Мораль відіграє важливі функції у суспільстві та житті особистості, допомагає в життєдіяльності людини: дає можливість здійснювати успішну комунікацію між людьми, регулює стосунки та поведінку людей різних соціальних прошарків, створює соціальний комфорт в групах, що співпрацюють, забезпечує можливість співіснування людей та взаємодопомогу між ними. В соціумі, особистість поводиться відповідно до своїх моральних принципів, які вона всотувала з дитинства, з різних соціальних інститутів ( сім’я, церква, школа та інше), і відповідно до своїх моральних переконань, людина діє та ставиться до інших людей. З цього можна зробити висновок, що мораль нав’язується ззовні та набувається під час життєдіяльності, через рефлексію та спостереження за іншими індивідами. Тому, в цьому випадку, мораль відіграє координуючу функцію, забезпечує людині життєвий орієнтир.
Мораль може здійснювати інтегративну функцію, об’єднувати людей з однаковими поглядами, цінностями, що призводить до зміцнення соціальних зв’язків та підвищенню комунікації. В сучасному світі, в епоху розвинутих технологій, шаленого інформативного тиску, людині важко зберегти особистісну моральність, культуру, тому що вона постійно піддається зовнішнім інформативним впливам. Через це, людина з високим рівнем культури, буде відчувати огиду до низького інформативного продукту (телепередач, радіопередач, Інтернет сайтів тощо). Відштовхуючись від цього, можна зробити висновки, що мораль відіграє захисну функцію (захищає від усілякого інформаційного «сміття»), і зберігає внутрішній світ людини в гармонії та злагоді.
Є багато відомих людей, з великими талантами і високим інтелектом, але з низьким рівнем моралі. Вони живуть за цими життєвими принципами і згодом зазнають внутрішнього та соціального падіння, тому що їх норми і правила поводження, не відповідають загально прийнятим нормам суспільства. Життя їх стає нестерпним, вони відчувають тиск з боку суспільства та влади. Як результат, вони або підкоряються суспільнім нормам, або витісняються соціумом та караються адміністративними органами влади. Тому мораль, можна порівняти з сіллю, яка не дає людству зіпсуватись настільки, щоб воно само себе знищило.
Важливим аспектом виховання людини, є моральне виховання внутрішнього світу особистості, без якого неможливо виховати культурну, чемну, доброзичливу людину. Головною складовою частиною інтелігентності людини, повинно бути доброзичливе, толерантне ставлення до оточуючих. Не дивлячись на переконання інших, високоморальна особистість буде з повагою ставитись до інших. Отже, у виховному процесі, мораль відіграє важливе місце у становленні внутрішнього світу людини, формуванні світоглядних позицій, ставлення до власного життя. Мораль наповнює людську діяльність змістом, а існуванню людей надає сенсу. Вона стає внутрішнім світлом людини, яке освітлює життя, й направляє його до мудрості, розуму, вивчення звичаїв та обрядів минулих поколінь, мотивує до пізнання всесвіту, законів природи.
З давнини люди прагнули до об’єднання в племена, для того щоб забезпечити своє виживання. Це вимагало певного ладу та організації діяльності плем’я. Звичаї допомагали формувати стереотипи поведінки в ставленні до інших, що створювало суспільну ієрархію в поділі обов’язків та створювало лад в племені. Основою цього устрою була повага молодших членів до дорослих, і турбота останніх про менших, це створювало сприятливі умови для виживання людей на землі. На противагу цього співставимо аморальність, неповагу до літніх людей, егоїзм, і можна побачити хаос, який є ворогом всілякої моральності та духовності. В такому випадку, життя стає нестерпним і важким для тих, хто є слабким, немічним та неспроможний забезпечити своє життя. Тому закон природи каже, що виживає найсильніший, най витриваліший, найрозумніший. Мораль забезпечує захист слабким, немічним, діючи в серцях людей, вона примушує співчувати іншим в їх нещасті, йти на допомогу навіть тоді, коли це коштує власного добробуту та життя. За всю історію людства, можна пригадати безліч випадків, коли одна високоморальна людина, страждала за всіх і як результат страждань – гинула. Через це, етика проголошує головною цінністю людину та її життя. В цьому разі мораль відіграє зберігачу функцію, оберігає існування роду людського та забезпечує йому майбутнє. Заглядаючи в історію людства, чітко простежується як падіння моралі, культури, гуманності призводило до загибелі міст та держав. Можна згадати про Содом та Гоморру, які були знищені через розбещення суспільства, наявність зла та всілякої неправди.
Підбиваючи підсумки, і систематизуючи вище написане, скажемо, що науковці виокремлюють такі функції моралі: регулятивну, комунікативну, оцінно-імперативну, пізнавальну, виховну, орієнтувальну.
Регулятивна функція: мораль містить в собі систему норм, правил, настанов і табу, що регламентують поводження людини в суспільстві й забезпечують лад в державі.
Комунікативна функція: моральність людини пізнається лише в міжособистісних стосунках, в ставленні до інших й у взаємодії між людьми.
Оцінно-імперативна функція: мораль вимагає від людей дотримання загальнолюдських норм та правил, які сформувалися в історичному процесі, й оцінюють дії людини.
Пізнавальна функція: живучи в суспільстві, індивід вивчає моральні норми й правила, соціалізуючись, засвоює мораль суспільства в якому живе.
Виховна функція: засвоюючи мораль, людина стає вихованішою, культурнішою, тому що вона починає осуджувати людину за скоєне зло.
Орієнтувальна функція: здобуваючи високу моральність, людина починає орієнтуватись в системі ціннісних орієнтирів, і стає соціально спрямованою на добро.
Всі моральні функції між собою тісно пов’язані та діють в щільній взаємодії. Вони допомагають людині швидко ставати частиною соціального оточення, в яке вони потрапили. Забезпечують отримання щастя, від співіснування з людьми, й дають людині значну мудрість в життєвих негараздах та проблемах.
