів про історичні дані, воно віддаляє історію минулого та теперішнього,наче створює стіну між сущим та належним.

З часом, етичні мотиви почали виштовхувати соціальний детермінізм. В свою чергу на заміну класовій боротьбі прийшла концепція соціальної педагогіки, яка намагається поєднувати суспільне життя з проявами ідеалів соціалізму. Незалежно від того, до якого класу людина належала, ці прояви не залишили осторонь жодну людину, бо завжди були в душі кожного з нас.

Соціалісти завжди рахували, що найближчий та найвірніший шлях до соціалізму пролягав через моральні цінності всього людства. Цей шлях був системою етичних цінностей, які закладали у собі такий моральний ідеал, який був недосяжним, але до якого прагнули всі.

В свої часи Кант , будучи основоположником трактування етичного соціалізму, описував його в класичних формах, які підтримували соціал-демократичні партії багатьох країн, одними з яких були Австрія та Німеччина. Але так або інакше новітні соціал-демократичні ідеології вміщували в собі частини етичного соціалізму. Та незважаючи на це все, нові філософські течії, які основані на вивченні розвитку та походження людини, почали затьмарювати основу етичного соціалізму, яку започаткував ще Кант.

Ще з давніх давен, марксизм, завжди підтримував етичні мотиви антикапіталістичного руху, які несли в собі політичний зміст, чим і були відхилені ідеалістичні принципи етичних соціалістів. Він завжди знаходив правильний підхід до завдання, коли стояло питання про цілісний шлях до соціалістичного ідеалу та соціалізму, який був піднесенням для тих, хто боровся за соціалізм.

Та все ж таки, реальним історичним процесам тяжко усвідомити про такий підхід до уяви про соціалізм, до його ідеалу. Ще Ленін писав, що ідеали етичного соціалізму реальними будуть лише тоді, коли вони виражатимуть інтереси дійсно існуючого класу, якого умови життя змушують діяти в певному напрямку.