Етичні цінності — це, насамперед, неписані та досить відносні норми поведінки, чи, цінності, котрі змушують людину придержуватись певних ідеалів життя у суспільстві чи поза ним.
Поняття етичних цінностей формувалось багато років, і постійно змінювалось, вдосконалювалось. З підвищенням рівню розвитку нашої цивілізації, етичні цінності пристосовувались до наших етичних потреб- як суспільних, так і особистих. Перед тим як детальніше розібрати основні етичні принципи, я пропоную вам дослідити історію їх появлення у світогляді людини як важливої та одної з основних частин її поведінки.
Взагалі, етика як наука не має теоретично-дослідницького кореню котрий був, й досі присутній, у, наприклад, більш точних наук. Скоріше, саме ця область науки є спонтанним наслідком життя людини у суспільстві. Вона завжди була присутня у нашому житті, особливо хочу підкреслити одну з найважливіших її складових- мораль(і), котра є дуже близькою по значенню до етичної цінності(ей).
Мораль ніколи не з’являлась раптово, чи змiнювалась непередбачувано. Так само і етичні цінності, котрі невідривно пов’язанi з мораллю, теж змінювались з розвитком та потребами людської спільноти. Дивлячись на будь який куточок нашої планети де існували б спільноти одного виду- були присутні певні моральні норми котрі варіабельно відрізнялись одна від одної в залежності від географічної віддаленості культур та коммун людей.
Я хочу почати з найпримітивнішого рівню етики та моральних принципів стародавніх людей.
З самого початку нашої історії як виду, в нас були присутні риси котрі виділяли нас від інших представників нашої планети. Від самого початку нам були притаманні складні види поведінки. Як ось, наприклад, створення примітивних інструментів, пошук, а згодом і будування притулку, приготування їжі, і т.д. Але ще до цього, у людей була потреба в спілкуванні. Не усвідомлюючи цього люди у процессі цього спілкування будували певні етичні принципи.
Ці принципи були дуже примітивними, і починались вони з цього дуже просто. Від самого початку нам були притаманні складні види поведінки. Як ось, наприклад, створення примітивних інструментів, пошук, а згодом і будування притулку, приготування їжі, і т.д. Але ще до цього, у людей була потреба в спілкуванні. Не усвідомлюючи цього люди у процессі цього спілкування будували певні етичні принципи. Ці етичні принципи починались з найпростішого й відомого нам всім вислову:
«Ти допожеш мені, а я допоможу тобі.»
З самого початку людина усвідомлювала що таким чином вона матиме набагато більше шансів вижити та протистояти хижакам і іншим загрозам. Починаючи від набагато легшого полювання группою, і закінчуючи обміном речами та послугами. Людині не потрібно було тверезо усвідомлювати чи вдумуватись у сенс цих речей, бо вони зумовлювались її природою і рівнем розвитку і були повністю природніми для неї.
Так, усі ці речі спонукали розвиток етичних цінностей у людей. Чим більше було суспільство, тим більше з’являлось етичних норм та моралей, котрі створювались не свідомо для того щоб усі участники цього суспільства почували себе як умога більш комфортно і не порушували персоонального простору інших людей цього суспільства.
Найпримітивніші етичні цінності називають традиціями та звичаями. Моральні принципи, так само як і етичні цінності, створювались у середовищі людьского суспільства. І з часом, разом з зростанням цього суспільства та прогрессом технологій, людські норми та принципи вдосконалювались, ставали складнішими заради того щоб покращити життя цього суспільства.
І таким чином, я хочу наголосити на зв’язок етичних цінностей до моральних принципів, і моральних принципів до законів. Оскільки у суспільстві людини є присутня велика кількість різнодумців, серед них були такі котрі не були згодні з етичними цінностями та моральними принципами більшості. Вони, зазвичай, створювали проблеми, і древні люди як правило вирішували цю проблему вигнанням тих хто створював проблеми.
Звичайно з часом цих «проблемних елементів» у суспільстві та поза ним ставало дуже багато, і збирались у группи однодумців, та жили своїми спільнотами, чи, у гіршому випадку, влаштовували неприємності суспільству з котрого їх вигнали. Саме тоді з’явились такi речi як суд(як явище у котрому приймає участь спільнота для того щоб вирішити що зробити з тим хто порушує їх спокій), та ув’язнення(як міра покарання та виправлення порушника цього самого спокою).
Після ознайомлення з цією темою я мушу сказати що прийшов до певного висновку щодо етичних цінностей. Етичні цінності є нерозривною частиною існування людини як особистості. Життя у спільноті сприяє розвитку етичних цінностей. Етичні цінності сприяють розвитку моралей. Моралі- те, з чого виводять загальноприйняті закони. У тварин теж етичні цінності присутні, але дуже на примітивному рівні і далеко не у всіх.
Переважно тільки у тварин котрі живуть зграями присутні ці етичні цінності. Моральні принципи- також. У тварин також є традиції та звичаї. Взяти наприклад складну ієрархію стада слонів. Чи Львового прайду. Також як приклад можна взяти різні группи орангутангів та інших представників цього виду. У мурах вони також присутні. В них є певні етичні цінності котрі не має сенсу заперечувати. Так, вони дуже далеко по рівню розвитку від людських, але у всіх тварин є певні схильності до розвитку цих рис при житті у суспільстві собі подібних, і не тільки, що підтверджуеться таким прикладом як життя тварин у якості вихованців людини.
