Жителям двадцять першого століття Геракліт відомий як давньогрецький філософ-матеріаліст видатний діалектик стародавніх часів. Сьогодні ми можемо говорити лише приблизно про роки життя філософа, це шосте століття приблизно 544, 540 — рік народження і 480 р.до нашої ери — дата смерті.
Творчу половину життя Геракліта можна віднести до часу,коли господарювали переселенці. Персидська імперія, була міцною у військовому плані намагалися поширити своє панування на захід філософ являвся сучасником невдалого підкорення персами різних міст та містечок .
Геракліт – був аристократом за походженням його політичними поглядам було негативне ставлення до демократії, що прийшла на зміну аристократії .
Своє вчення Геракліт написав у творах «Про природу», з якого до нашого часу дійшло 130 фрагментів.
Спробуємо розглянути і проаналізувати деякі з них . В поясненні природи Геракліта можна вийти з його матеріалістичного вчення про життєву силу вогню. Відкинувши релігійно – міфологічні уявлення про світ, він старався довести ,що світ не може бути створений Богом ,а є і буде назавжди живим вогнем,який може спалахувати і згасати.
Думки матеріального поєднання світу у Геракліта зближується з основною ідеєю плинності всього існуючого, Геракліт навчав, що все може перебувати у вічній системі виникнення і зникнення тому праця, має бути в різних напрямках, в одному напрямку вона не може бути. Кінцевою причиною різноманітних змін в природі філософ вважає боротьбу протилежностей «Все може відбуватися через суперництво».
Варто наголосити, що йому також належить багато глибоких загадок про зв’язок і взаємопереходи різних думок. Об’єктивна необхідність, та закономірність природи Геракліт називав логосом. Пізнання природи, за Гераклітом є проникненням в її логос .тобто в закономірність, що досягається за допомогою спостереження і мислення. Незвичайними здається і на ліричні погляди мислителя .
У деяких фрагментах вчений формулює думку про демократичність верхівки свого народу. Головне положення політичного бачення Геракліта, що влада має бути схильна до меншості «найкращих» ,а більшість навпаки стараються набивати поваги,наче вони цари всього. Геракліт старався утримуватися від суспільно — політичної думки
Про основне положення Геракліта ми дізнаємося в діалозі Платона «Кратил». За його словами,рух- це найбільша характеристика процесу людського життя, яке може поширитися на всю існуючу природу, на всі явища і предмети. Рух вічно буде змінюватися, в нього немає одного єдиного напрямку .За Арістотилем, Геракліт казав: «Що сонце, не лише щоденно виходить,а й має здатність безперервно оновлюватися».
Будучи універсальним ,тобто охоплюючи всі природні явища і процеси, рух має одну єдину основу. Ця думка Геракліта розкривається в деяких його афоризмах,один них « Цей світовий порядок — який є однаковим для всього світу, його не міг створити ніхто з так званих Богів, ні з простих людей, але він існував і завжди існуватиме, і вічно буде живим вогнем , і ніколи палаючим, і ніколи згасаючим». Вогонь, найбільш красиве, рухоме,яскраве, мінливе явище , з тих які є в основі природи, тому то він являється першоосновою всього.
У висловах філософа, що дійшли до нас, є цілий ряд чудових за змістом, де філософ наголошує, що процес різноманітних змін які відбуваються в нашій природі — це лише змагання протилежностей «Про те, що вони можуть розходиться і так само сходиться з різних тонів та красок» виникає те чудова і прекрасна гармонія,всього сущого, тому. що все виникає завдяки боротьбі».
Таким чином, значення боротьби в морському суспільстві так і в природі взаємо переплітається в філософському вченні Геракліта. Визначаючи якості головної характеристики життя боротьбу протилежних сторін,філософ у той час старається пояснити, що протилежності, які баряться не просто існуючі:вони поступово переходять одна в одну, зберігаючи при цьому їх основу.
Світ єдиним в ньому все пов’язане між собою, кожен процес, явище та характеристика яка переходить у свою власну протилежну сторону, і тому більшість людей мають знати, що різні якості повинні бути не ізольовані від світу, а навпаки пов’язуватися.
У мислителя ми можемо знайти великий, при великий інтерес до основної проблеми навчити та пізнати. Він виразно виділяє труднощі,що є перед кожною людиною на дорозі до пізнання «За якою, якщо не підеш, не знайдеш своєї душі. На мою думку це є дуже глибокою думкою кожної людини над якою важливо задуматися.
Геракліт говорив, що природа любить грати у хованки. І це може означати, що для людини, щоб дійти до пізнання потрібно докласти багато зусиль, бо природа просто так не дається, до неї, щоб дійти потрібно прокласти дорогу, яка складає багато непростих завдань. Люди завжди думають, що відповідь знаходиться на поверхні, але сильно помиляються в цьому, щоб знайти її потрібно проникнути глибоко в природу речей.
Мудрими і майже сучасними є думки Геракліта в одному з фрагментів де він виступає проти несвідомого переслідування традиціями, проти запозичених чужих думок і поглядів. « Не слід що небуть переймати несвідомо і догматично».
З цих та інших думок можна зробити філософський висновок що творець старався привернути увагу інших філософів нового часу. Кант, Гегель прагнули по своєму прокоментувати вчення Геракліта. Дещо зазначити та сприймати. А чи справді був рух, про який розповідав Геракліт в сиву давнину.
Ми можемо сказати, що філософські узагальнення і висновки і є тим фрагментом процесу, на якому побудована нинішня і майбутня, матеріальна і моральна світобудова.
Життя Геракліта є дуже складним,і його важко вивчати, і для цього потрібно багато часу, щоб його в цілому дослідити. Але я постаралася викласти саме головні думки, були видно, що філософ дуже красиво поєднав природу і людину. Найбільше мені сподобався опис вогню, на мою думку його можна порівняти з думкою людини, яка має здатність появлятися та зникати не очікувано. Мені було цікаво вивчати етико-філософські думки Геракліта, з його праці можна дізнатися багато чого цікавого.
