Як ми вже знаємо, людина живе, розвивається і діє в певному соціумі. В оточуючому колективі відбувається становлення особистості, формується активність людини, її воля та її здібності.
Міжособистісні відносини – насамперед, сукупність зв*язків, створених для людей, у вигляді почуттів , суджень і звернень один до одного. Взагалі такі стосунки включають у себе певне сприйняття й розуміння один одного, можливу симпатію, та саме поведінку співбесідника.
Ми можемо поділити міжособистісні відносини на певні етапи:
1) етап знайомства — виникнення взаємного контакту, взаємного сприйняття й оцінки людей одне одного, що значно обумовлює й характер відносин між ними;
2) етап дружніх стосунків — виникнення міжособистісних відносин, формування внутрішнього відносини людей один до одного на раціональному (усвідомлення взаємодіючими людьми достоїнств і повним вад одне одного) і емоційному рівнях (виникнення відповідних переживань, емоційного відгуку тощо.);
3) товариські стосунки — зближення поглядів і надання підтримки одна одній; характеризуються довірою.
Як показує моя практика, дуже часто складається так, що твій колега по роботі стає твоїм близьким другом, з яким ви можете перейти на інший рівень відносин. Та часто офіційні відносини переходять у етап дружніх та товариських.
У робочому колективі є багато типів людей, і всі вони різні, і з усіма треба якось налагодити контакт. Хочу зупинитися саме на цьому етапі, етапі того, як різні люди реагують на новий колектив та на нову роботу. За своє життя людина на практиці вчиться правильно поводити себе у колективі і с перших кроків формується судження про людину. Спираючись на свій власний досвід, можу розділити людей на певні групи, і на мій погляд, самим цікавими є те, як вже сформовані колективи сприймають нових співробітників.
Перша група людей – відкриті ( сьогодні їх можна назвати комунікабельними). Це люди , які найлегше сприймають зміну колективу, вміють адаптуватися, налагодити тісні зв*язки та знайти підхід до кожного.
Друга група людей – скриті комунікатори. На перший погляд можна сказати, що вони дуже не дружні та замкнуті, але вже в процесі спілкування ( коли перший крок робить колектив) людина розкривається, але на це потрібен певний час.
Та третя група людей – закриті. Люди, які не вміють поводити себе вже в готовому колективі, вони губляться, не вміють підтримати розмову. І як правило, часто не затримуються довго на своїй позиції, та змушенні шукати нову роботу, де все починається спочатку.
Напевно себе я можу віднести до другої групи. Коли я прийшла на свою першу роботу, мені було 17 років. Я була зовсім не досвідчена, але повна амбіцій. Дуже хотіла з усіма познайомитися, але певною мірою лякалася того, що вже дорослі, освідченні люди, які сконцентровані лише на своїй роботі, не будуть сприймати мене серйозно. Я не могла з початку знайти спільну мову, та якісь спільні інтереси, хоча у побуті я дуже товариська людина, та можу подружитися з кожним. Мені було дуже складно, так як адаптувалася в колективі близько 3 – 4 місяців, ще довго я хотіла доказати всім що я не маленька дитина, що на мене можна покластися. Це було складно, але мені це вдалося. Були такі люди, які працювали за методом «виживання колег » усіма способами травили, робили якісь не приємні речі, щось постійно наговорювали керівництву, тощо. Але й були й такі, які стали для мене хорошими друзями і до сьогодення, чому я дуже рада. На даний момент я маю іншу роботу, на якій мої стосунки з колегами дуже відкриті та дружні.
Я вважаю, чим більше колектив, тим важче буде адаптуватися і знайти спільну мову з кожним , проте, треба дивитися на це позитивно, так як , з*являться більше шансів знайти однодумців і людей з якими можна працювати. Період адаптації триває як мінімум місяць, але в деяких випадках може бути значно довше (наприклад як у мене ?)
Кожен колектив має:
Своїх лідерів, певною мірою підступних людей та «тихих». Для нової людини дуже важливо розставити для себе всіх «акторів» по місцях, і мати для кожного свій підхід. Коли ви знайдете підхід для кожної людини, ви зможете спокійно спілкуватися з усіма колегами, та вас гарантовано будуть називати комунікабельною та товариською персоною .
Тому, на мій погляд, кожна людина повинна вчитися спілкуватися в соціумі, що дасть змогу працювати без стресів, знайти нових друзів, відкривати нові горизонти в своєму житті та не витрачати свій час марно, на пошуки все нової і нової роботи. Та потрібно сприймати кожну людину, так, одна з яких вам принесе радість та хорошу дружбу, а інша – великий досвід.
