Одне з центральних місць у філософії С. Л. Франка займає дослідження проблеми сенсу життя. Головною його роботою по цій темі є книга «Сенс життя ». Головна ідея : «Чи є сенс життя, загалом , і якщо є , то в чому він полягає ? » У 1925 році С.Л.Франк написав « Про сенс життя ».

Пропонована книжка утворює як би природне продовження випущеної в 1924 році книжки «Крах кумирів «. Автор намагався виразити свої філософські ідеї в простій та загальнодоступній формі і говорить лише про те , що має насущне життєве значення . Він один з визнаних найглибших філософів, мислителів минулого часу.

Читать далее →

У сучасному суспільстві у зв`язку з прогресивним науково-технічним розвитком виникає все більше і більше проблем взаємопорозуміння та відносин між людьми. Суть цих проблем полягає у наступному, вони всі безпосередньо пов`язані з життєдіяльністю кожної людини у суспільстві. Тому, чим прогресивніше розвинуте суспільство, тим більше потреб та вимог кожної людини як складової суспільства та суспільства в цілому.

Читать далее →

Походження моралі має свою історію її походження. Прийнято вважати, що виникла вона в епоху матріархату. В цю епоху люди приручили тварин, розвивали навики вирощування рослин ( землеробства ), пізнали магію, навчилися малювати наскальні розписи. Трохи згодом виникли такі поняття як звичай, приписи.

Читать далее →

Багато імен видатних вчених пов’язано із закладом Києво-Могилянської академії. В різних галузях науки, як викладачі, так і їх учні, які досягли не малих висот завдяки своїм талановитим вчителям, та стали наряду з ними, заслуживши звання вчених. Чимало з них були філософами свого часу і зробили свій внесок в загальну філософську думку, яка була важлива на той час, та пройшовши через століття дійшла до нас. Саме в Києво-Могилянській академії було заснування та становлення філософської науки нашої країни. А діяльність вчених закладу вплинула на формування етики, як самостійної науки.

Читать далее →

Моральне виховання — це певний вплив оточення, що має формувати моральні якості, почуття, через засвоєння поведінки моральних ідеалів.
Поняття «мораль» кожна людина розуміє по своєму. У широкому та загальноприйнятому розумінні мораль — це певні норми,погляди,оцінки,що сформувались у суспільстві і координують відносини між людьми у сфері їх життя.

Завдання морального виховання навчити нормам та певним правилам моральної Читать далее →

Ідеї суперництва краси та добра давно вже не нова. Великі світу задавалися питаннями цінності та ступеню важливості для людини в різні епохи протиріччя чи асиміляції цих понять. Та перш ніж розглянути залежність або незалежність цих явищ одне від одного, спробуємо визначити їхню сутність.

Ми перебуваємо у світі, де панує краса, вона оточує нас. Проте розуміння суті її більш глибоке, прекрасне високе та естетичне, ніж уявляють собі більшість людей. Але звичайно в різні епохи поняття суті краси різнилися і модифікувалися. У період Середньовіччя гарним вважалося відображенням духовної краси, видима краса вважалася проявом невидимої краси. Мистецтво ставило за мету возвеличення духовної, внутрішньої краси, що відображалось у творчості Данте Аліг’єрі, Дж. Чосерра, Франческо Петраркa, Джованні Боккаччо, Сандро Ботічеллі та інші.

Читать далее →

Не можна не погодитися з думкою багатьох, що Фрідріх Ніцше справжній, великий філософ, його ідеї — впливові та дискусійні були, є і будуть. Таким людям, як Ніцше, відкриваються таємниці життя, вони мають здатність передбачати (або бачити) майбутнє, протиставляти його сьогоденню (в якому живуть), аналізувати, робити висновки.

Виклавши свої думки і довівши їх до певного кола — він вводить читача у шоковий стан, збурює море емоцій, заставляє задуматись, проаналізувати прочитане, доводити протилежне або після деякого часу визнати правоту своїх же суджень. Але залишитися байдужим уже не можна, а приймати сьогодення таким яке його нам нав’язують із народження стає неможливим.

Читать далее →

Ідея гуманізму відома та відтворена ще з доби Відродження, коли людина більш менш зі стану рабовласництва почала відстоювати свої права і набувати ціннісного стану та набагато більше прав.

Повага до гідності людини стоїть в перших рядах ідеї гуманізму, звернення до прав та розуму людини, виявлення себе в суспільстві. Людина повинна мати право на особисте щастя, створення сім’ї, виявлення любові до ближнього, прояв своїх почуттів, вимовляння сласних думок.

Читать далее →

Мудрість бере початок з коріння. Корінням українського народу є етична думка Київської Русі, яка сконцентрувала у собі прадавні вірування слов’ян, своєрідність сприйняття нашими пращурами християнської догматики, тощо.

Етична спадщина мислителів Київської Русі дуже чітко розкриває глибинні основи ментальності слов’янських народів.

З джерел писемності Київської Русі, ми дізнаємося про особливості тлумачення церковного та світського віровчення, та унікальне, для тогочасного європейського світогляду, явище кордоцентризму. З глибини віків перед нами постають постаті таких великих мислителів як Ілларіон Київський, Володимир Мономах, Святослав, Василій Великий, Даніїл Заточник, тощо.

Читать далее →

На етапах розвитку нашої держави формувалися системи моральних цінностей. З давніх давен наші пращури намагалися знайти відповіді на запитання як жити, що таке добро та зло, несправедливість і справедливість, стосунки між людьми.

Тривалий час наші предки взагалі не торкалися питання моралі. Проте певні ситуації і конфлікти зацікавили осмислення їх моральної свідомості. Коли людина ще не виокремлювала себе від природи, а була разом з природою, велику роль відігравала міфологія. Завдяки їй люди усвідомлювали себе в світі. Усі українські міфі, різноманітні вірування були пов’язані лише з природою. Людина, яка жила в ті часи намагалася бути з природою в гармонії. Міфи уособлювали в собі найперші загальні риси про такі явища як добро та зло. Міф поступово відходить, а на зміну йому виникає нове філософське мислення, яке вже створює понятійну картину світу.

Читать далее →