Етику визначають як науку, що вивчає мораль. А також як визначення етичних норм поведінки, сукупність моральних правил. Основною заповіддю християнства є:любов до Бога і ближнього свого. Вважається, що за не дотримання цієї заповіді на людину чекає кара. А за дотриманням цієї заповіді людина одерже дарунок.
Біблія не тільки дає нам інструкції як жити, а й дає певні настанови людям. Також в ній ми можемо знайти все що необхідно нам для чесного і праведного ведення життя. Але ж Біблія не має повний перелік подій які можуть зустрітися в нашому житті. Тож як ми можемо всі ці проблеми етики подолати без настанов Біблії. Саме цю проблему і розглядає християнська етика.
Тож, християнська етика – це певні принципи якими керується людина. Божі заповіді не дають нам повний перелік як саме діяти, але за ними ми можемо вирішувати як саме вчинити. Наприклад, ще однією заповіддю є не нашкодь іншим. Так в тих чи інших ситуаціях ми вирішуємо як будемо діяти аби не нашкодити оточуючим.
Ще одним прикладом є те, що в Божому Слові немає заборони алкоголю і наркотиків, а ми розуміємо, що це — погано. Ми знаємо що ці речовини завдають великої шкоди здоров’ю тіла.
Вирішуючи питання і знаходячи відповіді на них ми завжди можемо опертися на християнську етику. Іноді нам нелегко знайти правильний шлях, тож необхідно трішки попрацювати. Необхідно слухати своє серце, вірити в Бога і його любов до нас. Також з вирішенням певних питань може допомогти молитва. Молитва з споконвіків вважається однією з ланок зв’язку з Богом. Під час молитви людина просить у бога допомогу або восхваляє його і дякує йому.
На мою думку яскравим прикладом молитви є «Отче Наш». Також для вирішення своїх якихось проблем і заради знаходження підтримки ми молимося до ікон. Люди приклоняються до чудотворних ікон метою покращення здоров’я. А ще для того, щоб позбутися духовних і тілесних захворювань. Люди очікують змінити своє життя на краще. Стати здоровими, щасливими, покращити добробут сім’ї. Тож, молитва і преклоніння перед іконами — це певне таїнство між людиною і Богом.
Також християнська етика має підґрунтя у вигляді десяти Заповідей Божих та двох заповідей любові. А також гарного поводженням з тілом та душею людей та інших людей та науці Ісуса Христа. Велику увагу приділяють гріху, за власної волі та заподіяння шкоди гідності іншим.
Гріх — це величезне зло, яке руйнує перш за все людину із середини. Гріху піддається душа, в прояві тілесних дій людини, слова і думки людини, а а також злі наміри.
Ще гріх є зневагою по відношенню до його любові до нас. Ісус Христос пожертвував собою заради спасіння наших душ. Вдячністю за це повинна бути наша любов до нього.
А ще християнська етика сприяє становленню людини, як особистості. Людині дається свобода вибору як, моральній особистості. В момент вирішення якоїсь проблеми людина вже починає нести відповідальність. Є випадки коли людина чинить не по волі Божій. Тож це означає, що вона чинить гріх. Ще людина несе відповідальність за те якими засобами вона прагне дійти до своєї цілі. Людина повинна прагнути робити добро собі і ближнім своїм, а не хотіти сіяти і робити зло.
Для того, вирішення проблеми було правильним, повинні бути добрі наміри і поставлені цілі, а також засоби їх одержання. Людина повинна сто разів подумати. Чи варті її цілі ціни отримання їх. За рахунок чужого горя і нещастя щасливим не будеш. Бо не я праведною та ціль, через яку страждають люди. От і виходить, що людина несе відповідальність і за ціль і за засоби. Людина несе відповідальність і за наслідки своїх дій. Навіть якщо людина не бажала зла але вчинила його, то вона все одно несе відповідальність за них. А якщо бажала і знала про наслідки, тим більшою є її провина.
Люди з яким я зустрічалася у житті завжди чогось навчаються у мене. Та я знаю, що навчання моє буде продовжуватися усе моє життя але, зараз я можу сказати точно, що найголовнішим є: любов до себе і своїх ближніх. Якщо ти не любиш себе, ти не зможеш дарувати і одержувати любов від інших.
Я завжди думала, яку нагороду Бог може дати за любов до нього. А невіра ж в нього вважається гріхом. Для мене немає більшого скарбу ніж любов Бога. Тож, що він може мені подарувати, якщо я люблю його. Я вже відчуваю його любов до мене. Для мене неважливо де я молюся, у котрій годині. Бо я знаю, де б я не була, він завжди мене почує, завжди надасть допомогу, підтримку.
Також я думаю все, що з нами відбувається, і все, що ми робимо — це боже провидіння. Та все зроблене нами, в тій чи іншій мірі йде на краще. Бог завжди дає нам право вибору, як саме вчиняти. Мені думається, у бога для кожного з нас своя місія на землі. Що вирішуючи всі наші проблеми тут на землі, ми вкладаємо свою лепту, у його вселенський задум.
Крім виховання особистості вона ще виховує такі риси, як : чесність, доброзичливість, емпатійність до інших, відкритість у одержанні нових знань, кмітливість, закладає основи моральної етики, сміливість турботливість про інших, надійність. Вона закладає саме ті якості, які людина в дитинстві одержує від своїх батьків, а потім у дорослому віці передає вже своїм дітям.
