В історії світової культури існує одвічний зв’язок пошуків сенсу людського життя зі спробами розгадати таїнство небуття, а також з прагненням жити вічно і, якщо не матеріально,то хоча б духoвнo, морально, перемогти смерть , примиритися з нею. Ні, мабуть , жодного значущого мислителя , який б не направляв свої творчі зусилля і шукання « розгадки » таємниці життя і смерті в усьому різноманітному палітурці їх взаємин. Безсумнівно , величина мислителя, знаходиться в прямій залежності від значимості і вкладу його в « скарбничку » проникнення в цю таємницю.

Читать далее →

Григорій Сковорода – визначний український мислитель, письменник, педагог світового масштабу XVIII століття. Його творчість мала величезний вплив на усю українську літературу, а надто XIX століття. А його філософські думки поділяли видатні українські діячі освіти і науки такі як П. Юркевич, В. Соловйов, М. Бердяєв. Тогочасна історична епоха і атмосфера, що в ній панувала, думки інших видатних мислителів того часу, загальні суспільні думки, ідеї та потреби народу безпосередньо впливали на розвиток і формування світогляду Григорія Сковороди.

Його називали “ символом української духовності”, напрочуд глибоким філософом і богословом. І не буде перебільшенням сказати, що його праці – це джерело, з якого українці протягом століть Читать далее →

Етику часто називають « практичною філософією » і трактують як область філософського знання , в якій вивчаються проблеми моралі і моральності , поведінки та способу життя людини , як він повинен жити , що повинен робити , принципи, що визначають поведінку людини. У кінцевому рахунку , слід зрозуміти , що рухає людиною , спонукає його до діяльності в певному напрямку або до бездіяльності , або , інакше , в чому сенс його життя ? І що таке мораль і моральність — це одне і те ж або різні речі ? У чому їх витоки , яке походження , генезис ?

Читать далее →

Історія розвитку етичної думки — це дуже довготривалий процес, який формувався, можна сказати, разом з становленням людини як особистості, а також з розвитком людських відносин. Люди в процесі свого розвитку, спілкуючись один з одним, вирішуючи певні проблеми. потрапляючи в різні ситуації, отримували життєвий досвід, який наштовхував їх на уявлення про мораль, додавав новий зміст в їхнє життя. Саме це і поклало основу для формування нових Читать далее →

Метаетика виступає новою галуззю етичної науки, відома раніше під ім’ям філософської, критичної чи формальної етики. Цю галузь часто включають до складу нормативної етики. Нічого дивного в цьому немає, тому що мова тут йде про основні питання етики. Що означають такі слова, як «добро», «зло», «борг», «норма»? Чи вільні наші дії або детерміновані? Чи є моральний вчинок відносним за своєю природою, коли те, що в певному місці і в певний час вважається добром, в іншому місці Читать далее →

У філософії І.Канта відводиться особливе місце проблемі правди і можливості брехні (навмисно неправдивого висловлювання) в практичній філософії. Ця тема до цих пір викликає численні дискусії.

Людство вже дуже давно розмірковує над питанням: Чи має людина право брехати іншій людині, і не усвідомлюючи при цьому порушення моралі і не несучи за це ніякої юридичної відповідальності, особливо, якщо мова йде про порятунок життя. Таким правом могли володіти наприклад дипломати, розвідники, лікарі(та інші), які виконують свій службовий обов’язок. Чи повинно поширюватися це правило і на інших громадян, наприклад у випадку будь-якої примуси? Чи можлива «брехня по необхідності», або, навпаки зовсім неприпустима і повинна вона бути карана?

Читать далее →

Платон (427 – 347 років до нашої ери ) був учнем Сократа, та вчителем Аристотеля, які також в свою чергу є відомими філософами.
У філософії Платона існують, так мовити, два вчення: — про світ ідей, та світ чуттєвих речей.

Звісно, якщо говорити про світ ідей, то для звичайної людини, чи тілесної істоти – він не доступний. Хоча, якщо вірити у життя після смерті, то в цьому світі ідей – існує безсмертна душа. Якщо гадати, що коли душа втілюється в тіло, так мовити стає рабом в замкненому матеріалі, звісно, що через певний час душа про своє існування у ідейному світі забуває, тому через це забування найчастіше зустрічаються люди, які нам зовсім не подобаються, і ми іноді не можемо зрозуміти чого…зазвичай це можна пояснити тим, що люди перестають, читати літературу, пізнавати щось нове, перестають прагнути до чогось прекрасного, бути мудрішими. Саме через пізнання згадується те, що Читать далее →

Питання любові завжди цікавило людину, це єдина річ яку переживають практично всі люди, котру не вивчиш, не прочитаєш у книжці, до котрої неможна доторкнутися. Любов у кожного різна, і кожний по різному її сприймає і відчуває. Тому якщо говорити про любов, то виникає питання: «це мистецтво, чи ні?». Саме тому я і вирішала досліджувати феномен любові по «Фромму», опираючись на його книгу «Мистецтво любові».

Взагалі, зміст книги Фромм передав у своїй передмові, яка одразу наштовхує читача на тематику, складність та серйозність книги. Відразу хочу виділити, що, в першу чергу, “Мистецтво любові” Читать далее →

Наше життя, квапливе, стрімке, хаотичне і часто суперечливе, не дає відповідальній, об’єктивній людині навіть осмислити його, не йде мова про кар’єру, політику і економічні колізії, тут не потрібно долучатися до тих вічних конкурентних гонок за життєвими благами, зараз потрібно саме осмислити його! Дуже багато людей, навіть не уявляють, які рішення вони можуть приймати наосліп, просто не осмислюючи, які будуть наслідки.

В чому сенс життя? Що таке щастя? Якими є справжні цінності нашого буття? – «вічні питання» етики і філософії, які є важливими для кожної людини на планеті, хоч ким би вона не була. Щоб осмислити найголовніше в Читать далее →

Володимир Мономах, який народився 26 травня 1053 та помер 19 травня 1125, був великим князем київський. Він був чудовим державним та політичним діячем, а ще й непоганим письменником. За часів князювання Володимира, а це з 1113 по 1125 роки,тобто 12 років, було набагато покращено політичне й економічне становище Київської Русі. Морально-етичні учення Володимира Мономаха базуються на християнських підґрунтях і має за ціль війну зі Злом через приборкання своєї гордовитості та уникнення гріхів, стальне дотримання праведності, здатне подолати все неправедне, що є у світі.

Державна мудрість , усвідомлення недоцільності будь-якого спротиву Провидінню і Промислу Божому, помірність у життєвих вимогах, активна благодійність, стриманість в емоційно-вольових Читать далее →