Більшість дослідників одностайні в думці щодо відсутності єдностітрактування поняття інформації в різних галузях діяльності на напрямах науковогопошуку. Достатньо передивитись трактування поняття інформація, надані в Великомутлумачному словнику сучасної української мови [1, с. 512], аби пересвідчитись в різноплановості та багатозначності розуміння цього слова.
Поруч з понятям інформація тут з’являються як синонімічні поняття інформування, дані, відомості,сигнали. Отож, зробимо невеличкий огляд використання поняття в різних напрямах тагалузях діяльності, та оберемо найбільш доцільні дефініції для використання восвітній галузі та педагогічній діяльності. Для спрощення сприйняття ці напрямиумовно поділено на такі, що мають предметну або соціальну спрямованість. Перелікнапрямів наведено у відповідності до переліку галузей і спеціальностей, за якимиздійснюється вища освіта.
На запропонованій далі схемі «Дефініція «інформація» тасинонімічні поняття» в різних галузях знань (рис.1) показані не всі напрями перелікугалузей та спеціальностей, а лише вибірково ті, що ілюструють авторську думку щодо розрізнення поняття «інформація» та синонімічних термінів «сигнал», «дані»,«знання», «досвід».Згідно схеми, першим параметром (горизонтальна вісь) класифікаціїтрактувань поняття «інформація» обрано приналежність до предметної або соціальноїгалузі знань. Другим параметром (вертикальна вісь) виступив кількісний чинникінформаційного навантаження — від перенавантаження, хаотичності до певноїструктурованості та організованості. Прикладом наукової галузі предметногоспрямування, для якої притаманний інформаційний надлишок, є напрям природничих дисциплін.
Інтерпретація поняття інформація з природничої точки зору — це відомості,сигнали про навколишній світ, про зовнішнє і внутрішнє середовище, що їхсприймають організми; сукупність хімічно закодованих ознак, що передаються відклітини до клітини, від організму до організму; властивість матеріальних об’єктів іпроцесів зберігати і породжувати певний стан, який у різних речовинно-енергетичнихформах може бути переданий від одного об’єкта іншому [1, с. 513].З усіх дотичних до поняття інформація термінів найбільш близьким в цьомуконтексті видається слово сигнал.
Адже пізнання людиною світу природивідбувається через сприймання людиною сигналів, що надходять з оточуючого світу,їх обробки, класифікації, систематизації, створення певної форми із закладеними в неїзмістами, що є результатом пізнання. В цьому сенсі доречно згадати одне з найбільшзгадуваних дослідниками визначення інформації Норберта Вінера, який розумів її якпозначення змісту, отриманого нами з зовнішнього світу в процесі нашогопристосування до нього і пристосування наших почуттів.
За думкою Д.І. Дубровського, поняття інформація та сигнал тотожні для процесів допсихічного рівня — на рівні кібернетичної системи сигнал та інформація злиті воєдино івикористовуються разом. На рівні психічного управління відбувається ніби роздвоєння єдиного, виділення інформації з сигналу, яке здійснюється у суб’єктивнійформіі є формою суб’єктивного відбиття реальності [2, С. 236.]. Про близькість понять «інформація» та «сигнал» також зауважує засновниктеорії інформації Клод Шенон. Згідно з його розумінням, тлумачний словник зінформатики пропонує розуміти інформацію як сигнали, потрібні й корисні для
одержувача.
Тобто, згідно Шенона, інформаційні сигнали можуть бути корисними іне корисними. Некорисні сигнали — це шум, завади. Якщо сигнал на виході каналузв’язку є точною копією сигналу на вході, то, з погляду теорії інформації, це означаєвідсутність ентропії. Відсутність шуму означає максимум інформації. Тобто, будь-якебанальне повідомлення (наприклад,сонце встає на сході), є шумом, тому що ентропіявідсутня [3, с. 357].
Продовжуючи таку логіку, можна припустити що переповіданнязагальновідомого не можна назвати інформуванням, а зміст такого повідомлення — інформацією. Виключенням є випадки новизни інформаційного змісту дляодержувача повідомлення, або знаходження відправником Через розуміння інформації в царині кібернетичних наук ми перейшли відпредметного спрямування наукових досліджень до соціально орієнтованих галузей.На схемі малюнку 1.1 до таких напрямів діяльності віднесено соціальні та поведінковінауки, журналістику та мас-медіа, богослов’я. Офіційні джерела цих галузейототожнюють інформацію з відомостями або даними [4].
На схемі 1.1 запропоновано розглядати термін дані як споріднений до терміну інформація. Одночасно дослідникинаполягають на розрізненні цих понять. Так, Спірін О.М. [5], посилаючись на роботуО.Я. Фрідланда (2008), пропонує трактовку інформації як певного смислу (розуміння,подання, інтерпретація), що виникає в людини в результаті одержання нею даних.Такий смисл взаємопов’язаний з попередньо опанованими людиною знаннями іпоняттями.
Поняття дані в такому контексті інтерпретується як результати фізичнихпроцесів, одержані, передані, опрацьовані людиною безпосередньо або за допомогоюпристроїв, та оформлені словами формального алфавіту, у вигляді електричнихсигналів, тощо. При такому підході слово інформація найбільш наближена до слів«смисл», «сенс», «сутність», а слово «дані» є засобом передачі обраних смислів [5].
Отже, якщо говорити про соціальний контекст інформації, її смисл з’являєтьсяна перетині зовнішніх по відношенню до користувача інформації даних тавнутрішнього досвіду — індивідуального досвіду людини, соціального досвіду певноїспільноти, культурного надбання, тощо. Така інформація, яку В.В. Луговий [6],назвав соціо-культурною ,створюється соціально-культурною діяльністю людини та,зворотно, призводить до соціально-культурного формування людини. Також вченийпропонує цікаву модель (див.рис.2) різних проявів соціально-культурної інформації взалежності від різних модифікацій взаємодії суб’єкту (та/або квазісуб’єкту) таоб’єкту (квазіоб’єкту). Під «квазі» В.В. Луговий розуміє удаваний суб’єкт або об’єкт.
Зважаючи на те, що педагогічна наука перш за все стосується соціально-культурної інформації, тому зробимо акцент на розуміння модифікацій цього поняттяв зазначеному контексті: інформація, знання, досвід. Інформація — міра упорядкованості та визначеності у світі. Інформаціяутворюється в кожний момент упорядкування у світі на засадах як самоорганізації,так і організації. Водночас інформація — не тільки дериват упорядкування, але йдетермінанта (чинник) упорядкування її споживача.
Разом з тим ефективністьсприймання (засвоєння) інформації залежить від рівня попередньої інформованості(тобто організованості) реципієнта [6, с.16].Знання у педагогіці визначаються як розуміння, збереження у пам’яті івідтворення фактів науки, понять, правил, законів, теорій. Згідно з навчальноюфункцією вони повинні стати надбанням особистості, ввійти до структури її досвіду[7, с. 159].Різниця між знаннями та інформацією — знання потребує не тільки розв’язанняпроблеми адекватності певних уявлень дійсності, а й створення складної системиоцінок зв’язку пізнавального результату з минулим досвідом та перспективамиподальшого пізнання [8, с. 229].
Досвід — компонент пізнавальної діяльності, що забезпечує безпосереднійзв’язок системи знання з пізнаваним об’єктом. За своєю психологічною формі досвідвиступає як безпосереднє знання предметів, чуттєво даних пізнає суб’єкту. Логічнаструктура досвіду ґрунтується на єдності безпосереднього і опосередкованого знання[8, с. 169].Скорочено надані вище визначення можна викласти у вигляді наступнихформул. Освіта = Інформація → Перетворення → Знання Знання = Думка (ідея, певна інформація) + Досвід Подальші наші дослідження присвячені детальному вивченню взаємодії триади«інформація — знання — досвід», а також дослідженню методів переходу відінформації до досвіду у педагогічній діяльності вчителя.
Література: 1.Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.) / Уклад. іголов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728с. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с. 2.Дубровский Д.И. Идеальное как информация, непосредственно «данная» личности / Дубровский Д.И. // Управление, информация, интеллект. — М., 1976. — С. 236. 3. Тлумачний словник з інформатики / Заг. ред. акад. Г.Г. Півняка. — Д.: Нац. гірн.ун-т, 2010. – [електронний ресурс]. – режим доступу:http://www.programmer.dp.ua/download/tlumachniy-slovnik-z-informatiki.pdf4. Закон України про інформацію (ВідомостіВерховної Ради України (ВВР), 1992, N48, ст. 650) – [електронний ресурс] .– режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2657-12/ed201101065. Спірін О.М. Інформаційно-комунікаційні та інформативні компетентності яккомпонентисистемипрофесійно-спеціалізованих компетентностейвчителяінформатики / Спірін Олег Михайлович // Інформаційні технології і засобинавчання.2009. No5 (13). – [електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em.html6. Луговий, В.І. Інформація як чинник організації людини: теоретико-методологічнийаспект [Текст] / В.І. Луговий // Педагогіка і психологія : науково-теоретичний та
інформаційний журнал АПН України.- 2011. -№ 2. -С. 14-21. – [електронний ресурс]. – режим доступу: https://ihed.org.ua/images/doc/luh_information.pdf7. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. [Текст]: навчальний посібник / Н.Є. Мойсеюк; М-воосвіти і науки України. – К.: 2009. – 655 с.8.Філософський енциклопедичний словник [Текст] /НАН України, Ін-т філософії ім.Г.С.Сковороди; редкол.: В.І. Шинкарук (голова). – К.: Абрис, 2002. – 742 с.
Автор Мерзлякова Олена Леонідівна
