Шок, жах, розгубленість, страх… Приблизно такі відчуття переживає людина, яка стала свідком або жертвою терористичного акту. Сучасний світ у вогні, теракти здійснюються ледь не щодня. Їх намагаються фіксувати та підраховувати. 13 листопада відбувся теракт у Парижі, який за даними став трьохсотим на нашій Землі. Проте, якщо брати до уваги факт, що не всі подібні акти враховуються, то ця подія явно має іншу цифру. Точної інформації не знає ніхто, оскільки тероризм став суворою буденною реальністю.

Тероризм – це глобальна проблема. Він відноситься до одних із найжорстокіших та найнебезпечніших злочинів та проявляється проти суспільного порядку і безпеки. Тероризм – політика заснована на систематичному застосуванні терору. А терор – це акт насилля, метою якого є залякати мирне населення за допомогою фізичного насилля аж до знищення. Деякі науковці ототожнюють ці два поняття, а деякі розрізняють.

Для окремих людей терористична діяльність стає професією. Вони не жаліють нікого: ні дітей, ні жінок, ні людей похилого віку. Психологи вважають, що «гарним » терористом стає той, для кого це не лише робота, а й стиль життя. Виникає питання, чим керуються люди, які здійснюють терористичний акт? Який мотив? Яка ціль?

Відомий теролог Г. Ньюман підкреслював, що теорія і практика тероризму різниться між собою. Теоретично він зрівнює людей, а на практиці протиставляє людей або групи людей між собою та ставить між ними страх та ненависть.

Мотивація тероризму має складний багаторівневий неоднозначний характер.

Виділяють основні групи мотивів терористів:

Меркантильні мотиви. Найчастіше вони стають для терориста на перше місце, але не завжди є єдиними. Тобто тероризм для людини – як робота, спосіб здобути гроші, людину навчають деяким навичкам, дають аванс та обіцяють заплатити певну суму після виконання завдання.

Ідеологічні мотиви. Базується на відповідності власних ідейних цінностей поглядам групи, організації тощо. Терор стає не просто способом втілення деяких ідей, а й певною «місією», «дорученням».

Мотиви перевтілення, зміни світу. Терор як спосіб змінити світ. Люди розуміють всю недосконалість навколишнього і отримують задоволення від дій, спрямованих на перевтілення світу жорстоким способом.

Мотив влади над людьми. Терорист самостверджує себе і власну особистість, беручи вверх над іншими. Розсіюючи страх, він поширює та посилює свою владу.

Мотив цікавості та привабливості терору як діяльності. Терор як нова незвичайна сфера занять. Людям подобається ризик, розробка планів, деталі, пов’язані із здійсненням даної дії, а з часом тероризм може стати фетишем, коли у людини починає з’являтися пристрасть до жорстокості, крові, насилля, втілення страху і навіть до смерті.

Товариські мотиви емоційної прив’язаності. Помста за близьких, товаришів тощо. Заняття тероризмом, оскільки хтось із «своїх» цим займався. Ця група мотивів заснована на емоційних факторах і не має раціональної мотивації.

Мотив самореалізації. Людина не змогла реалізувати себе в інших видах діяльності та не знайшла інших способів дії на світ.

Мотив бажання власної загибелі. Він виникає рідко, а, якщо виникає, то частіше пов’язаний з певними психічними відхиленнями.

Деякі науковці виділяють окремо невротично-психопатологічний тип мотивів, який є недостатньо обґрунтованим, оскільки будь-які розлади психічної сфери не є мотивами поведінки. Але вони здатні суттєво впливати на неї.

Не дивлячись на те, які цілі переслідує терорист – економічні, політичні, психологічні, релігійні – за ними завжди є прагнення до влади. При цьому мотиви можуть змінюватися. Якщо спочатку основною метою були гроші, то потім людина може починати отримувати задоволення від процесу насилля,вбивства, отримання влади. У будь-якому випадку тільки терористу відомо, заради чого (кого) він вдається до подібних дій.

Наслідки тероризму є жахливими: численні людські жертви, руйнування духовних, культурних і матеріальних цінностей, війни, ненависть, злість. Окрім того, у людей, які бачили на власні очі або пережили дане явище, виникає психологічна травма. Вони можуть мати посттравматичний стресовий розлад: постійне напруження, безсоння, нічні жахи, де вони знову і знову переживають страшні ситуації.

Як наслідок, погіршення здоров’я, проблеми у сім’ї, у навчанні, на роботі тощо. Люди можуть стати схильними до шкідливих звичок, агресії, дратівливості, ненависті. У них посилюється паніка у будь-яких ситуаціях, де присутній брак або надлишок інформації, страх смерті та з’являється крайня ступінь страху – це жах. У людей, які стали жертвами терористичного акту він проявляється у тому, що вони постійно переживають дану ситуацію, а у тих, хто був свідком, він з’являється, коли немає достатньої кількості інформації.

Ми говоримо про проблему тероризму сьогодні задля того, щоб дати зрозуміти, наскільки це страшно, жорстоко, небезпечно та, до яких наслідків він призводить. Ми говоримо про тероризм сьогодні, щоб пробудити в людях свідомість та почуття відповідальності за своє життя та життя інших, оскільки життя – це найцінніше, що має кожен із нас і ніхто не має права його калічити або позбавляти.

Отже, тероризм – глобальна проблема сьогодення. Вона тягне за собою численні травмовані особистості та смерті. Кожен терорист має певну мету, яку він прагне досягти найжорстокішим способом. Жодна людина не застрахована від терористичних актів, але кожен може уберегти себе від того, щоб стати їх зачинателем.