Суть та властивості моралі тісно пов’язані з визначенням функцій моралі. Суть моралі полягає в узагальнені загальнолюдських цінностей, що спрямовані на духовне вдосконалення та орієнтацію людини, які допомагають у вирішенні соціальних питань та власних проблем. Головна властивість моралі полягає у суспільній природі та можливісті активного впливу на суспільні процеси, спадкоємності у розвитку, взаємодії з іншими формами суспільної свідомості. В свою Читать далее →

Ми багато над чим замислюємось проходячи через терена нашого життя. Страх, моральні переживання, скоюємо злочини за які завжди маємо заплатити певну ціну. Книга доктора філософських наук Ю.Н.Давидова розповідає нам про проблеми моральної філософії. Такі як страх смерті, злочин та кара, етичні ідеали та нігілізм (заперечення цінностей).

Читать далее →

Вступ
Означення витоків моралі – це чи не найголовніша задача не тільки в етичній теорії, а й у філософській, культурологічній, антропологічній тощо. Для розуміння значення основних термінів в етичній науці необхідно насамперед визначити витоки та виникнення їх у процесі наукового розвитку філософських дисциплін.

Читать далее →

Щоб повірити в добро, треба почати робити його ( Л. Толстой)

У V-VI століттях до н.е. — У вченні Конфуція , у висловах семи грецьких мудреців, в Старому і Новому заповітах і почалось зароджуватись правило моральності золотої. Можна вважати що саме з Христом до нас прийшла основна заповідь християнства : » Хочете хорошого вставляння до себе від ближніх, то так же само ставтесь до них» Згідно з цим правилом моральні вимого однаково поширюються на всі людей незалежно від їх умов життя та суспільного становища.

Читать далее →

Києво-Могилянська Академія, яку заснував Петро Могила, був одним із найкращих наукових центрів Європи, в якому навчалися представники слов»янських народів, таких як: росіяни, серби, хорвати, болгари.

Питання, над якими працювали вчені академії були спрямовані на вирішення деяких людських проблем, наприклад : соціальних, духовних, етичних.
Видатні мислителі, такі як: Ф. Прокопович, С. Яворський, І. Гізель, Г. Щербацький істотно вплинули на розвиток філософії та етики в Україні.
Інокентій Гізель (ХVІІ ст.)
Читать далее →

Метаетика — область досліджень, що склалася на початку 20 ст . в руслі аналітичної традиції західної ( в основному англомовній ) філософії моралі; спеціалізована гілка аналітичної філософії. Методологічна установка метаетіческіх досліджень — переклад етичних проблем в галузь мови і подальше дослідження з відповідних мовних висловів з метою додання цим проблемам адекватної форми та елімінації псевдопроблем, що виникають через неправильне вживання слів і порушення правил логіки.

Читать далее →

Одна з найбільш обговорюваних тем, пов’язаних з функцією практичного розуму, яка претендує на істину, — є дискутованою досі кантівською провокаційною тезою про право на брехню. Як відомо, такого, згідно Канту, загального права не існує.

Ставлення до брехні в епоху Просвітництва, і відповіддю на питання про його правомірності. Слід сказати, що точка зору Просвітництва на це питання відноситься до загального надбання сучасного моральної свідомості і залишається сьогодні в силі. Вона заснована на розходженні між фальшивим висловлюванням (falsiloquium) і брехнею у власному розумінні (mendacium).

Висловлення просто фальшиве має місце у випадку, коли будь-хто висловлює щось інше, Читать далее →

Етичні системи в котрих визначалася суспільно історична природа моралі, прибічниками її були досить видатні і поважні люди такі як Аристотель, Т. Гоббс, Жан – Жак Руссо, Е Дюркгейм, Макс Вебер та багато інших не менш видатних та відомих і досвідчених людей Ці люди відносилися до досить різних філософських напрямів. Вони досить наполегливо і активно відстоювали соціально історичну природу моралі.

Концепції цієї моралі ґрунтуються також на тому що саме її виникнення збігалося з формуванням родоплемінного життя соме за часом виникнення і формування того Читать далее →

Розвиток етичної думки 19-20 ст. є третім періодом етичних вчень, який пропонує нове дослідження сфери моралі. Цей період характеризується становленням національної свідомості українців. Проблема «людина-нація» стає основною в етичних поглядах інтелігенції України 19 століття.

Основоположниками української етичної думки 19 ст. були викладачі університетів та духовних академій: С.Гогоцький, Г.Челпанов та інші. Центром їх досліджень була проблема людини та моральні питання.

У 19 ст. етика виділена як окрема самостійна наукова дисципліна одночасно пов’язана з Читать далее →

Рене Генон – відомий французький філософ та письменник. Він і до сьогодні зостається впливовою особою в області традиціоналістки і метафізики. Являється автором праць з тематикою від опрацьовувань традиції до ініціації і символізму.

У своїх роботах він радить або «представляти безпосередньо певні аспекти метафізичних теорій Сходу», або «пристосовувати ці вчення для західних читачів виграшним і найрозумнішим чином, постійно дотримуючись їх духу». Генон такі доктрини визначає як «універсальний символ».

Француз Рене Генон – одна з найбільш Читать далее →