Відповідальна, ділова людина XXI століття— чи то менеджер, керівник чи підприємець— повинна обов?язково вміти чітко і зрозуміло формулювати свою точку зору, знаходити вдалі аргументи аби відстоювати свою позицію, вміти стримано вислухати та проаналізувати доводи партнера, критично оцінити відповідні пропозиції.
В умовах сучасного мегаполісу не досить володіти знаннями зі сфери своєї діяльності, мати практичні вміння, методи спілкування, щоб бути хорошим фахівцем. Потрібно ще мати й достатній відповідний рівень внутрішньої культури.
На мою думку необхідно бути своєрідним експертом, котрий повинен знати обрану тему не лише з точки зору своє професії, а й мати загальні знання інших сфер, які розглядаюсь дану тему з різних боків, при чому отриману інформацію треба вміло доносити до слухачів.
Кожна людина соціалізується в процесі взаємного обміну інформацією або ж, як ми знаємо, в спілкуванні.
Культура спілкування? це важлива частина особистісної поведінки, частина культури людини, яка проявляє себе в мові.
Про культуру спілкування зазначають в усі епохи. І кожна епоха розвитку людства виробляє свої норми, традиції, національну самобутність культури комунікації між людьми.
У людей культура спілкування тісно пов’язана з тим, наскільки у них сформовані окремі специфічні вміння і навики. Це здатність людини змінювати свої перші враження про партнера при знайомстві з ним. Перше враження складається на основі зовнішніх характеристик.
Відповідно, зовнішність? це обличчя людини, його фігура, одяг, сукупність характерних особливостей його вигляду, манера поведінки, одяг і специфічні мовні звороти-істотно впливає на характер першого ствлення до нього.
Завжди треба пам’ятати, що правила ведення бесіди? це теж культура спілкування. Люди часто не задумуються над тим, наскільки досконала їхня словесна форма спілкування. Не всі володіють навиком вести бесіду, але ніхто не повинен бути байдужим до того, як слід поводитися зі словом.
Вивченням етики переговорних процесів займаються спеціальні дослідні центри, а методику ведення переговорів включають в підготовчі програми фахівців різних галузей.
Ділові бесіди і переговори здійснюється в усній, словесній формі. Це вимагає від учасників спілкування не тільки грамотності, але й проходження етики мовного спілкування.
Ділова бесіда включає в себе обмін інформацією та аргументами і передбачає підписання договорів або вироблення обов’язкових для виконання рішень. Ділова бесіда може мати автономний характер, випереджати переговори або бути їх складовою частиною.
Переговори мають більш офіційний, конкретний характер і, як правило, передбачають підписання документів, що визначають взаємні зобов’язання сторін (договорів, контрактів). Перебіг переговорів можна показати в наступній схемі: початок розмови? обмін інформацією? аргументація і контраргументація? вироблення і прийняття рішень? завершення переговорів.
Успішне ведення ділових бесід і переговорів багато в чому залежить від дотримання партнерами виділених нижче етичних норм і принципів:
? Коректність і такт? з головних характеристик вихованої ділової людини. Говорити потрібно так, щоб кожен учасник бесіди мав можливість легко вступити в розмову і висловити свою думку. Неприпустимо нападати із запалом і нетерпінням на чужу точку зору. Висловлюючи свою думку, не допустимо відстоювати її, гарячачись і підвищуючи голос: спокій і твердість в інтонаціях діють більш переконливо.Важливо пам’ятати, що недопустимо показувати прояви свого темпераменту при ведені бесіди.
? Точність? ще одна з важливих етичних норм, котрі властиві діловій людині. Ефективне ділове спілкування вимагає ясності в інформації. Бесіда повинна бути конкретної, а не абстрактній, і включати факти, цифрові дані і необхідні подробиці.
? Логічніть та лаконічність. Необхідно бути не тільки професіоналом, піклуватися про мову і тон спілкування, але й важливо точно формулювати свою думку, заздалегідь готувати план свого виступу, приводити аргументи, які будуть підібрані згідно до теми, точно в строки виконувати всі домовлені умови.
? Уважність та зосередженість. В ході ділової бесіди важливо слухати співрозмовника, бути зосередженим на темі розмови та враховувати всі протилежні думки.
Показниками культури мови в діловому спілкуванні є:
словниковий запас (чим вона багатша, тим яскравіше, виразніше, різноманітніше мова, тим менше вона втомлює слухачів, тим більше вражає, запам’ятовується і захоплює);
вимова;
граматика (ділове мовлення вимагає дотримання загальних правил граматики);
стилістика (до хорошого стилю мовлення ставляться такі вимоги, як неприпустимість зайвих слів, правильний порядок слів, відсутність ненормативної лексики).
Список використаної літератури:
1) Честара Дж. Деловой этикет. — М., 1997.