Фрідріх Ніцше був ствердженим моралі, іноді критикуючи та навіть заперечуючи її. Філософ керувався при цьому тим, що форми моралі стали головними перешкодами на шляху піднесення людської особистості.

Ф. Ніцше пропонував переоцінку цінностей, яка спрямована головним чином на вивільнення творчої енергії особистості, яка змітає на шляху утвердження свого «я» всі стереотипи, усталені раніше.

Людина повинна ліквідувати традиційні, орієнтовані релігією, нав’язуванні зовнішнім світом моральні цінності для повного «звільнення життя».
Заперечується метафізика волі. Підкреслюється, що насправді мова йде про сильну чи слабку волю.

Читать далее →

Поняття етики завжди турбувало людство. Багато філософів і мислителів замислювались над найважливішими питаннями всіх часів і народів—про сенс життя, мораль і моральність, добро і зло. Як наслідок роздумів, видано величезну кількість книг, трактатів та праць, в яких можна простежити ставлення людей до цих важливих і актуальних питань на різних етапах розвитку суспільства.

Не один філософ намагався розтлумачити важливі етичні поняття та донести їх до народних мас. Але по-справжньому вдалося це лише деяким з них. Їхні праці лишаються актуальними й до сьогодення. Їх детально вивчають, перекладають, цитують. Це свідчить про те, що сфера людських відносин і взаємодії завжди цікавила людей. Величезний вклад, в цю сферу зробив учень Платона, Арістотель.

Читать далее →

Вже на початку ХХ століття було поставлене питання про необхідність переосмислення завдань етики, знаходження нових шляхів і методів, в порівнянні з попередньою традиційної етикою.

Дж. Е. Мур був першим, хто виступив з критикою всіх традиційних напрямів етики. Він докладно проаналізував недоліки і помилки метафізичної, найбільш яскраво представленої ще І. Кантом, натуралістичної етики, в самих різних її різновидах, і показав, що жодне з існуючих в ній напрямків не в змозі вирішити жоден з її основоположних питань — що таке добро, ідеал, правильна поведінка, щастя.

Читать далее →

Навчальний процес – це цілеспрямована взаємодія, сукупність послідовних і взаємопов’язаних  дій учителя і учнів. Внаслідок цієї взаємодії здійснюється засвоєння наукових знань, умінь і навичок, формується вміння використовувати їх у житті.

Разом з тим, сучасний навчальний процес має на меті формувати самостійне мислення учнів, їх спостережливість, розвиток пізнавальних здібностей основних світоглядних позицій. Учасники навчального процесу зобов’язані володіти елементами культури розумової праці.

Читать далее →

“Світ ловив мене та не впіймав…”

Г.С. Сковорода

Життя та діяльність Григорія Савича Сковороди припадає на XIII століття. Головною темою його творчості завжди була людина, тобто — бiологічна iстота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. Саме тому Григорій Сковорода так багато уваги приділяв вихованню, особливо етичному та моральному. Чи залишилося ж місце етичному вченню Сковороди в сучасному світі науки та технологій? Про його актуальність сьогодні ми й будемо говорити далі. Отже, поринемо у минулі часи, часи життя та творчості Григорія Савича Сковороди.

Читать далее →

Кохання… Часто це почуття неможливо описати. Звідкіля воно взялося в людському житті? Вчені доводять, що воно існувало ще за часів первісних людей.  Якщо вірити багатьом дослідженням, то саме так і було.

На перший погляд здається, що кохання, —  як бажання задовольнити свої тілесні потяги за рахунок чогось (когось) немає нічого спільного з мораллю.  Та це не так. Споконвіку разом з розвитком суспільства розвивалась мораль, розвивались людські відносини, змінювалось становище поняття «кохання»  в людській взаємодії.

Читать далее →

Як відомо, етика — це філософська дисципліна, яка вивчає мораль та моральні відносини у суспільстві. Саме етика визначає і формує шляхи та засоби вдосконалення моральних стосунків між людьми. Об’єктивною стороною етики є мораль. Мораль являє собою систему поглядів, уявлень, норм, правил, які регулюють поведінку людей. Також вона є однією з форм суспільної свідомості.

Читать далее →

“Серед наших понять… Поняття моральності найважливіше ”
І. Кант

Етика є однією із найдавніших філософських дисциплін. До числа її фундаторів ми можемо віднести і відомого німецького філософа Іммануїла Канта. Його по праву вважають творцем найвищої філософії – практичної – етики та естетики. Основними працями Канта з етики є – «Критика практичного розуму» (1788) «Критика чистого розуму» (1781) та «Критика здатності судження» (1790). Найвідомішими виданими творами філософа вважають: «Лекції з етики» (1782), «Про початкове зло у людській природі» (1792) «Основи метафізики моральності» (1785) та ін.

У своїх численних роботах він вивів та обґрунтував принципи власної теорії етики – ідеалістичної, всезагальної та дещо формальної.

Читать далее →

У філософському здобутку Г.-В.-Ф. Гегеля не існує жодної праці, повністю присвяченої проблемам етики. Однак вся його філософська наука в якомусь понятті була етикою, оскільки висвітлювала становлення цілковитого духу, що втілює самопізнання абсолютної ідеї. А єдність людини, суспільства і сенсу необмежений дух є свідомою, довготривалою і безперешкодною творчістю. З його поглядів, процес самопізнання цілковитої ідеї є в отриманні духом волі, а вихід до неї має підказати людині філософія.

Читать далее →

Педагог (або ж викладач чи вчитель) – це така людина,така особа, яка займається виховною роботою, має певний досвід та підготовку в цьому,тобто людина яка навчає інших людей і передає їм певні знання про життя і не тільки.

Людина, як і було це завжди, прагне до досконалості і бездоганності, адже це надає їй якось внутрішньої сили, здатність до створення культурних цінностей. Тому, постійно вдосконалюватись повинен і педагог, не тільки для самого себе, а й задля обов’язку – бути носієм моральної високої культури.

Читать далее →