Критичне мислення необхідно сучасній людині для реальної оцінки, як навколишньої дійсності, так і свого місця в суспільстві, здоров’я, своїх можливостей. Визначимося з поняттям критич- не мислення, як сприйняттям фактів, їх аналізом, порівнянням, придбанням власної точки зору і здатністю її захисту, умінням прийняття рішення і готовністю нести відповідальність за нього [2]. Як бачимо, критичне мислення тісно пов’язане з компетент- ністю людини. Де можна навчитися критично мислити? Виходячи з того, що навчання починається все з більш раннього віку, то відповідь буде ― в школі.
Для розвитку в учнів критичного мислення, їм потрібно запропонувати цікаву і практично значущу тему. Але процес шкільного навчання предметів передбачає оволодіння певним масивом знань і умінь. Наприклад, під час вивчення хімії від школяра вимагають: знання понять, формул, законів, вміння писати хімічні рівняння і вирішувати завдання.
Очевидно, що цікавого тут мало. Рішення проблеми поєднання необхідності й особистого інтересу ми бачимо в упровадженні в процес навчання проектну діяльність. Проектна діяльність учнів в процесі навчання може прохо- дити в рамках навчальних проектів різних типів [1].
Найкращим варіантом для формування критичного мислення, на нашу думку, будуть міні-проекти, зміст яких буде забезпечувати огляд вза- ємозв’язків людини і біосфери в контексті парадигми сталого розвитку. Саме під час виконання цих проектів відбувається під- готовка школярів до самостійної індивідуальної роботи, навчання виділяти і реалізувати етапи досліджень, працювати в команді, логічно, коротко і доказово висловлювати думки і, головне, зро- зуміти, що у світі все взаємопов’язано і взаємозалежне.
Розглянемо приклад вивчення теми «Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції ». Тема досить складна, на погляд учнів пов’язана лише з предметом хімія, сприймається ними як неминуча необхідність і не зрозу- міла до кінця навчання більшістю. Підійдемо до вивчення даної теми інакше. Вивчення даної теми проведемо у вигляді міні-проекту. Клас ділиться на групи, які вивчають один навчальний матеріал і відпо- відають на запитання, що одночасно є планом роботи-досліджен- ня. Останнє з запитань у кожній з груп індивідуальне.
Завдання вчителя ― переконати учнів в необхідності знань для подальшого життя, тобто мотивувати їх до навчання. 1. Організаційно-підготовчий етап. Учитель: мотивує учасни- ків, формує мікрогрупи, допомагає у визначенні мети і завдань проекту, розробці плану його виконання. Учень: визначає мету і завдання дослідження, складає план. Мета: ознайомитися з законом збереження маси речовин і його дієвістю на практиці. Запитання (3 – однакові, четверте – індивідуальне для кожної з груп). 1. Що відбувається з речовиною в процесі хімічної реакції.
Наведіть приклад. Намалюйте постер. 2. Дайте визначення поняття схема хімічної реакції. 3. Поясніть закон збереження маси речовин на прикладі хі- мічної реакції за допомогою схеми реакції. Намалюйте постер. 4. Наведіть приклад виконання закону збереження маси ре- човин в побуті і в природі. Намалюйте постер. 4. Поясніть, навіщо для обробки рослин гербіцидами розра- ховують маси хімічних сполук на певну площу. 4. Поясніть, як впливатиме на організм людини перевищен- ня дози отрутохімікатів при обробці картоплі для захисту її від шкідників? 4. Для приготування варення з вишень на 1 кг ягід необхідно 1 кг цукру. Чи можна приготувати варення, якщо є 5 кг вишень і 4 кг цукру?
Дані питання і завдання є складовою критичного багаторів- невого опитування, де питання №1 ― питання на синтез, що вимагає творчого підходу до вирішення і неординарного мис- лення; №2 ― конкретне запитання з відтворенням фактичної інформації; №3 ― на тлумачення змісту теми під час знахо- дження зв’язків між законом, фактами і визначеннями; №4 ― на оцінювання ситуації (правильне і неправильне застосування знань).
2. Пошуковий етап. Учитель: консультує за змістом проекту, допомагає в узагальненні матеріалів, стимулює розумову діяль- ність учнів, контролює і оцінює проміжні результати кожного з учасників, проводить моніторинг спільної діяльності групи учнів.
Учень: збирає, аналізує і систематизує інформацію, обговорює її в мікрогрупах, висуває і перевіряє гіпотези, проводить само- контроль виконання плану дослідження. Для знаходження відповідей і виконання завдань учень по- винен: 1) згадати поняття речовина (її будову), хімічна реакція; фі- зичне явище; вибрати знайому йому хімічну реакцію; розібрати механізм реакції (для чого скласти схематичний малюнок про- цесу).
Результат: вибираючи приклад реакції, учень розуміє, що хімічні процеси відбуваються навколо нього і їх можна пояснити. Створення постера зі схемою процесу розвиває логічне мислення, вміння аналізувати, конкретизувати і структурувати дані; 2) ознайомитися з поняттям схема хімічної реакції. Резуль- тат: учень навчається знаходити потрібну інформацію в тексті (в підручнику); 3) пояснити процеси, що відбуваються в результаті хімічної реакції з молекулами і атомами, з яких вони складаються; роз- рахувати масу речовин, що вступили в реакцію і утворилися в її результаті; схематично відобразити виконання закону збереження маси речовин в процесі хімічної реакції.
Результат: створюючи постер, учень повторює значення формули хімічних речовин, розвиває вміння розраховувати молекулярну масу речовини за формулою, навчається складати схему реакції, розраховувати співвідношення мас до і після реакції, переконується в дієвості закону; 4) зрозуміти і переконатися у необхідності знання закону збе- реження маси речовин для вирішення пов’язаних з ним проблем в побуті і навколишньому середовищу; узагальнити отримані знання можливістю реалізації їх на практиці.
Результат: учень критично оцінює свої знання і реальні факти, узагальнює знання і застосовує їх на практиці, розуміє взаємозв’язок і взаємозалеж- ність природних процесів.
3. Підсумковий етап. Учитель: допомагає в розробці звіту роботи, є експертом під час захисту проекту, аналізує і оцінює внесок кожного з виконавців. Учень: оформлює результати ді- яльності, готує презентацію. Ілюстрацією результатів проектної діяльності може бути CONCEPT MAPS (схеми взаємозалежності досліджуваних понять і дій). Презентація відбувається у вигляді пояснення постерів.
4. Презентація отриманих результатів. Учитель: оцінює ре- зультати роботи. Учень: усвідомлює отримані результати і захи- щає зміст проекту. Результат: розширення в учня словникового запасу, вміння чітко сформулювати думки, доказово відстояти свою точку зору.
5. Рефлексія. Підведення підсумків, створення ситуації успіху. Результат: усвідомлення учнем факту, що хімія ― жива, необхідна в подальшому житті наука, знаючи закони якої можна вирішувати питання, що не знаходяться в сфері предмета її вивчення. В процесі роботи на проектом в учнів сформувалося критичне мислення як щодо фактичного матеріалу, отриманого з підруч- ника, так і знань, отриманих ними раніше.
Список літератури
1. Т. І. Вороненко. Класифікація Навчальних проектів. Київ : Педагогічна думка, 2016. Вип.17. 552 с.
2. Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів. Київ : «Плеяди», 2006. 220 с.
Тетяна Вороненко, к. пед. н., старший науковий співробітник, Інститут педагогіки НАПН України l
Для формування у старших дошкільників медіакультури та комунікативних здібностей необхідно розвивати такі якості, як увага і спостережливість, без яких неможливе творче сприйняття навколишнього світу, уява і фантазія, які є головною умовою для будь-якої творчої діяльності, а також інтерес до використання медіаосвітніх технологій з метою самостійно і критично оцінювати отриману інформацію. Не менш важливо навчити дітей погоджувати свої дії з партнерами, активізувати розумовий процес в цілому. Вирішувати ці завдання можна за допомогою загально-розвиваючих, спеціальних медіаосвітніх ігор.