ХХ століття мабуть найбільш динамічне і революційне своїми новими винаходами, соціально – політичними, а також економічними перетвореннями. Цей час створив величезні зміни, як в науці так і загалом у самому суспільстві. Не оминув він і таку науку, як «етика».
Починаючи говорити про самий термін «етики», ми розуміємо що це наука про мораль. Саме таке поняття часто вживається як визначення певних норм поведінки, а також значні моральні поняття людства в цілому.
Етика ХХ століття не хоче підкорятися вже раніше створеним моделям в буденному існуванні, а хоче демонструвати світу свої власні поняття, винаходи і т.д.
Багато філософів ставлять перед собою питання: «А чи взагалі має етика право на своє існування, не тільки як наука, а й як певна норма поведінки в суспільстві?» Наприклад, я, не будучи ні філософом, ні етиком, вважаю, що ця наука має повне право на свій всебічний розвиток і загалом на своє процвітання на благо світу. Взагалі піднімаючи таке питання мені здається, що ми порушуємо будь – які моральні принципи.
Але якщо вона навіть будучи унікальною, все рівно має свої певні вади. Її багатовікові винаходи, висновки, значення і т.д. в столітті всезагального процвітання етичні науковці намагаються виправити всі ті недоліки, які зазнала на собі ця наука до «періоду процвітання».
Загалом найбільш поширеним в етиці ХХ століття представлене періодом переходу від «класичної», до «пост класичної» науки. Якщо перша представлена, як споглядальна і становляча в основі моральних норм та цінностей, то друга – несе в собі уже певний егоїстичний характер, а також вивчає питання про «людську індивідуальність» та її життя, що в ХІХ столітті собі ще не могла позволити втрутитися в особисте людини.
Щоб нам зрозуміти головні особливості виникнення інновацій в етичній діяльності, нам перш за все знову ж таки необхідно згадати певний перебіг розвитку цієї галузі, як науки. Це від «класичного» і до цього ж так званого «пост класичного», який можна сказати займає найголовніше місце в етапі розвитку етики ХХ століття.
Певні події, що сталися в етичному світі ХХ сторіччя уже у всьому своєму розквіті передбачали здійснення основних переоцінок людських цінностей до життя, породжувалися загальні зразки класичних понять моралі, тому, що моральні цінності – це найголовніші риси в людському житті. Кожен із нас на підсвідомому рівні розуміє, що без цих понять та загалом без розуміння, що таке саме ці моральні цінності та з чим їх поєднувати нам і необхідна така наука як «етика», яка завдяки своїм відкриттям доносить все те до нас необхідне, що потрібно для кожного, щоб бути гідним членом у суспільстві.
Як ми знаємо з історії, що саме ХХ століття тісно пов’язане з розстріляним відродженням, марксизмом і т.д. То саме в 60-х роках ХХ століття відродилася така наука, як «марксистсько – ленінська етика». Вона базувалася на лише одностайних думках співбесідників та політичних діячів, які звертали увагу на «мораль». В цей період одним з найпомітніших фігур та діячів в галузі політики, який спостерігав за проблемами етики, моральними принципами Володимир Винниченко.
Як ми раніше знаємо, що засновником марксизму був Карл Маркс. Саме його філософія допомогла визначити новий підхід щодо етичних питань та загалом її проблем.
При радянському союзі марксистську етику поглиблено вивчали, бо вважалося, що саме в ній включено всі вчення про «мораль». Метою цього вивчення була побудова комуністичного суспільства. В. Ленін вважав, що успіху можна досягти лише при вивченні загальних понять з етика, а головне добре знати вчення про мораль. В ХХ столітті мабуть не було такого політика, письменника чи просто громадянина який би не знав принципи моралі і загалом, що представляє собою етика.
Такий всім відомий письменник Лев Толстой також не лишився осторонь. Свої етичні ідеї та думки він виклав у своїх творах, наприклад, такий твір як «Сповідь». В ньому він гарно описує всі свої думки і переживання.
Цей період для етики був як розквітом, так і переломом. Відбулося становлення нової етики, нових поглядів щодо неї і т.д. Але тенденції, які були складені ще в ХІХ столітті, розвивалися і в ХХ столітті, але вже трішки по новому. В принципі цей період як вже було раніше зазначено можна назвати «періодом інноватики». В цей час з `являються такі напрями в етиці, як: емотивізм, позитивізм, марксизм, прагматизм. В прагматизмі мораль і етику відносили, до певного рівня в житті людини. Тобто, за якоюсь допомогою, питанням людина могла звернутися за допомогою в цей час або до моралі, або до етики. Тому можна зазначити, що саме етика була найбільшим помічником у суспільстві.
На закінчення скажу, що питання «моралі» дуже болісно зараз постає перед кожним з нам. В ХХ столітті жити антиморально не можна було, як зараз. Люди були етично виховані, вони читали етичні статті, публікації, завжди спілкувалися переважно на етичних мовах. Тому я, живучи вже в ХХІ столітті, столітті неймовірних перетворень, шаленого зростання, закликаю всіх не забувати про мораль та етику. Просто давайте елементарно будемо залишатися етично вихованими людьми, адже ми українці – славний народ!!!
