Коли слід вивчати етику? Питання особливо актуальне на сучасному етапі розвитку суспільства. У деяких країнах взагалі ставлять під сумнів необхідність вивчення етики у школі. Проте, на мою думку, вивчати етику все ж потрібно. Серед сучасних людей мало таких, які на перший план ставлять моральні норми, етичні правила, і це дуже прикро. Більшість людей не розуміють сутності понять «совість», «честь», «гідність», «мораль», мають неправильні уявлення про дружбу, товаришування, любов, сім’ю тощо.
З цього приводу є думка одного з кризових психологів: «Я кризовий психолог, мені постійно доводиться працювати з людьми, які не можуть впоратися з тими чи іншими життєвими потрясіннями, нещастями, залежностями. І розбираючись в їх ситуаціях, я чітко бачу, в чому їхня головна біда. Вона — у відсутності того, що часто називають «життєвим стрижнем», а точніше кажучи, у відсутності внутрішньої ієрархії цінностей.
У них немає чітких переконань, вони не розуміють, що абсолютно необхідно, що можливо, що небажано, а що категорично неприпустимо. Тому, стикаючись з проблемами і з спокусами, вони ламаються. І справа не тільки в нестачі сили волі — набагато гірше, що вони просто не знають, на що орієнтуватися, як чинити в складних життєвих обставинах».
Не можна визначити конкретні часові рамки вивчення етики. Якщо розглядати це питання у контексті віку людини, то думки переносяться у дитинство, адже особистість формується саме у дитячому віці. Основні етичні норми, моральні правила повинні прививатися дитині змалечку. Якщо з раннього віку батьки не звертатимуть уваги на поведінку дитини, то годі сподіватися, що вона стане високоморальною людиною, гідним громадянином та гарним прикладом для власних дітей.
Етиці вчаться з часом.
У шкільному віці дитина, можливо, і не зрозуміє основних етичних категорій, моральних перспектив людства, саме тому діти засвоюють моральні норми у спрощеному вигляді, тобто на основі конкретних ситуацій. Тому, опинившись в певних умовах, людина може «перекинути місточок», і згадати, як поводитись даному випадку. Зрозуміло, що не кожен учень здатен засвоїти ці правила та норми. І тут ми вже звертаємось до взаємодії школи з сім’єю.
Адже сім’я – це перший природний вихователь. У родині дитина робить перші кроки, вчиться спілкуватися, взаємодіяти, адаптується в оточенні. Зараз багато хто звинувачує підростаюче покоління в грубості, неповазі до старших, тощо. Проте винні у цьому, перш за все, батьки. Не варто перекладати відповідальність за виховання власних дітей на школу та вчителів. Для виховання високоморальної людини потрібен хороший приклад для наслідування.
Коли людина дорослішає, вона починає засвоювати поняття про мораль, моральні принципи, моральну культуру спілкування. Зі здобуттям вищої освіти, особистість опановує ще й професійну етику, відповідно до свого фаху. Етика формує у дорослої людини усвідомлення необхідності толерантного ставлення до людей іншого віросповідання, іншої раси, іншої національності. Високоморальна людина користується авторитетом та повагою в суспільстві, має ключ до порозуміння з колегами, рідними та й з випадковими людьми у своєму житті.
Питання «Коли варто вивчати етику?» можна розглядати і в іншому, глобальнішому контексті. А саме: Коли? В яку історичну епоху?
Якщо зануритись глибше в історію, то ми можемо спостерігати, що з розвитком суспільства етика має все більше і більше підґрунтя для своєї еволюції. Наприклад, часи, коли ще існували племена, науки про мораль фактично не існувало. Вона обмежувалась виявом у формі звичаїв чи традицій, які побутували у тій чи іншій спільноті.
З розвитком суспільства підвищується інтерес і до вивчення етики. Поява перших релігій дала потужний поштовх для прийняття норм релігійної моралі. Наприклад, християнство проголошує десять заповідей, серед яких «не вкради», «шануй батька і матір свою», і всі, хто приймав християнство, мусили дотримуватися цих заповідей та вчити цьому своїх дітей, що в свою чергу сприяло розвитку толерантності.
Та, все ж, я вважаю, що найкращим часом для вивчення етики є саме інформаційне суспільство, тобто наш час. Сьогодні все більше держав проголошують себе демократичними. А, як відомо, основними ознаками демократичного суспільства є гуманність та толерантність. Справді, зараз у світі кожен має право вільно висловлювати свою думку і не отримати осуду з боку оточення.
В наш час люди з розумінням ставляться до інакодумців, людей, що підтримують іншу політичну думку, до людей інших держав чи релігійних конфесій. І навіть, якщо хтось внутрішньо їх не підтримує, то зовнішньо більшість не показує цього в силу своїх моральних переконань (на відміну від первісного періоду, коли «чужих» намагалися просто знищити).
Зараз людство надає етиці все вагоміше значення, та інтенсивніше її вивчає. Кожна професія, сфера діяльності має свій етичний кодекс, якого всі працівники мусять дотримуватися. На мою думку, саме зараз, коли все більших обертів набирає розвиток технологій, коли народ стає більш освіченим і варто насаджувати в суспільстві етичні принципи і норми. Адже ми щораз переконуємось у важливості існування та вивчення етики для нормального і прогресивного розвитку як особистості, так і суспільства в цілому.
