Сучасна початкова школа покликана забезпечити створення можливостей дляповноцінного розвитку молодших школярів, формування їх як творчих самодостатніх
особистостей. Ця обставина потребує переорієнтації вчителів не на здобуття знаньзаради знань, а на створення умов для їх використання у практичному житті дітей. Томуголовним завданням учителя виступає створення умов для досягнення максимального розвитку кожної дитини. Ситуація утруднюється тим, що серед учнів є діти — представники різних соціальних груп, вихідці з сімей різних типів.
Так, сучасномувчителеві доводиться працювати, серед інших, з дітьми із сімей трудових мігрантів.Тому професійна підготовка сучасного вчителя повинна удосконалюватися відповіднодо соціальних запитів і потреб. Відповідно до «Державного стандарту початкової загальної освіти» після закінчення початкової школи в учнів, серед інших, повинна бути сформована соціальнакомпетентність. А досягти такого результату зможуть учителі, котрі самі є професійнокомпетентними. Вирішенню важливих питань професійного становлення майбутніх учителівсприяють дослідження сучасних науковців Н. Дем’яненко, О. Дубасенюк, І. Зязюна,В. Лугового, Н. Ничкало, В. Майбороди, М. Марусинець, О. Пєхоти, Н. Протасової [1;2].
Водночас науковці характеризують загальнодидактичні питання професійноїпідготовки, не виокремлюючи готовність до опікунсько-виховної діяльності. Сформованість компонентів готовності майбутнього педагога до опікунсько-виховної діяльності на етапі професійної підготовки визначається досягнутістю рівнівтакої компетентності. Тому метою статті є їхня характеристика. Високий рівень. Студенти мають інтерес до набуття готовності до опікунсько-виховної діяльності в процесі вивчення відповідних дисциплін циклу професійної іпрактичної підготовки.
Знання, отримані у процесі вивчення цих дисциплін, вважаютьглибокими, достатніми для встановлення довірливих стосунків, спілкування з ДМ,здійснення виховного впливу. Виявляють знання відповідності опікунсько-виховнихумінь обраній педагогічній професії, за якою хотіли б працювати в майбутньому.Самооцінка готовності до опікунсько-виховної діяльності — висока. Така самооцінкапідтверджується результатами академічної успішності. Комунікативні, організаційніздібності розвинуті на високому рівні, сформований високий рівень емпатії.
Студентивважають, що більшість професійно важливих соціально-педагогічних умінь вонинабули у процесі професійної підготовки. Середній рівень. Студентам важко остаточно визначитися з тим, чи викликали уних інтерес дисципліни й теми соціально-педагогічного характеру. Знання, отримані впроцесі вивчення дисциплін соціально-педагогічного характеру, вважають неповними,не зорієнтованими на виконання професійних завдань. Виявляють знання лише деякихпсихолого-педагогічних умінь, які необхідні для обраної професії вчителя початковихкласів, за якою хотіли б працювати в майбутньому або утрудняються з визначеннямзначущості зазначених умінь. Самооцінка опікунсько-виховної компетентності — середня.
Самооцінка знань з дисциплін соціально-педагогічного характеру неузгоджується з результатами академічної успішності за даними дисциплінами.Простежується розбіжність у рівнях розвитку комунікативних та організаційнихздібностей. У самооцінці сформованих соціально-педагогічних умінь, необхідних для реалізації опікунсько-виховної діяльності, спостерігається дисгармонія: припереважанні умінь, сформованих частково, інші визнаються сформованими або несформованими.Низький рівень. Студенти не вважають дисципліни, якими представленапрофесійна підготовка до опікунсько-виховної діяльності, такими, які становлять для них інтерес.
Академічна успішність з дисциплін, якими представлена професійнапідготовка до опікунсько-виховної діяльності, є низькою. Свої знання студентивважають фрагментарними, які не дають уявлення про специфіку майбутньоїопікунсько-виховної діяльності, утруднюються з визначенням умінь, необхідних дляїї реалізації, або вказують їх помилкові співвідношення. Самооцінка опікунсько-виховної компетентності — низька. Комунікативні та організаційні здібності — насередньому або низькому рівнях. У самооцінці сформованих умінь, необхідних для реалізації опікунсько-виховної діяльності, спостерігається дисгармонія: припереважанні несформованих умінь, інші визнаються сформованими частково.
Для аналізу даних використовувався весь арсенал статистичних таінтерпретаційних методів: кількісні — математичні, статистичні методи (побудоваграфіків, таблиць, перевірка значущості статистичних розбіжностей тощо) та якісні(аналіз і синтез отриманих даних, їх систематизація та порівняння, визначеннязакономірностей, формулювання підсумків та висновків). Для опрацюваннядослідницьких даних і розрахунку статистичних показників використовуваласяприкладна комп’ютерна програма SPSS for Windows, версії 16.0 та 11.5.0.Об’єктивність отриманих даних забезпечувалася значною кількістю вибіркидосліджуваних, використанням різноманітних, взаємодоповнюючих діагностичнихзасобів, перевіркою статистичної значущості отриманої інформації.
Обґрунтування методики та організації констатувального етапу дослідженнястану професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до опікунсько-виховної діяльності надало можливість визначити такі методи дослідження: методизбирання інформації (психодіагностика, анкетне опитування, експертне оцінювання);кількісні (математичні та статистичні методи) та якісні (аналіз, синтез, порівняння)методи опрацювання експериментальних даних; інтерпретаційні методи (визначеннязакономірностей, формулювання підсумків та висновків).Особисті розробки автора виявились ефективними для вимірювання критеріїв,показників готовності майбутніх учителів початкових класів до опікунсько-виховноїдіяльності.
Отже, сформованість компонентів готовності майбутнього педагога доопікунсько-виховної діяльності на етапі професійної підготовки визначаєтьсядосягнутістю рівнів такої компетентності. Ми виокремили та охарактеризуваливисокий, середній, низький рівні. Дана стаття не вичерпує всіх аспектів проблеми підготовки майбутніх учителівпочаткових класів до опікунсько-виховної діяльності з дітьми мігрантів. Подальшогодослідження потребують питання визначення та вимірювання критеріїв професійноїготовності, створення моделі формування майбутніх педагогів до опікунсько-виховної діяльності.
Література:1. Дубасенюк О.А. Розвиток вищої освіти: тенденції та перспективи / О.А. Дубасенюк// Людиноцентризм як основа гуманітарної політики України: освіта, політика,економіка, культура: матер. Всеукр. конф. – К.: ІОД НАПН України. – 2011. – С.135-142.2.Пєхота О.М. Особистісно орієнтоване навчання: підготовка вчителя: монографія /О.М. Пєхота, А.М. Старєва. – Миколаїв: Іліон, 2007. – 272с.
Автор Сабат Наталія Іванівна
